Вальтер Маттау (справжнє ім’я – Вальтер Джон Маттхау) народився 1 жовтня 1920 року в Нью-Йорку, США, у сім’ї єврейських емігрантів із України та Литви. Батько, Мілтон, був електриком, мати, Роуз, шила одяг. Дитинство в бідному Нижньому Іст-Сайді навчило його виживати й знаходити гумор у скруті.

Школа і освіта

Маттау навчався в середній школі Стьювесант у Нью-Йорку, де захопився театром, граючи в шкільних виставах. Після випуску в 1937-му він не пішов до коледжу, а брався за дрібні роботи: продавець, тренер із боксу, навіть лісоруб. Під час Другої світової війни служив у Військово-повітряних силах США радистом і стрільцем, отримавши шість бойових зірок. Після війни вступив до акторської школи New School for Social Research у Нью-Йорку, де опанував основи ремесла. “Я не вчився грати, я вчився бути собою – тільки голосніше”, – жартував він.

Кар’єра

Кар’єра Маттау – це суміш драми, комедії та чистого шарму. Дебют – 1950-й, телесеріал “Kraft Television Theatre”. У кіно – епізоди в 1955-му (“The Kentuckian”). Прорив – бродвейська п’єса “Will Success Spoil Rock Hunter?” (1955), де він отримав першу увагу. У 60-х сяяв у драмах: гангстер у “Charade” (1963) з Одрі Гепберн, адвокат у “Fail-Safe” (1964).

Справжня слава прийшла з комедіями. “The Fortune Cookie” (1966) з Джеком Леммоном – перша їхня спільна робота – принесла Маттау “Оскар” за роль шахрайського адвоката Віллі Гінгріча. Дует із Леммоном став легендарним: “The Odd Couple” (1968), де Маттау зіграв неохайного Оскара Медісона, став культовим, як і “Grumpy Old Men” (1993). Інші хіти – “The Bad News Bears” (1976), “The Sunshine Boys” (1975, номінація на “Оскар”), “I.Q.” (1994) з Альбертом Ейнштейном у його виконанні. Маттау знімався до кінця: остання роль – “Hanging Up” (2000). Загалом – понад 70 фільмів, три номінації на “Оскар”, два “Золотих глобуси”, BAFTA, зірка на Алеї слави (1992).

Сім’я

Особисте життя Маттау було стабільнішим, ніж його екранні хаотичні герої. Перший шлюб із Грейс Джеральдін Джонсон (1948–1958) приніс двох дітей – Дженні та Девіда. Другий шлюб із Керол Маркус (1959-2000, до його смерті) подарував сина Чарльза, який став режисером. Маттау називав Керол “моєю найкращою рецензією”. Дружба з Леммоном була особливою: вони сварилися, як подружжя, але любили один одного, як брати. “Джек – це я, тільки з кращою зачіскою”, – сміявся Вальтер.

Наші дні

Вальтер Маттау помер 1 липня 2000 року в Санта-Моніці, Каліфорнія, від серцевого нападу у віці 79 років. Останні роки він боровся з раком і серцевими хворобами, але не втрачав гумору: “Якщо я помру, скажіть, що я пішов на кастинг до Бога”. Його спадщина – фільми, що поєднують сміх і людяність, від “The Odd Couple” до “Grumpy Old Men”. Маттау залишив урок: життя – це комедія, якщо вміти посміятися над собою.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”