Бланка Роза Уэлтер, більш відома як Лінда Крістіан, народилася у 1923 році в Тампіко, Мексика. Вона була найстаршою з чотирьох дітей інженера, родом з Голландії, Джерардуса Джейкоба Уэлтера та його дружини, мексиканки Бланки Рози.

У юності Лінда багато подорожувала з сім’єю – її батько часто працював у різних місцях, тому їй випала нагода пожити в Південній Америці, Європі, на Близькому Сході та в Африці. Це позитивно вплинуло на освіту Лінди: вона вивчила іспанську, французьку, німецьку, голландську, англійську та італійську мови, а також вільно володіла арабською та російською.

Відомо, що з дитинства дівчина мріяла стати лікарем, але після завершення середньої школи змінила своє рішення, і з того часу всі її захоплення були пов’язані з кінематографом та сценою. Це сталося після значущої зустрічі з її кінокумиром Ерролом Флінном, який дав їй надію на можливість працювати в Голлівуді. Вирішивши будь-що стати акторкою, Лінда спочатку з’явилася на мексиканських екранах під ім’ям Лінда Уэлтер, а згодом переїхала до Каліфорнії, де на одному з показів мод у Беверлі-Хіллз отримала вигідну пропозицію від керівника студії MGM Луїса Б. Майєра.

Американський дебют, вже під новим ім’ям – Лінда Крістіан – відбувся у 1944 році у музичному фільмі «Вгору по руках». За ним послідували ролі у «Канікулах у Мексиці» (1946), «Зелена дельфінівська вулиця» (1947) та кількох інших стрічках. Першим великим успіхом молодої акторки стала пригодницька мелодрама «Тарзан і русалки», де вона зіграла помітну роль. А у 1954 році Лінда знялася у першій телевізійній адаптації відомої серії про Джеймса Бонда – «Казино Рояль».

Акторка доволі плідно знімалася протягом 50-х та 60-х років, зокрема й у провідних ролях; її фільмографія містить близько чотирьох десятків стрічок, чимало з яких були європейськими. Серед кінострічок за її участю – австрійська сімейна стрічка Великий концерт на замовлення (Das große Wunschkonzert, 1960); фільм жахів Рука диявола (The Devils Hand, 1962); британська драма Надзвичайно важливі особистості (The V.I.P.s, 1963); італо-іспанська драма Мить істини (Il momento della verità, 1965); австро-італійська комедія Милий приятель 2000, або Як спокусити плейбоя? (Bel Ami 2000 oder Wie verführt man einen Playboy?, 1966) та багато інших.

Окрім акторської діяльності, Лінда здобула популярність завдяки успіху своєї доньки – Роміни Пауер (Romina Power), тієї самої, що у дуеті зі своїм чоловіком, не менш відомим Аль Бано (Al Bano), створила всесвітньо відомий дует Al Bano & Romina Power. Роміна, як і її сестра Тарін (Taryn Power), яка згодом стала акторкою, народилися у Лінди у шлюбі з актором Тайроном Пауером (Tyrone Power), за якого вона вийшла заміж у 1949 році.

Подружжя розлучилося у 1956 році, і майже одразу Лінда почала зустрічатися з відомим гонщиком Альфонсо де Портаго (Alfonso de Portago), який на той час був одруженою людиною.

На жаль, ці стосунки не тривали довго, і вже через рік Альфонсо загинув в аварії. За деякий час, на початку 1960-х, помер від серцевого нападу і перший чоловік Лінди, Тайрон Пауер; його смерть була несподіваною та передчасною – йому було лише 44 роки.

Пізніше Лінда вийшла заміж знову, за британського актора Едмунда Пердома (Edmund Purdom), проте цей шлюб також не був тривалим. Голлівудська кар’єра Лінди Крістіан виявилася не надто довгою – до середини 1960-х вона все рідше з’являлася на екранах, а згодом повернулася до Мексики, де час від часу з’являлася у кіно.

Остання роль акторки датована 1988 роком, це був телефільм Cambiamento daria. Лінда Крістіан прожила до 87 років і померла від раку 22 липня 2011 року.