Дитинство та юність

Іван Мартинов народився в 1992 році в Рівному. Про його дитинство відомо небагато, але він зростав у сім’ї, де батько був священником, що вплинуло на його світогляд. У юності Іван вирізнявся прямолінійністю та активною громадянською позицією. Він не мав вищої освіти, але його харизма та вміння висловлювати думки зробили його помітною постаттю в місцевих колах. У 2014 році, під час економічної кризи в Україні, Іван дав інтерв’ю на вулицях Рівного, коментуючи зростання цін і курс долара. Його фраза «Це реально мєрзость» стала вірусною, а відео «Чоткий паца у Рівному про політику, маршрутку і курс долара» породило безліч мемів.

Ця несподівана слава зробила Івана героєм інтернету, але він не став розвивати образ блогера, натомість зосередився на реальному житті та боротьбі за Україну.

Участь у Революції Гідності та початок служби

Іван Мартинов був активним учасником Революції Гідності в 2013-2014 роках, де брав участь у протистояннях із «Беркутом». Після Майдану він потрапив до СІЗО, але, за його словами, невідомі допомогли йому вийти. Цей період сформував його як людину, готову боротися за справедливість. У 2016 році Іван підписав контракт із Збройними Силами України, приєднавшись до добровольчого батальйону, і брав участь в АТО на Донбасі, зокрема під Соледаром і в Авдіївці.

Після п’яти років служби він повернувся до цивільного життя, але зіткнувся з труднощами адаптації. Іван зізнавався, що боровся з алкоголізмом через складні сімейні обставини та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). У 2021 році він розповів, що Рівне після війни стало для нього «чужим», але підтримка близьких допомогла йому знайти себе.

Повномасштабна війна та служба в ЗСУ

Після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Іван Мартинов повернувся на фронт, приєднавшись до 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Як старший стрілець і парамедик, він брав участь у штурмах і наступах на Донецькому напрямку, знищуючи окупантів. Його фраза «Москалі – це мєрзость» стала новим символом його боротьби.

У 2023 році російські пропагандисти поширили фейкову новину про його загибель після обстрілу позиції танком. Іван спростував чутки, жартома зазначивши, що його «поховали» як Едуарда, хоча він «Ваньок». Ця подія налякала його сім’ю, але сам Іван сприйняв її як «стьоб».

Він також ділився курйозними історіями з фронту, як-от падіння в колодязь під час ховання обладнання в темряві, що викликало сміх у побратимів. Його гумор і стійкість допомагають йому справлятися з жахами війни.

Сімейне життя

У 2023 році Іван Мартинов одружився з Ольгою Кравчук, хмельничанкою, яку зустрів, коли гостював у бойового побратима на Новий рік. Церемонія розпису відбулася 8 квітня 2023 року в Деражні, Хмельницька область, де Іван був у військовій формі. Пара планує грандіозне весілля після війни.

11 грудня 2023 року в подружжя народилася донька Вікторія, вагою 2900 грамів і зростом 50 см. Іван зміг відвідати дружину в пологовому будинку через кілька днів, принісши букет квітів. Момент їхньої зустрічі з новонародженою донькою став вірусним у TikTok, зібравши тисячі коментарів із привітаннями.

У 2025 році Іван розповів про кризу в шлюбі через ПТСР, але зазначив, що вони з Ольгою працюють над стосунками. Він проживає з сім’єю в Рівненській області, але більшу частину часу проводить на фронті, повертаючись додому на короткі відпустки, зазвичай на 10 днів.

Контроверсії та погляди

Іван Мартинов уникає скандалів, але його відверта манера спілкування та панк-образ викликали змішані реакції. Його фраза «Москалі – це мєрзость» відображає його безкомпромісну позицію щодо російських окупантів, що резонує з багатьма українцями, але викликала критику з боку проросійських користувачів.

Фейкова новина про його смерть у 2023 році стала предметом дискусій, але Іван використав це, щоб підкреслити свою живучість і силу духу. Його боротьба з ПТСР і відкритість про кризу в шлюбі додали йому людяності в очах шанувальників, адже він не приховує своїх слабкостей.

Сучасність і плани

У 2025 році Іван Мартинов продовжує служити в 68-й єгерській бригаді, воюючи на Донецькому напрямку. Він рідко з’являється в соцмережах, пояснюючи це браком часу та бажання. Його головна мета – перемога України, після якої він планує провести час із сім’єю та вирушити в подорож «без рашистської гидоти».

Історія Івана Мартинова – це приклад того, як людина з мемної слави може стати справжнім героєм. Від «Чоткого Паци» з вірусного відео до захисника України, він довів, що справжня сила – у відданості своїй країні та близьким. Його життя на фронті, любов до сім’ї та гумор у найскладніших ситуаціях роблять його символом незламності.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”