Дата і місце народження

1 жовтня 1935 року в Волтон-он-Темз, Суррей, Англія, у родині вчителів з’явилася на світ Джулія Елізабет Веллс. Її тато, Тед Веллс – вчитель деревообробки, мама Барбара Морріс – піаністка і співачка в водевілях. З корінням англійським і валлійським, Джулі ростила в часи Другої світової: батьки розлучилися в 1940-му, мама вдруге вийшла за Теда Ендрюса – співака, що дав прізвище. Війна, бомбардування – але голос став рятівником. “Суррейські пагорби шепотіли мені пісні”, – згадувала вона, дивлячись на Темзу, де туман ніс мрії про софіти.

Школа і освіта

Дитинство Джулі минало в приватних школах: Cone-Ripman School (пізніше Arts Educational Schools) у Лондоні, де вивчала драму, танці та вокал з 9 років – її 4-октавний сопрано виявила мама. Уроки з мадам Ліліан Стайлз-Аллен – легендарної вокалістки. Ніякого університету: дебют у 12 років у ревю “Starlight Roof” (1947). “Сцена була моєю школою, ноти – абеткою”, – казала вона. Освіта стала для неї не класами, а репетиціями: від воєнних укриттів до лондонських театрів, де Гершвін і Роджерс були вчителями душі. Цей ранній старт загартував її – талант плюс дисципліна, як ідеальний рецепт для зірки мюзиклів.

Кар’єра

Карьєра Джулі – це симфонія тріумфів, де мюзикли переплітаються з драмами, а кожен хіт – вічна класика. Дебют у 1948-му: радіо BBC як дитина-продиджі. Бродвей вибух – “The Boy Friend” (1954) як Поллі. Апогей: “My Fair Lady” (1956) як Еліза Дуліттл – Tony номінація, 2 роки на сцені; “Camelot” (1960) як Гвіневера. Кіно старт – “Mary Poppins” (1964) як Мері – Оскар за дебют, Golden Globe; “The Sound of Music” (1965) як Марія – хіт, що зібрав мільярди, саундтрек №1.

70-ті: “Victor/Victoria” (1982) як Вікторія – трансвеститська комедія з Блейком Едвардсом, Golden Globe. Пізніше: “The Princess Diaries” (2001-2004) як королева Кларіс; голос у “Shrek 2” (2004) і “Despicable Me” (2010). Операція на голосі (1997) закінчила спів, але озвучка і книги: автобіографія “Home” (2008). У 2025-му – мемуари продовження, голос у анімації. Всього 30+ фільмів, DBE (2000), Kennedy Center Honors (2001), девіз “Співай серцем, навіть якщо голос мовчить” – від мюзиклів до драм, змінивши образ ідеальної няні.

Сім’я

Сім’я для Джулі – як тепла мелодія: гармонія, що витримує бурі. У 1959-му одружилася з Тоні Волтоном – дизайнером, донька Емма (1962, актриса і письменниця). Розлучилися в 1967-му. Друге кохання – Блейк Едвардс, режисер (1969-2010, до його смерті); усиновили двох в’єтнамських дівчаток Амілію (1973) і Джоанну (1975). “Діти – мої ноти в симфонії життя”, – каже вона, виховуючи їх у любові до мистецтва. Онуки від Емми – 9, бабуся з казками. Сьогодні – вдова, але родина в Лос-Анджелесі з книгами і спогадами.

Наш час

У 90 Джулі – у розквіті легенди: Дама Командор Ордену Британської імперії (DBE, 2000), посол UNICEF і Save the Children; авторка дитячих книг (“The Very Fairy Princess” серія). У 2025-му озвучує анімацію, пише мемуари “Home Work: A Memoir of My Hollywood Years” продовження, відвідує театри. Живе в Лос-Анджелесі та Нью-Йорку, грає на фортепіано, підтримує ЛГБТ+ через Емму. “Життя – як мюзикл: співай, навіть у тиші”, – її кредо. Актуальна, граціозна, готова до нових казок – з суррейським акцентом і голлівудським серцем.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”