Леді Дрім

Дитинство та юність

Майбутній співак Тарас Григорович Тополя народився 21 червня 1987року в Києві, Україна. Його дитинство пройшло в атмосфері творчості та любові до музики. Батьки Тараса – Григорій, економіст за освітою, і Світлана, вчителька музики, – прищепили йому любов до мистецтва. Мати, зокрема, помітила музичний талант сина ще в ранньому віці та записала його до хору «Зірниця», де Тарас співав із п’яти років. Цей досвід став для нього першим знайомством із сценою та музикою.

У шкільні роки Тарас навчався в Київському природничо-науковому ліцеї №145, де захоплювався не лише музикою, а й спортом, зокрема баскетболом. Після закінчення школи в 2004 році він вступив до Київського національного університету внутрішніх справ, обравши спеціальність юриста. Хоча юридична освіта давала стабільну перспективу, музика залишалася його справжньою пристрастю. Під час навчання Тарас почав писати пісні та виступати з друзями, що стало початком його музичної кар’єри.

Створення «Антитіл» і музична кар’єра

У 2004 році, ще будучи студентом, Тарас Тополя разом із друзями заснував гурт «Антитіла». Назва гурту, за його словами, символізує боротьбу проти негативу, подібно до того, як антитіла в організмі борються з вірусами. Спочатку гурт виконував кавери на відомі пісні, але незабаром почав створювати власний матеріал. У 2007 році «Антитіла» дебютували на телебаченні в програмі «Свіжа кров» на каналі М1, де отримали контракт із лейблом і почали записувати перший альбом.

Дебютний альбом «Будувуду» (2008) приніс гурту першу популярність завдяки хітам «Бери своє» та «Рожеві діви». Тарас, як фронтмен і автор текстів, вирізнявся харизматичною подачею та глибокими ліричними темами. Наступні альбоми – «Вибирай» (2011), «Над полюсами» (2013), «Все красиво» (2015), «Сонце» (2016) і «Hello» (2018) – закріпили статус «Антитіл» як одного з провідних рок-гуртів України. Пісні «ТДМЕ», «Люди як кораблі» та «Стань» стали гімнами молоді, а кліпи гурту набирали мільйони переглядів.

У 2017 році «Антитіла» представляли Україну на міжнародному фестивалі Sziget у Будапешті, а в 2018 році випустили альбом «Hello», який став одним із найуспішніших у їхній кар’єрі. У 2020 році гурт видав альбом «Засинай, прокидайся», присвячений темам кохання та боротьби. Під час повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році «Антитіла» випустили пісню «Фортеця Бахмут», яка стала символом стійкості українських захисників. Тарас також брав участь у створенні саундтреків до фільмів і серіалів, зокрема до «Крути 1918» (2019).

Акторська кар’єра

Окрім музики, Тарас Тополя спробував себе в акторстві. У 2016 році він зіграв епізодичну роль у серіалі «Гвардія», присвяченому добровольцям Національної гвардії України. У 2018 році він виконав головну роль у короткометражному фільмі «Наші котики», комедії про війну на Донбасі, де зіграв бійця з позивним «Танець». Його природна гра та харизма отримали схвальні відгуки, а фільм став культовим серед української аудиторії. Тарас також озвучував персонажів у мультфільмах і брав участь у дубляжі.

Громадська діяльність і волонтерство

Тарас Тополя відомий своєю активною громадянською позицією. Ще з часів Революції Гідності в 2013–2014 роках він підтримував протестувальників, виступаючи на Майдані Незалежності та допомагаючи волонтерам. З початком війни на Донбасі в 2014 році «Антитіла» регулярно давали благодійні концерти для збору коштів на підтримку Збройних сил України та постраждалих.

У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Тарас разом із іншими учасниками гурту долучився до територіальної оборони Києва. Пізніше він став парамедиком у складі 130-го батальйону ТрО, надаючи медичну допомогу на фронті, зокрема в Харківській області. Тарас також заснував благодійний фонд «Вільні UA», який займається постачанням медичного обладнання, дронів і транспортних засобів для ЗСУ. У 2023 році він отримав орден «За заслуги» ІІІ ступеня від Президента України за внесок у підтримку армії.

Тарас активно виступає за популяризацію української культури за кордоном. У 2022-2023 роках «Антитіла» провели міжнародні тури, зокрема в США, Канаді та Європі, де збирали кошти для України. Їхні концерти стали платформою для розповіді про війну та героїзм українців.

Особисте життя

Тарас Тополя одружений із відомою українською співачкою Альоною Кучер, більш відомою як Alyosha. Вони познайомилися в 2010 році на студії звукозапису, а в 2013 році одружилися. У подружжя троє дітей: сини Роман (2013) і Марк (2017) та донька Марія (2020). Тарас і Альоша часто співпрацюють у творчості, записуючи спільні пісні, такі як «Молитва» (2022), присвячена захисникам України. Тарас зізнається, що сім’я – його головна опора, а діти надихають його творити та боротися за майбутнє країни.

Батьки Тараса залишаються в Києві, і він часто згадує їхню підтримку в інтерв’ю. Його мати Світлана, попри поважний вік, активно підтримує волонтерські ініціативи сина, а батько Григорій пишається його громадянською позицією.

Сучасність і плани на майбутнє

Станом на серпень 2025 року Тарас Тополя продовжує поєднувати музичну кар’єру з волонтерською діяльністю. «Антитіла» готують новий альбом, який, за словами Тараса, буде присвячений темам війни, надії та відродження. Він також планує розширити діяльність фонду «Вільні UA», зосередившись на реабілітації поранених бійців і підтримці дітей, які постраждали від війни.

Тарас мріє про день, коли Україна здобуде перемогу, і він зможе присвятити більше часу музиці та сім’ї. Його мета – зробити українську культуру ще більш відомою у світі, використовуючи музику як міст між народами. Він також розглядає можливість повернення до акторства, сподіваючись зіграти в історичному фільмі про Україну.

Тарас Тополя – це не лише музикант, а й символ сучасної України, який своїм голосом і діями показує, що означає бути патріотом. Його пісні та волонтерська робота надихають мільйони, а його історія доводить, що справжній талант і відданість можуть змінити світ.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”