Початок шляху Річарда Аттенборо

Дорога до великого мистецтва почалася у знаменитому англійському місті Кембриджі, де народився Річард. У його родині було багато освічених людей, і батьки стали учасниками програми «Кіндертранспорт», що під час Другої світової війни рятувала єврейських дітей. Річард та його сім’я прийняли двох дівчат, які втекли від нацизму. Цей епізод яскраво демонструє гуманні цінності, які були закладені в Річарда з дитинства.

З самого раннього віку у хлопця з’явилася мрія стати актором. Після закінчення школи він перебрався до Лондона та вступив до Королівської академії драматичного мистецтва. Протягом навчання викладачі відзначали його виняткові здібності.

Визнання та кар’єрні досягнення

Своїми першими кроками на великому екрані Річард вразив багатьох у 1942 році, з’явившись у фільмі «У якому ми служили…». Відтоді його кар’єра стрімко розвивалася: з’явилися фільми «Окно за сто фунтів», «Кінець перебування», «Лестниця в небо» та багато інших. Протягом 1940-х та 1950-х років він взяв участь у двадцяти нових фільмах.

Але справжня слава прийшла до Аттенборо у зрілому віці. На межі 1950-х та 1960-х він знявся у таких знакових стрічках, як «Дюнкерк», «Ліга джентльменів» і «Полет фенікса». Його гра отримала визнання, а премії на міжнародних фестивалях тільки підтвердили цей факт.

Яскравою віхою в кар’єрі став фільм 1982 року «Ганді», за який Річард удостоївся нагород BAFTA, «Золотого глобуса» та двох «Оскарів». Ця робота закріпила за ним статус одного з найповажніших діячів британського кінематографа.

Особисте життя та відхід з життя

Річард Аттенборо майже все життя (з 1945 року) був одружений з актрисою Шейлою Сім, пара виховала трьох дітей. Його старший син став театральним режисером, а дочка Шарлотта відзначилася в акторській професії.

На жаль, у 2009 році Річард з прикрістю усвідомив, що був прикутий до інвалідного візка через наслідки інсульту. У 2013 році його здоров’я погіршилося, після чого його помістили до спеціалізованого будинку для літніх людей. Річард Аттенборо помер 24 серпня 2014 року, залишивши безліч спогадів про своє мистецтво та талант.

Річард Аттенборо став символом епохи, залишивши в спадок величезну кількість творів, які продовжують захоплювати та надихати людей. Його внесок у мистецтво буде пам’ятатися ще багато років.