Майбутня акторка Ваїна Джоканте народилася 30 червня 1981 року в місті Пітів’є, департамент Луаре, Франція, але її душа належить Корсиці. Її батько, корсиканець, і мати, андалузка, передали їй темперамент і любов до культури Середземномор’я. Ім’я Ваїни, яке в перекладі з малагасійської означає «Ласкаво просимо», стало її візитівкою, символізуючи відкрите серце та гостинність. До 10 років вона жила на Корсиці, в мальовничому селищі Веро, де море й гори формували її чуттєву натуру. Пізніше сім’я переїхала до Екс-ан-Провансу, де Ваїна навчалася в ліцеї Поля Сезанна.
Ще в школі Ваїна виявила пристрасть до мистецтва. У 15 років вона приєдналася до Марсельської Опери, де два роки танцювала під керівництвом легендарного хореографа Ролана Петі. Її грація та виразність на сцені привернули увагу, але Ваїна мріяла про більше – вона хотіла розповідати історії через кіно. Її модельна кар’єра також почалася рано: її екзотична краса й природна харизма зробили її затребуваною в рекламних кампаніях.
У 1997 році, у віці 16 років, Ваїна дебютувала в кіно, зігравши головну роль у драмі Мануеля Прадаля «Марі з затоки Ангелів» (Marie Baie des Anges). Її персонаж, юна повія Марі, яка шукає кохання серед хаосу Французької Рів’єри, вразив глядачів своєю глибиною та вразливістю. Фільм, сповнений поезії та трагізму, став для Ваїни путівкою в світ кіно. Критики порівнювали її з молодою Бріжит Бардо за чуттєвість і природність.
Після дебюту кар’єра Ваїни стрімко пішла вгору. У 1999 році вона знялася у фільмі Бенуа Жако «Без скандалу» (Pas de scandale), де зіграла поруч із Ізабель Юппер. Її здатність передавати складні емоції привернула увагу режисерів, і незабаром вона отримала роль у франко-британській мелодрамі «Ліла говорить» (Lila dit ça, 2004).
У цьому фільмі Ваїна зіграла Лілу, підлітку з марсельського арабського гетто, чия краса й сміливість змінюють життя навколо неї. Головний кінокритик The New York Times А. О. Скотт назвав її «фатальною жінкою, яка більше жива, ніж фатальна», відзначивши її харизму та романтичну ауру.
У 2000-х Ваїна стала однією з найяскравіших актрис французького кіно. Вона знялася в таких фільмах, як «Блуберрі» (Blueberry, 2004) разом із Венсаном Касселем, «99 франків» (99 Francs, 2007), де зіграла Софі, і «Розпусник» (Le Libertin, 2000). Її ролі варіювалися від драматичних до комедійних, демонструючи її універсальність.
У 2013 році вона зіграла в романтичній комедії «(Не)очікуваний принц» (Un prince (presque) charmant), де її чарівність додала фільму легкості.
Одним із найпомітніших проєктів Ваїни став серіал «Мата Харі» (2017), де вона зіграла подругу легендарної шпигунки, працюючи разом із Максимом Матвєєвим. Ця роль показала її здатність передавати історичну глибину та емоційну складність.
У 2020-х Ваїна продовжувала працювати в європейському кіно, з’являючись у серіалах, таких як «Мегрэ» (Maigret), і незалежних фільмах, які підкреслювали її артистичну натуру.
Ок рім акторства, Ваїна займалася модельною кар’єрою та брала участь у фотосесіях для відомих брендів. Її інтерес до квантової фізики, якою вона захоплюється у free time, додав їй репутацію не лише красивої, а й інтелектуальної особистості.
Ваїна Джоканте виросла в тісно пов’язаній сім’ї, де її корсиканський батько та андалузька мати прищепили їй любов до культури та мистецтва. Вона завжди підкреслювала, як важливо для неї зберігати зв’язок із корінням. У 20 років Ваїна стала матір’ю: у 2001 році вона народила сина Ніно від музиканта Мартіна Гамета. Хоча їхні стосунки з Гаметом завершилися, Ваїна залишилася відданою матір’ю, виховуючи Ніно з любов’ю та турботою.
Пізніше Ваїна мала стосунки з дизайнером Орою Іто, відомим французьким архітектором і новатором. Їхній роман був предметом уваги ЗМІ, але Ваїна завжди зберігала приватність, зосереджуючись на своїй кар’єрі та сім’ї. Вона рідко говорить про особисте життя, але в інтерв’ю зазначає, що материнство змінило її, додавши глибини її акторським роботам.
Ваїна Джоканте – це актриса, яка поєднує красу, талант і інтелект. Її ролі в таких фільмах, як «Марі з затоки Ангелів» і «Ліла говорить», зробили її іконою французького кіно, а міжнародні проєкти, як «Мата Харі», підкреслили її універсальність. Вона не боїться братися за складні ролі, які вимагають емоційної глибини, і водночас залишається вірною своїй природній чуттєвості.
У 2025 році Ваїна продовжує працювати над новими кінопроєктами, зберігаючи баланс між європейським і голлівудським кіно. Її історія — це приклад того, як дівчина з маленького корсиканського селища може підкорити світ, залишаючись вірною собі. Ваїна Джоканте – це не лише актриса, а й муза, яка надихає своєю свободою, пристрастю та щирістю.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис