Майбутня співачка Біллі Айліш народилася 18 грудня 2001 року в творчій родині в районі Гайленд-Парк у Лос-Анджелесі – місці, яке, за її словами, не завжди було таким модним, як нині.
Її батьки, Меггі Бейрд і Патрік О’Коннелл, – обоє люди мистецтва. Меггі – акторка, музикантка й сценаристка, відома за ролями в серіалах, таких як “Кістки” та “Секретні матеріали”, а Патрік – актор, якого можна побачити в “Залізній людині” чи серіалі “Західне крило”.
Вони не лише подарували Біллі ірландсько-шотландське коріння, а й виховали її в атмосфері свободи та творчості. Родина жила скромно, і Біллі з братом спали в одній кімнаті у будинку батьків, що стало для них джерелом натхнення та близькості.
Біллі та її старший брат Фінніас О’Коннелл отримали домашню освіту, що дозволило їм зосередитися на своїх захопленнях. З восьми років Біллі співала в Лос-Анджелеському дитячому хорі, де відточувала свої вокальні здібності.
У 11 вона вже писала власні пісні, а її мрією було стати професійною танцівницею. Вона займалася танцями, але травма стегна в січні 2016 року поставила хрест на цій кар’єрі. Проте саме ця подія стала поворотною: Біллі зосередилася на музиці, і світ отримав зірку, яка змінила поп-культуру.
Сім’я Біллі Айліш – це не просто фундамент її життя, а й ключ до її успіху. Її брат Фінніас О’Коннелл, який на чотири роки старший, став не лише її музичним партнером, а й найкращим другом.
Саме він написав пісню “Ocean Eyes”, яка в 2015 році стала вірусною на SoundCloud і відкрила Біллі двері до слави. Фінніас – талановитий музикант, продюсер і лідер власного гурту The Slightlys. Він пише, продюсує та акомпанує сестрі, створюючи унікальний саунд, який поєднує поп, електроніку, альт-поп і готичні елементи.
Батьки Біллі також відіграли важливу роль у її кар’єрі. Меггі та Патрік не лише підтримували дітей у їхніх творчих починаннях, а й брали активну участь у процесі. Наприклад, Меггі допомагала з організацією виступів, а Патрік супроводжував Біллі в турне.
Цікаво, що навіть після світової слави Біллі залишалася тісно пов’язаною з родиною. У 2021 році вона зізналася, що часто ночує в своїй дитячій спальні, щоб бути ближче до батьків. Ця близькість із сім’єю додає її образу щирості, адже в епоху гламуру вона залишається “дівчиною з сусіднього двору”.
Музична кар’єра Біллі почалася з випадковості. У 13 років вона записала “Ocean Eyes” для хореографічного номера, але пісня, викладена на SoundCloud, стала вірусною. У 2016 році Біллі підписала контракт із Darkroom і Interscope Records, а пісня набрала мільйони прослуховувань на стрімінгових платформах.
У 2017 році вийшов її дебютний міні-альбом Don’t Smile at Me, який потрапив у топ-15 чартів США, Великобританії, Канади та Австралії. Такі треки, як “Bellyache” і “Lovely” (записаний разом із Халідом для серіалу “13 причин чому”), закріпили її статус нової зірки.
Справжній прорив стався у 2019 році з альбомом When We All Fall Asleep, Where Do We Go?. Він очолив чарти Billboard 200 і UK Albums Chart, а сингл “Bad Guy” став першим треком Біллі, який посів перше місце в Billboard Hot 100. Ця пісня, з її мінімалістичним бітом і провокативним текстом, зробила Біллі першою артисткою, народженою в XXI столітті, яка очолила цей престижний чарт.
Альбом приніс їй п’ять нагород “Греммі” у 2020 році, зокрема в головних категоріях: “Найкращий новий артист”, “Альбом року” та “Пісня року”.
У 2020 році Біллі записала саундтрек “No Time to Die” до фільму про Джеймса Бонда, ставши наймолодшою виконавицею в історії бондіани. Пісня принесла їй “Оскар” і “Золотий глобус” у 2022 році. Наступні альбоми – Happier Than Ever (2021) і Hit Me Hard and Soft (2024) – лише зміцнили її позиції, а трек “What Was I Made For?” для фільму “Барбі” отримав ще один “Оскар” і “Золотий глобус” у 2024 році.
На сьогодні Біллі – володарка дев’яти “Греммі”, семи MTV Video Music Awards, чотирьох Brit Awards і багатьох інших нагород.
Особисте життя Біллі Айліш завжди було під пильною увагою фанатів і ЗМІ, але вона намагається тримати його в тіні. Вона була у стосунках із репером Брендоном Адамсом (7:AMP), актором Меттью Тайлером Ворсом (2021–2022) і співаком Джессі Резерфордом (2022–2023).
У 2023 році Біллі в інтерв’ю Variety розповіла, що її приваблюють як хлопці, так і дівчата, що викликало бурхливу реакцію серед фанатів. Її відвертість щодо бісексуальності стала ще одним доказом її прагнення бути собою, незважаючи на суспільний тиск.
Біллі відкрито говорить про свої боротьби з психічним здоров’ям. Вона має синдром Туретта, синестезію (здатність “бачити” музику як кольори) і в минулому боролася з депресією. У 2018 році вона зізналася, що планувала самогубство, але підтримка друга, репера XXXTentacion, допомогла їй подолати цей період.
Її музика часто відображає ці переживання, звертаючись до тем самотності, тривоги та самоідентифікації, що робить її кумиром для молоді.
Біллі Айліш – це не просто співачка, а культурний феномен. Її музика, що поєднує шепітний вокал, мінімалістичні біти та готичну естетику, говорить із поколінням Z про їхні страхи, мрії та боротьбу.
Вона не боїться бути вразливою, співаючи про психічні розлади, невзаємне кохання чи тиск слави. Її кліпи, сповнені символізму (як павуки чи чорні сльози), – це справжні витвори мистецтва, які змушують задуматися.
Біллі також ламає стереотипи. Її відмова від сексуалізованого образу, відвертість про бісексуальність і активізм роблять її голосом нового покоління. Вона співпрацює з братом у домашній студії, що додає її музиці інтимності, а її концерти – це суміш театральності та щирості, де вона може плакати разом із фанатами.
Біллі Айліш – це не просто співачка, а символ свободи, творчості та боротьби за себе. Від дівчинки, яка співала в дитячій спальні, до володарки “Оскарів” і “Греммі” – її шлях вражає.
Завдяки підтримці сім’ї, брата Фінніаса та власній наполегливості вона стала іконою, яка не боїться бути іншою. Її музика – це дзеркало, у якому кожен може побачити себе, а її історія – доказ того, що мрії стають реальністю, якщо вірити в себе.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис