Ранні роки

Майбутня співачка Ешлі Ніколетт Франджіпані народилася 29 вересня 1994 року в місті Едісон, штат Нью-Джерсі, США. Ешлі з дитинства була занурена в музику. У чотири роки вона почала грати на скрипці, а згодом опанувала альт і віолончель. У 14 років вона взяла до рук гітару, і саме цей інструмент став її вірним супутником. Її дитинство не було безхмарним: через часті переїзди Ешлі відвідувала шість різних шкіл, а в старших класах зіткнулася з булінгом. У 17 років їй діагностували біполярний афективний розлад після спроби самогубства, що стало переломним моментом у її житті. Цей період також позначився експериментами з рекреаційними наркотиками, коли Ешлі намагалася впоратися зі своїми внутрішніми демонами.

У 17 років вона почала писати музику, яка стала для неї терапією. Її перші пісні були опубліковані в соціальних мережах, таких як Tumblr і YouTube, під псевдонімом se7enteenblack. Одним із найвідоміших ранніх творів став кавер на пісню Тейлор Свіфт “I Knew You Were Trouble”, який привернув увагу слухачів. У цей час Ешлі також пережила складний період: фінансові труднощі змусили її покинути Школу дизайну Род-Айленда, куди вона мріяла вступити. Натомість вона навчалася в місцевому коледжі, але зрештою покинула його через брак коштів. У 18 років вона опинилася на вулиці, живучи в притулках для бездомних у Нью-Йорку та навіть розглядаючи проституцію як спосіб вижити. Цей період вона описує як найтемніший у своєму житті, коли вона мала лише 9 доларів на банківському рахунку та виживала завдяки енергетикам Red Bull, щоб не спати ночами.

Початок кар’єри: від SoundCloud до слави

У 2014 році життя Ешлі змінилося назавжди. На одній із вечірок вона познайомилася з музикантом, який запропонував їй записати пісню. Так з’явився трек “Ghost”, який вона завантажила на SoundCloud. Пісня стала вірусною, і за лічені години з Ешлі зв’язалися кілька звукозаписних компаній. Вона підписала контракт із лейблом Astralwerks, який дав їй творчу свободу. Сценічний псевдонім Halsey – це не лише анаграма її імені, а й відсилання до вулиці Halsey Street у Брукліні, де вона проводила багато часу в юності, закохавшись у 24-річного хлопця.

Того ж року вийшов її перший мініальбом Room 93, який включав п’ять пісень: “Hurricane”, “Ghost”, “Trouble”, “Empty Gold” та “Is There Somewhere”. Кліпи до “Ghost” і “Hurricane” розповідали історію підлітків у мотелі, що стало першим кроком до створення унікального візуального стилю Холзі. Хоча альбом не приніс світової слави, він заклав фундамент для її майбутнього успіху.

Прорив: Badlands і світове визнання

У 2015 році Холзі випустила свій дебютний альбом Badlands, який став справжнім проривом. Альбом, натхненний постапокаліптичною естетикою, містив хіти “New Americana” і “Colors”. Пісня “New Americana” стала гімном молодого покоління, а кліп до неї підкреслив бунтарський дух виконавиці. Альбом отримав платиновий статус у США, а Холзі почали впізнавати на вулицях. У 2016 році її пісня “Castle” стала саундтреком до фільму “Мисливець і Снігова королева”, що ще більше підняло її популярність.

Hopeless Fountain Kingdom: новий рівень

Другий альбом Hopeless Fountain Kingdom (2017) дебютував на першому місці в Billboard 200. Він був концептуальним, натхненним історією Ромео і Джульєтти, але з сучасним феміністичним поглядом. Сингли “Now or Never” і “Bad at Love” стали хітами, а альбом підтвердив статус Холзі як однієї з найяскравіших зірок поп-музики. Її співпраця з The Chainsmokers у треку “Closer” у 2016 році стала світовим хітом, очоливши чарт Billboard Hot 100.

Manic: оголена душа

У 2020 році вийшов альбом Manic, який критики назвали одним із найвідвертіших у кар’єрі Холзі. Пісні “Without Me”, “Graveyard” і “You Should Be Sad” розкривали її особисті переживання – від зрад у стосунках до боротьби з психічними розладами. Альбом дебютував на другому місці в Billboard 200 і отримав схвальні відгуки за жанрову різноманітність і ліричну глибину.

If I Can’t Have Love, I Want Power: материнство і сила

Четвертий альбом If I Can’t Have Love, I Want Power (2021), спродюсований Трентом Резнором і Аттікусом Россом із Nine Inch Nails, став новим етапом у творчості Холзі. Альбом, натхненний її вагітністю та пологами, поєднує альтернативний рок, гранж-поп і панк-елементи. Він отримав номінацію на “Греммі” як найкращий альбом альтернативної музики. Супровідний фільм у стилі “Гра престолів” і “Марія Антуанетта” підкреслив театральність проєкту.

The Great Impersonator: боротьба за життя

У 2024 році Холзі випустила альбом The Great Impersonator, який став відображенням її боротьби з вовчаком і рідкісним Т-клітинним лімфопроліферативним захворюванням. Пісня “The End” розповідає про її лікування, а альбом загалом є оммажем легендарним артистам, таким як Девід Боуї, Стіві Нікс і Кейт Буш. Холзі зізналася, що вважала цей альбом своїм останнім, але він став символом її незламності.

Особисте життя: любов, втрати і материнство

Особисте життя Холзі завжди було в центрі уваги. Вона мала бурхливі стосунки з репером G-Eazy, які закінчилися розривом, що надихнув на створення пісні “Without Me”. У 2019 році вона зустрічалася з актором Еваном Пітерсом, а з 2020 року її партнером став сценарист Алев Айдін. У липні 2021 року Холзі стала мамою, народивши сина Ендера Рідлі Айдіна. Однак найтрагічнішим моментом у її житті став викидень у 2015 році, який стався прямо перед концертом. Незважаючи на біль, вона виступила, що стало одним із найскладніших моментів у її кар’єрі.

Холзі відкрито говорить про свої проблеми зі здоров’ям, зокрема біполярний розлад, ендометріоз, вовчак і Т-клітинне захворювання. У 2022 році вона розповіла, що обидва захворювання перебувають у ремісії, але залишаться з нею на все життя. Її відвертість надихає шанувальників по всьому світу.

Активізм: голос за справедливість

Холзі – активна захисниця прав ЛГБТК+ спільноти, жіночих прав і психічного здоров’я. Під час президентських виборів у США вона підтримувала Берні Сандерса, закликаючи фанатів голосувати за нього. У 2017 році вона пожертвувала 100 000 доларів на Planned Parenthood після Жіночого маршу. Її п’ятихвилинний вірш “A Story Like Mine” на Жіночому марші 2018 року, де вона розповіла про сексуальне насильство, став вірусним і підкреслив її феміністичну позицію.

Підсумок

Ешлі Ніколетт Франджіпані, відома як Холзі, – це не просто співачка, а символ стійкості та самовираження. Її шлях від бездомності до світової слави, від боротьби з хворобами до материнства та активізму демонструє, що справжня сила полягає у відвертості та вірі в себе. Її музика – це дзеркало, у якому кожен може побачити власні емоції, а її життя – приклад того, як можна піднятися над труднощами та змінити світ.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”