Дитинство

Іво Бобул народився 17 червня 1953 року в селі Тереблече Глибоцького району Чернівецької області УРСР у родині румунів.

Він був третім з семи дітей у сім’ї. Зараз його близькі мешкають по всьому світу – в Україні, Іспанії, США, Італії. Батько помер рано, мати віддала дітей на виховання в інтернат.

«Я завжди згадую своїх батьків. Це були найкращі миті мого існування. Це було не таке дитинство, як зараз. Тепле літо, морозні зими, поруч батьки, цілими днями грали у футбол, різні забави. Мені зараз дуже не вистачає батьків», – розповідав він.

Юнацтво

Родина жила у скруті. Після восьмого класу школи він вирішив покинути рідне село: «У шістнадцять років я тікав з дому, тільки п’яти сверкали – в мене навіть взуття не було, я позичив у сестри туфлі, на щастя штани були широкими, під ними не видно, що на мені. Загалом, як Керенський з Зимового палацу тікав у жіночому одязі, так і я тікав від бідності у самостійне життя», – ділився Бобул.

Він поїхав до Слов’янська Донецької області – вступати до професійно-технічного училища. Там навчався на токаря, паралельно співав та займався музикою, навчився грати на гітарі.

Під час служби в армії потрапив до військового оркестру. Певний час працював артистом у ресторанах.

На професійну сцену Іво Бобул вийшов у 1980 році у складі ВІА Чернівецької філармонії «Черемош» (до цього він був ресторанним артистом), через рік перейшов до «Живої води» (де замінив свою майбутню дружину та соратницю на естраді Лілію Сандулесу). У 1983 році новий очільник філармонії Левко Дутківський зацікавився співаком і написав для нього серію пісень («Зоряна ніч», «Якщо кохаєш, кохай», «Я побачив гори», «Мій край»), які доволі швидко були випущені компанією «Мелодія».

Тривалий час після цього про Іво Бобула не було чутно – він працював у Тернопільській філармонії та користувався лише регіональною відомістю.

До загальноукраїнського слухача він повернувся лише у 1990 році з найвідомішою зі своїх пісень «На Україну повернусь» Остапа Гавриша. На Бобула звернув увагу композитор Олександр Морозов та запросив до свого музичного центру в Черкасах. Композиції «Старе джерело», «Рідна хата», «Голуба вода», «Місячне колесо» вивели Іво Бобула у лідери серед виконавців традиційної естради.

У Черкасах також було знято перший відеоальбом Іво Бобула «Душі криниця». У 1991 році Іво повернувся до Чернівців та почав виступати в дуеті з Лілією Сандулесу: «Берег любові», «А липи цвітуть», «Полум’я мого серця». На початку 1998 року Іво Бобулу надано звання Народного артиста України.

Іво Бобул здобув велику популярність серед молоді, коли гурт «Танок на майдані Конґо» створив саркастичну пісню «Іво Бобул», де співак зображений у вигляді супергероя, а у 2015 році вони виконали її разом на концерті з нагоди дня народження колективу. З 2010-го року інтернет-спільнота Учан обрала Бобула своїм талісманом.

Працював у Чернівецькій філармонії, брав участь у конкурсах, ставав лауреатом та дипломантом. Проте йому бракувало музичної освіти. Він вступив до музичного училища, навчався там три з половиною роки, після чого був відрахований – через пропуски у зв’язку з гастролями. Через багато років він все ж закінчив училище. Згодом вступив до Чернівецького університету на музпед, його викладачкою з вокалу була Сильва Осипівна Онуфрієва, з якою він підтримував спілкування все життя.

Після розпаду гурту «Жива вода» він почав співати у гурті Левка Дудковського, який з 1983 року очолював Чернівецьку філармонію. Левко Дудковський написав для нього цикл пісень – «Зоряна ніч», «Якщо любиш, кохай», «Я побачив гори», «Мій край». Пісні були випущені фірмою «Мелодія».

Іво Бобул початок кар’єри

Пізніше працював у Тернопільській філармонії. На загальноукраїнську сцену повернувся у 1990 році. Однією з найпопулярніших пісень того часу стала «На Україну повернусь» Остапа Гавриша.

Композитор Олександр Морозов помітив Бобула та запросив до свого музичного центру в Черкасах. Пісні «Старе джерело», «Рідна оселя», «Голуба вода», «Місячне коло» вивели Іво Бобула в лідери серед виконавців традиційної естради. У Черкасах було знято перший відеоальбом Іво Бобула «Джерело душі».

У 1991 році Іво повернувся до Чернівців і почав виступати дуетом з Лілією Сандулесою. Вони записали «Берег кохання», «А липи квітнуть», «Промінь мого серця».

У 1998 році Іво Бобулу надано звання Народного артиста України.

Він був довіреною особою Леоніда Кучми по Чернівецькій області на президентських виборах 1999 року. Протягом двох місяців відпрацював 67 концертів на його підтримку. «Завдяки йому, можу щиро сказати, моє життя покращилось. Він розбирається в мистецтві, а Людмила Миколаївна, дружина, взагалі чудово співає», – зізнавався Бобул.

З 2010 року інтернет-спільнота Учан обрала Бобула своїм талісманом.

Набув певної популярності серед молоді після того, як гурт «Танок на майдані Конго» створив саркастичну пісню «Іво Бобул», де співак зображений у вигляді супергероя, а у 2015 році вони виконали її разом на концерті з нагоди дня народження гурту.

Іво Бобул викладав вокал у Національній академії циркового мистецтва.

Був помічником народного депутата України Миколи Федорука (фракція «Народний фронт») на громадських засадах.

Кандидат у народні депутати від політичної партії «Патріот» на парламентських виборах 2019 року, № 5 у списку.

На виборах міського голови Києва 2020 року підтримав кандидатуру Олександра Попова.

Особисте життя Іво Бобула:

Був одружений чотири рази.

Від двох перших шлюбів має двох дітей – Руслана (працює далекобійником у США) та Людмилу (мешкає в Чернівцях).

Третє подружжя – вокалістка Лілія Сандулеса, з якою він спільно виступав на сцені. У шлюбі перебували десять років.

Про причини розлучення з Лілією Сандулесою Іво Бобул розповідав: «З Лілею ми створили чудовий ансамбль, голоси гармонійно поєднувалися – сподіваюся, слухачі запам’ятали наші пісні. Однак, незважаючи на плідну співпрацю, нам не вдалося налагодити сімейне життя.

Наші погляди суттєво відрізнялися. Мені хотілося реалізувати нові проєкти – створювати відеоролики, писати музику. У Лілії були інші прагнення. Вона сама по собі надзвичайно енергійна жінка, а я не терплю, коли намагаються керувати мною та віддавати накази. Двом лідерам в одній родині важко зберегти гармонію. Сподіваюся, з цієї ситуації я вийшов гідно як чоловік.

Останнім часом ми жили за звичкою. Вдома дедалі частіше виникали неприємні суперечки. Мені здавалося, що я роблю чимало для нашого дуету – днями та ночами працюю в студії, обираю репертуар, займаюся радіо та телебаченням. Але натомість на мене обрушувався потік докорів: Все не так, все погано, ти лінивий. Зрештою, Ліля заявила мені: Якби не я, не мої зв’язки, ти б досі залишався у своїх Чернівцях. Я пояснив дружині, що вона виходила заміж не за новачка на сцені, що я досвідчений музикант і добре знаю нашу справу.

Але, здається, цей випадок поклав крапку в наших стосунках. Хто з чоловіків витримає, коли його безпідставно критикують день і ніч?»

Іво Бобул та Лілія Сандулеса

Четверта дружина – Наталія. Вона молодша за нього на дванадцять років. Багато років була шанувальницею артиста, познайомилися вони на святковій вечірці, а потім знову зустрілися на Хрещатику. «Я тоді вже жив сам. Поспілкувалися, згадали ту давню вечірку, посміялися, випили каву. Я взяв її номер телефону, інколи телефонував», – згадував він. Наталія на той час перебувала у стосунках, але згодом пішла до Бобула.

У пари народився син Данило. Свого сина він назвав на честь батька Леоніда Кучми, а колишній президент України став хрещеним хлопчика.

У хлопчика приємний тембр, проте його більше вабить світ інформаційних технологій, він досконало володіє англійською та німецькою мовами.

З четвертою дружиною Іво Бобул знайшов родинний затишок: «З кожним днем ця жінка все більше мене вражала. У ній є риса, якої я не зустрічав в інших – розсудливість, толерантність. Їй комфортно, коли я поруч. Наталя почала піклуватися про мене, облаштовувати мій дім – а це, виявляється, неймовірно приємно. Наталія стежила за моєю зовнішністю, щоб на сцені я виглядав свіжим, щоб ніхто не наважився сказати, ніби після розлучення Бобул занепав. Я завжди був охайним та старанним, любив вдягатися, хоч і скромно, але елегантно, так, щоб привертати погляди».

71-річний Іво Бобул нині переживає відродження своєї слави.

Від початку повномасштабної агресії російськомовний контент поступово зникає з вітчизняного культурного простору, звільняючи місце українському кіно, літературі, музиці. Найвищі позиції чартів знову займають українські виконавці, як молоді, так і визнані майстри естради, зокрема Павло Зібров, Іво Бобул, Ірина Білик та інші.

Автор відомого хіта «А липи цвітуть» навіть створив оновлену версію популярної пісні у співпраці з молодим музичним проєктом KOLABA. Проте найбільшим сюрпризом стало оголошення про возз’єднання легендарного дуету Іво Бобул – Лілія Сандулеса. Про це повідомив Telegram-канал МУЗВАР, анонсувавши перший за два десятиліття спільний концертний тур зіркової пари. «Окрім спільного виступу у «Палаці Україна» буде й тур містами України. Наше джерело повідомляє, що гучний поворот заплановано на 2024 рік. Будуть усі улюблені композиції, і «Берег кохання», і «Пізня зустріч» і багато інших хітів», – інформує ресурс.

Нагадаємо, народні артисти України Іво Бобул та Лілія Сандулеса перебували у шлюбі з 1994 по 2005 рік. Зараз артист живе в четвертому шлюбі – з психологом Наталією, пара виховує сина Данила.
В одній з бесід він повідомив, що не підтримує зв’язок зі колишньою дружиною.

Дискографія Іво Бобула:

2002 – Вербова любов
2002 – Очі твої – небо
2002 – Вихідниця
2004 – Мелодії для тебе
2004 – Життєвий потік
2006 – Ти моя мрія

Відзнаки та титули Іво Бобула:

– Заслужений діяч мистецтв України (1995);
– Народний артист України (1998);
– Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2003);
– Орден «За заслуги» III ступеня (2013).