Майбутня акторка Мері Елізабет Спейсек (Mary Elizabeth “Sissy” Spacek) народилася 25 грудня 1949 року в Квітмані, штат Техас, у сім’ї Вірджинії Френсіс (уроджена Спілмен) та Едвіна Арнольда Спейсека-старшого, агента з сільськогосподарських продажів.
Її родина мала чеське походження, а прізвисько “Сіссі” вона отримала від братів у дитинстві. У Сіссі було два старших брати: Чарльз, який помер від лейкемії, коли їй було 17, і Ед, який став консультантом із комп’ютерних технологій. Смерть брата глибоко вплинула на неї, змусивши переосмислити життя та кар’єрні цілі.
У дитинстві Сіссі була чирлідеркою, брала уроки танців і співала в церковному хорі. Вона закінчила середню школу Квітмана в 1967 році, де була королевою випускного балу. Її пристрасть до музики привела її до Нью-Йорка в 18 років, де вона мріяла стати фолк-співачкою. Під псевдонімом Rainbo вона записала сингл “John, You Went Too Far This Time” (1968), але після низьких продажів зосередилася на акторстві. Сіссі навчалася в Інституті театру та кіно Лі Страсберга в Нью-Йорку, де відточувала свою майстерність.
Акторська кар’єра Сіссі почалася з невеликих ролей у Нью-Йорку. У 1972 році вона дебютувала в кіно, зігравши Мері Бет у трилері “Prime Cut” разом із Лі Марвіном і Джином Гекменом. У 1973 році вона отримала роль у фільмі Терренса Маліка “Пустки” (Badlands), де зіграла Голлі Саргіс, наївну дівчину, яка стає співучасницею вбивці (Мартін Шин). Її природна гра отримала схвальні відгуки, закріпивши її як талановиту актрису.
У 1974 році Сіссі з’явилася в телевізійному фільмі “The Migrants” і серіалі “The Waltons“, а також зіграла в незалежному хорорі “Phantom of the Paradise”. Її проривною стала роль Керрі Вайт у фільмі Брайана Де Пальми “Керрі” (1976), адаптації роману Стівена Кінга. Її зворушлива гра дівчини, яка відкриває в собі телекінез, принесла їй першу номінацію на “Оскар” у віці 27 років і зробила її зіркою.
Після “Керрі” Сіссі знімалася в різноманітних жанрах, демонструючи свою універсальність:
“Ласкаво просимо до Лос-Анджелеса” (Welcome to L.A., 1976) – зіграла співачку у фільмі Алана Рудольфа.
На телебаченні Сіссі знялася в серіалі “Кровна лінія” (Bloodline, 2015–2017) у ролі Саллі Рейберн, а також у “Касл-Рок” (2018) і “Додому до темряви” (Homecoming, 2020). У 2023 році вона зіграла в документальному серіалі Netflix про Лоретту Лінн, згадуючи свою роль у “Дочці шахтаря”.
Сіссі – талановита співачка, яка використовувала свій голос у кількох проєктах. Окрім виконання пісень Лоретти Лінн у “Дочці шахтаря“, вона записала саундтрек до фільму, який отримав номінацію на “Греммі”.
У 1983 році вона випустила альбом “Hangin’ Up My Heart” у стилі кантрі, який отримав позитивні відгуки. Її музичний талант також проявився в театральних постановках і телевізійних виступах.
Сіссі одружена з режисером і художником-постановником Джеком Фіском із 1974 року. Вони познайомилися на зйомках “Пусток” і мають двох дочок: Шайлер Фіск (нар. 1982), актриса та співачка, і Медісон Фіск (нар. 1988). Сім’я проживає на фермі у Вірджинії, де Сіссі веде спокійне життя, займаючись садівництвом і кіньми. Вона уникає голлівудської метушні, надаючи перевагу приватності та сімейним цінностям.
Сіссі захоплюється живописом, йогою та фолк-музикою. Вона також активно підтримує благодійні організації, зокрема ті, що борються з раком, на згадку про брата. Її дружба з Лореттою Лінн тривала до смерті співачки в 2022 році, і Сіссі часто згадує її як джерело натхнення.
Сіссі Спейсек – ікона американського кіно, чия кар’єра поєднує інтенсивні драматичні ролі з природною чарівністю. Її робота в “Керрі” та “Дочці шахтаря” встановила стандарт для акторської гри, а її скромність і відданість сім’ї зробили її прикладом для молодих акторів. Вона продовжує надихати своєю здатністю перевтілюватися в різноманітних персонажів, від жертв до сильних жінок.
Станом на 2025 рік Сіссі рідше знімається, але залишається активною в благодійності та підтримує нові проєкти, пов’язані з її спадщиною. Її історія – це приклад того, як талант і щирість можуть залишити слід у кінематографі та серцях глядачів.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис