Майбутній режисер та актор Кевін Патрік Сміт народився 2 серпня 1970 року в Ред-Бенку, штат Нью-Джерсі, у родині середнього класу. Його мати, Грейс Шульц, була домогосподаркою, а батько, Дональд Е. Сміт (1936-2003), працював листоношею. Кевін був наймолодшим із трьох дітей: у нього є старша сестра Вірджинія та старший брат Дональд-молодший
Виріс він у містечку Хайлендс, неподалік від Ред-Бенку, у католицькій сім’ї ірландсько-німецького походження. Цей католицький бекграунд пізніше вплинув на його творчість, зокрема на сатиричний фільм “Догма”.
З дитинства Кевін був затятим фанатом коміксів, кіно та телебачення. Спорт чи політика його не цікавили – він поринав у світи супергероїв, телешоу та поп-культури. Його мати ніжно називала його “Тигром” (і робить це досі, як він сам зізнавався у постах на X).
У школі Генрі Хадсона в Хайлендсі Кевін був оператором баскетбольної команди, але його справжньою пристрастю було кіно. Ця любов лише посилилася, коли він побачив низькобюджетну комедію “Слекер” Річарда Лінклейтера, яка показала йому, що навіть без великих грошей можна знімати якісне кіно.
Після закінчення школи Кевін вступив до The New School for Social Research у Нью-Йорку на програму креативного письма, але покинув навчання через рік через “надмірну недисциплінованість” (за його власними словами, він кидався водяними кульками з вікон).
Потім він вступив до Ванкуверської кіношколи, але й там протримався лише чотири місяці. Проте саме там він познайомився зі Скоттом Мозьє, який став його близьким другом і співпродюсером більшості його фільмів.
Після відрахування з кіношколи Кевін повернувся до Нью-Джерсі та влаштувався продавцем у крамницю Quick Stop у Леонардо. Ця робота стала доленосною: саме ця крамниця надихнула його на створення “Клерків” – фільму, який змінив його життя.
Щоб профінансувати стрічку, Кевін продав свою колекцію коміксів, взяв кредити та зібрав гроші від друзів і родини. Фільм знімали ночами, коли крамниця була зачинена, за мізерні $27,575. Результат? “Клерки” отримали головну нагороду на фестивалі Санденс у 1994 році та були викуплені Miramax для прокату.
“Клерки” (1994) стали проривом для Сміта. Ця чорно-біла комедія про двох продавців – Данте та Рендела – була сповнена гострого гумору, діалогів про поп-культуру та рефлексій про життя двадцятирічних. Фільм не лише окупився (збори склали понад $3 млн), але й започаткував “Всесвіт View Askew” – унікальну кінематографічну серію, названу на честь продюсерської компанії Сміта, View Askew Productions, яку він заснував разом із Мозьє.
Ключовими елементами “Всесвіту View Askew” є:
Після “Клерків” Сміт зняв “Лобурі” (Mallrats, 1995), які провалилися в прокаті, але згодом стали культовими на відео. У 1997 році вийшла романтична комедія “У гонитві за Емі” (Chasing Amy), натхненна стосунками Сміта з акторкою Джої Лорен Адамс. Фільм отримав схвальні відгуки та номінацію на “Золотий глобус” для Адамс.
У 1999 році Сміт випустив “Догму” – сатиричну комедію про релігію, яка викликала бурю суперечок через критику католицької церкви. Сміт навіть брав участь у протесті проти власного фільму в Нью-Джерсі, тримаючи плакат “‘Dogma’ is dogshit” для жарту, але був упізнаний місцевими журналістами. Попри погрози та протести, “Догма” стала культовою.
Інші фільми “Всесвіту View Askew” включають:
Сміт також працював над телевізійними проєктами, режисуючи епізоди для серіалів “Флеш”, “Супердівчина” та “Теорія великого вибуху”.
Кевін Сміт – палкий шанувальник коміксів, і ця любов пронизує всю його творчість. Він писав для Marvel (Daredevil, Spider-Man/Black Cat) та DC Comics (Green Arrow), а також створив комікси за мотивами власних фільмів, зокрема “Клерки” та “Bluntman and Chronic”. Його робота над Daredevil була суперечливою через смерть персонажа Карен Пейдж, але його внесок у Green Arrow, де він повернув до життя Олівера Квіна, отримав схвальні відгуки.
У 2005 році Сміт видав книгу “Silent Bob Speaks” – збірку есе про поп-культуру та його життя, яка стала бестселером. У 2009 році вийшла “Shootin’ the Sh*t with Kevin Smith” – ще одна збірка його блогів, яка посіла 32-ге місце в списку бестселерів New York Times.
Сміт – майстер спілкування з аудиторією. Його серія виступів у форматі “питання-відповідь” під назвою “An Evening with Kevin Smith” була записана та видана на DVD, ставши хітом серед фанатів. Він також веде кілька подкастів на своїй мережі SModcast, зокрема “SModcast”, “Fatman Beyond” і “Hollywood Babble-On”, де обговорює комікси, кіно та поп-культуру.
З 1998 року Сміт проводить у Ред-Бенку фестиваль Vulgarthon, де показує свої фільми та спілкується з фанатами разом із акторами, такими як Бен Аффлек, Джейсон М’юз і його дружина Дженніфер Швальбах.
У 1999 році Кевін одружився з акторкою та журналісткою Дженніфер Швальбах, з якою познайомився під час роботи над “Догмою”. У них є дочка Гарлі Квін Сміт, названа на честь персонажа з коміксів про Бетмена. Гарлі знімалася в кількох фільмах батька, зокрема в “Йогануті” (Yoga Hosers, 2016). Сім’я живе в Голлівудських пагорбах, Каліфорнія.
Сміт – веган і активний захисник прав тварин, часто просуваючи рослинний спосіб життя у своїх подкастах і соціальних мережах. У 2018 році він пережив серцевий напад, після чого радикально змінив спосіб життя, скинувши вагу та зосередившись на здоров’ї.
Кевін Сміт – це не лише режисер, а й культурний феномен. Його фільми, сповнені гумору, діалогів про поп-культуру та щирих моментів, надихнули покоління незалежних кінематографістів. “Всесвіт View Askew” став прикладом того, як можна створити цілу франшизу з мінімальними ресурсами, але з величезною пристрастю. Його подкасти та виступи зробили його доступним для фанатів, а любов до коміксів і поп-культури – прикладом для тих, хто мріє поєднати хобі з кар’єрою.
Сміт продовжує творити, знімати фільми та вести подкасти, залишаючись вірним собі та своїм фанатам. Його історія – це доказ того, що мрії можуть здійснитися, якщо ви готові ризикнути всім, навіть своєю колекцією коміксів.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис