Ранні роки та початок кар’єри

Майбутній співак Іво Бобул народився 17 червня 1953 року в селі Порубне (нині Тереблече) Глибоцького району Чернівецької області в багатодітній сім’ї румунського походження.

Його дитинство було нелегким: батько помер, коли Іво був ще малим, а мати, не маючи змоги утримувати всіх дітей, віддала їх до інтернату. У своїх інтерв’ю Бобул згадує ці часи зі сльозами, але саме труднощі загартували його характер. У 1968 році він закінчив восьмирічну школу та вступив до ПТУ № 76 у місті Сокиряни, де здобув професію токаря керамічних виробів. Паралельно він почав співати, виступаючи на місцевих заходах і в ресторанах, що стало першим кроком до професійної сцени.

У 1980 році Іво приєднався до ВІА «Черемош» Чернівецької філармонії, де його талант помітили. Через рік він перейшов до ансамблю «Жива вода», замінивши співачку Лілію Сандулесу, яка згодом стала його дружиною та партнеркою по сцені. У 1983 році новий директор філармонії Левко Дутківський перевів Іво до Черкаської філармонії, де він працював із композитором Олександром Морозовим. Саме там було створено перший відеокліп Бобула до пісні «Душі криниця», яка стала його візитівкою.

У 1990-х роках Іво Бобул повернувся до Чернівецької філармонії, де почав виступати в дуеті з Лілією Сандулесу. Їхні спільні пісні, такі як «На Україну повернусь» і «Якщо любиш, кохай», здобули величезну популярність. У 1995 році Іво отримав звання заслуженого артиста України, а в 1998 році – народного артиста України, що стало визнанням його внеску в українську культуру.

Прорив у кар’єрі та визнання

Серед найвідоміших хітів Бобула – «Душі криниця», «Місячне колесо», «Листопад», «Одна-єдина» та «А липи цвітуть». Його баритон і ліричний стиль виконання зробили його унікальним на українській естраді. У 2000-х роках він також викладав вокал у Київському естрадно-цирковому коледжі, передаючи свій досвід молодим артистам.

У 2019 році Іво Бобул балотувався до Верховної Ради від партії «Патріот» (№ 5 у списку), але не був обраний. Його політична діяльність викликала змішані реакції, але він залишався вірним своїй головній місії – музиці.

Сім’я та особисте життя

Особисте життя Іво Бобула було бурхливим і часто потрапляло в заголовки ЗМІ. Він одружувався чотири рази. Від першого шлюбу в нього є донька Людмила, від другого – син Руслан. Третій шлюб із Лілією Сандулесу, відомою співачкою, тривав багато років і був плідним у творчому плані, але завершився розлученням.

У 2012 році Іво одружився з Наталею  (дівоче прізвище – Дума), від якої має сина Данила (2013). Цей шлюб також зазнав труднощів, але Іво називає молодшого сина «своїм життям», хоча зізнається, що стосунки зі старшими дітьми залишаються напруженими.

У 2020-х роках Бобул потрапив у скандал через коментарі про співачку Тетяну Антонюк, назвавши її виступи «непрофесійними». Ця ситуація викликала резонанс, але Іво вибачився, пояснивши, що його слова були неправильно інтерпретовані. Ще один конфлікт пов’язаний із Василем Вірастюком, якого Бобул критикував за політичну діяльність, що також додало йому медійної уваги.

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році окупанти підпалили квартиру Іво Бобула в Криму, що стало для нього особистою втратою. Він активно висловлював підтримку Україні, виступаючи на благодійних концертах і закликаючи до єдності.

Іво Бобул вважає музику своїм життям і способом спілкування з людьми. «Пісня – це душа, яка лікує», – каже він. Його ліричні композиції, сповнені любові до України та глибоких почуттів, стали класикою української естради. Він уникає попсових трендів, зберігаючи автентичність і вірність своєму стилю.

Творча філософія та вплив

Бобул також надихає молодих артистів, викладаючи та ділячись досвідом. Його концерти в 2025 році, анонсовані на платформі Kontramarka.ua, свідчать про те, що він залишається активним і затребуваним артистом. Під час війни він використовував свою популярність для підтримки ЗСУ, що підкреслило його громадянську позицію.

Підсумок

Іво Бобул – це не лише голос української естради, а й символ стійкості та відданості мистецтву. Від складного дитинства в буковинському селі до статусу народного артиста – його шлях вражає силою духу. Незважаючи на скандали та особисті випробування, Іво залишається улюбленцем публіки, чий баритон і пісні, такі як «На Україну повернусь», назавжди вписані в історію української культури.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”