Ванесса Шанталь Параді народилася 22 грудня 1972 року в Сент-Мор-де-Фоссе, передмісті Парижа, Франція. Її батьки, Андре та Корін Параді, були дизайнерами інтер’єрів, а молодша сестра, Аліссон Параді, згодом стала актрисою. Ванесса зростала в творчій атмосфері, де мистецтво було частиною повсякденного життя. У сім років вона дебютувала на телебаченні в шоу «L’École des fans», виконавши пісню «Émilie Jolie» за підтримки дядька, продюсера Дідьє Пена. Цей виступ став першим кроком до її майбутньої слави.
У дитинстві Ванесса брала уроки танців і фортепіано, а також відвідувала кастинги для дитячих моделей. Її природна харизма та виразні зелені очі привертали увагу, але саме музика стала її покликанням. У 14 років вона залишила школу, щоб зосередитися на кар’єрі співачки, що було сміливим рішенням для юної дівчини. Її ранні роки сформували її як артистку, яка вміє поєднувати тендітність із внутрішньою силою.
У 1987 році, у віці 14 років, Ванесса випустила сингл «Joe le taxi», який став міжнародним хітом, посівши перше місце у Франції протягом 11 тижнів і потрапивши до топ-3 у Великій Британії. Пісня, написана Франком Лангольфом, принесла їй світову славу та закріпила образ юної «Лоліти» французької поп-музики. Її дебютний альбом «M&J» (1988) досяг 13-го місця у французьких чартах і став основою її музичної кар’єри.
У 1990 році Ванесса випустила альбом «Variations sur le même t’aime», створений у співпраці з легендарним Сержем Генсбуром. Альбом, що включав кавер на пісню Лу Ріда «Walk on the Wild Side», отримав премію Victoires de la Musique за найкращу виконавицю. У 1992 році вона переїхала до США, щоб записати англомовний альбом «Vanessa Paradis» із Ленні Кравіцем, який також був її партнером. Сингл «Be My Baby» став хітом, посівши 5-те місце у Франції та 6-те у Великій Британії. Її перший міжнародний тур, Natural High Tour (1993), охопив Францію, Англію та Канаду.
Серед інших альбомів – «Bliss» (2000), присвячений Джонні Деппу та їхній дочці Лілі-Роуз, «Divinidylle» (2007), який приніс їй дві нагороди Victoires de la Musique, та «Love Songs» (2013), створений із Бенжаменом Біолаєм. Останній альбом, «Les Sources» (2018), відображає її зрілість як артистки. Ванесса також виступала на сцені, зокрема в акустичному турі Une nuit à Versailles (2010), записаному в опері Версальського палацу. Її музика поєднує поп, рок і шансон, а співпраця з такими артистами, як Маттьє Шедід і The Bees, підкреслює її універсальність.
Ванесса дебютувала в кіно в 1989 році, зігравши головну роль у драмі Жан-Клода Бріссо «Noce Blanche». Її виконання ролі школярки, яка закохується у свого вчителя, принесло їй César Award за найкращу дебютну актрису та премію Romy Schneider у 1990 році. Однак відверті сцени викликали суперечки, що призвели до нападок на юну актрису з боку публіки. Це змусило її тимчасово зосередитися на музиці.
У 1995 році вона повернулася до кіно з роллю у фільмі «Élisa» разом із Жераром Депардьє, який став хітом у Франції. Її подальші роботи включають комедію «Witch Way Love» (1997) з Жаном Рено, чорно-білу драму «Girl on the Bridge» (1999), романтичну комедію «Heartbreaker» (2010) і драму «Café de Flore» (2011), де вона зіграла матір-одиначку дитини з синдромом Дауна, отримавши премію Genie Award за найкращу жіночу роль. У 2016 році Ванесса знялася разом із дочкою Лілі-Роуз у комедії «Yoga Hosers», а в 2021 році дебютувала на театральній сцені в п’єсі «Maman», за що була номінована на премію Molière.
Її акторська кар’єра вирізняється вибірковістю: вона знімалася в менш ніж 20 фільмах, віддаючи перевагу ролям із глибиною. У 2016 році вона була членкинею журі Каннського кінофестивалю, що підкреслило її статус у кінематографі.
З 1991 року Ванесса є обличчям Chanel, починаючи з культової реклами парфуму Coco, де вона з’явилася в образі пташки в клітці, знятій Жан-Полем Гудом. Її співпраця з Chanel триває десятиліттями, включаючи кампанії для парфумів Rouge Coco (2010) і сумок Ranger. Вона також працювала з Miu Miu та H&M, з’явившись на обкладинках понад 300 журналів, зокрема Vogue, Elle, Harper’s Bazaar і Marie Claire. Її стиль – поєднання богемної легкості та французької елегантності – зробив її іконою моди.
Ванесса активно підтримує благодійність, будучи учасницею ансамблю Les Enfoirés із 1993 року, який збирає кошти для організації Les Restos du Coeur. Вона також співпрацює з UNICEF і підтримує ініціативи з охорони природи та сталого розвитку. Її внесок у мистецтво та культуру був відзначений званням офіцера Ордену мистецтв і літератури (2011) та кавалера Ордену Почесного легіону (2015).
Ванесса одружена з французьким режисером Самюелем Беншетрі, з яким уклала шлюб у 2018 році в містечку Сен-Сімеон, де вона має заміський будинок. Їхні стосунки почалися в 2016 році під час зйомок фільму «Dog», який режисував Самюель. У Ванесси двоє дітей від стосунків із актором Джонні Деппом (1998–2012): дочка Лілі-Роуз Мелоді Депп (1999) і син Джон «Джек» Крістофер Депп III (2002). Вона також була у стосунках із Флораном Паньї (1988-1991), Ленні Кравіцем (1991-1996), Станісласом Мерха (1997-1998) і Бенжаменом Біолаєм (2014-2015).
Ванесса відома своєю відданістю материнству, часто підкреслюючи, що її діти – її головний пріоритет. Вона підтримувала Джонні Деппа під час його судового процесу з Ембер Херд, надаючи свідчення на його користь у 2020 році.
Станом на серпень 2025 року Ванесса Параді продовжує працювати над музичними та акторськими проєктами. Вона готується до нового альбому, який, за чутками, поєднає акустичні мотиви з сучасним поп-звучанням. У кіно вона планує знятися в новому проєкті Самюеля Беншетрі, а також розглядає пропозиції з Голлівуду. Ванесса залишається активною в модній індустрії, співпрацюючи з Chanel і беручи участь у благодійних ініціативах. Її плани включають розширення філантропічної діяльності, зокрема підтримку дітей із особливими потребами.
Ванесса Параді – це втілення французької душі: тендітна, але сильна, талановита та щира. Її кар’єра та життя – це приклад того, як можна залишатися вірною собі, поєднуючи мистецтво, любов і соціальну відповідальність.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис