Дата і місце народження

13 листопада 1955 року в динамічному районі Челсі, Нью-Йорк, США, у афроамериканській родині з’явилася на світ Карін Елейн Джонсон – майбутня Вупі Голдберг. Перша дитина Емми Джонсон, яка гнула спину в ролі медсестри й учительки, та Роберта Джеймса Джонсона-молодшого, священика, що покинув сім’ю, маленька Карін росла в тіні боротьби: мати жонглювала роботами, аби прогодувати двох дітей, а дочка вчилася сміятися над хаосом, співаючи для сусідів у тісних квартирах.

Школа і освіта

Освіта Вупі була як вуличний перформанс – хаотична, але насичена вогнем. Відвідувала католицьку школу Святого Колумба, де хор став першим сценічним коханням, а потім Washington Irving High School у Нью-Йорку, де її бунтарський дух зіткнувся з системою. Коледж обійшов стороною: після школи в 1974-му вирушила до Сан-Дієго, де доля кинула в театр San Diego Repertory, а навчання злилося з ролями в Spontaneous Combustion – комедійній групі, де вона відточувала персонажів. Паралельно – курси в HB Studio та Tisch School of the Arts, але справжній університет – це підробітки: від банківської каси до помічниці в похоронному бюро. “Школа вчила сидіти тихо, а я вчилася кричати сміхом”, – жартувала вона, перетворюючи дисипліну на імпровізацію.

Кар’єра

Карьєра Голдберг – це феєрверк з 200+ ролей, де комедія переплітається з драмою, а Оскар – з Тоні, роблячи її першою афроамериканкою з EGOT (Еммі, Греммі, Оскар, Тоні). Початок у 1983-му: one-woman show “Spook Show” у Нью-Йорку, де 17 персонажів – від наркоманки до бездомної – розірвали Off-Broadway, а Бродвейський “Whoopi Goldberg” (1984–1985) приніс Греммі за альбом. Стівен Спілберг помітив: у 1985-му “Кольорова пурпура” як Целія – номінація на Оскар, Золотий Глобус і двері Голлівуду.

1990-ті – золотий дощ: Оскар за Одрі в “Привиді” (1990), перша афроамериканська переможниця як актриса другого плану; “Сестра Ект” (1992) з хіт-секвелом; ролі в “Зоряному шляху: Наступне покоління” (1988–1993) як Гвіан; комедії “Burglar” (1987), “Jumpin’ Jack Flash” (1986). 2000-ті: ведуча “The View” з 2007-го (Еммі 2009-го), Тоні за продюсування “Thoroughly Modern Millie” (2002), ролі в “Клітці для птахів” (1996), “Королі ночі” (1995). Книги – “Book of Whoopi” (1997), “Sugar Plum Ballerinas” (серія для дітей); голос у “Капітан Планета” (як Ґая), “Книга майстра” (1994).

Сьогодні – 150+ фільмів, від “Till” (2022) до “The Color Purple” (2023, продюсерка); подкасти, стендап, активізм. У 2024-му – Міс Ганніган у “Енні” на Madison Square Garden, а 2025-го – співзасновниця жіночої спортивної мережі AWSN на Pluto TV. З активами в $60 млн, Вупі – ікона, що не зупиняється: “Я комік, бо світ – це жарт, який треба розкрити”.

Сім’я

Сімейне життя Вупі – як її монологи: гостре, тепле, з нотками болю. У 17 одружилася з Альвіном Мартіним (1973–1979), народивши дочку Александрію “Алекс“ Мартін (1974), актрису та продюсерку (“Girl 6”). Два шлюби – з Девідом Классом (1986-1995), наркоторговцем, і Лайллом Прайором (1995-1999), майстром – розпалися без дітей. Батько покинув рано, мати Емма (померла 2010-го) – опора до кінця; брат Клайд (1955-2004) лишився в пам’яті. Сьогодні – бабуся трьох онуків та прабабуся одного: Алекс – її “співавторка хаосу”, а родина – коло, де Вупі ділиться мудрістю через “Family Quilt: A Quilt of Many Colors” (2003). “Сім’я – це не кров, а сміх, що тримає разом”, – каже вона, балансуючи славу з приватністю.

Сьогодення

На 69-му році (станом на жовтень 2025-го) Вупі Голдберг – невгамовна буря в ефірі та за лаштунками. Продовжує вести “The View” на ABC, де її гострі коментарі про політику, расизм і права ЛГБТ+ збирають мільйони – у 2025-му сезон відзначив 18-й рік, з новими дебатами про вибори та клімат. У червні анонсувала AWSN – мережу для жіночого спорту на Pluto TV, натхненну її коханням до баскетболу. Після ролі в “Енні” (грудень 2024 – січень 2025) готується до прем’єри “The Color Purple” музикалу на Netflix, де продюсує. Живе в Нью-Йорку та Нью-Джерсі, бореться з раком (у ремісії з 2017-го), волонтерить у феміністичних кампаніях і пише нову книгу. Зі статками $60 млн від шоу та роялті, Вупі шепоче: “Я все ще тут, бо сміх – вічне ліки”. Її спадщина – у EGOT і серцях, що сміються крізь сльози.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”