Дитинство та сім’я

Майбутня акторка Мішель Мерсьє, уроджена Жослін Івонн Рене Мерсьє, народилася 1 січня 1939 року в мальовничій Ніцці, Франція. Її батько, французький фармацевт, володів успішною компанією з виробництва ліків, що забезпечувала сім’ї заможне життя. Мати Жослін, італійка за походженням, була домогосподаркою, яка присвятила себе вихованню дітей. 

Однак народження Жослін стало для батьків радше розчаруванням, адже вони мріяли про сина, який би успадкував сімейний бізнес. Ця обставина вплинула на дитинство дівчинки: батьки, особливо батько, були з нею суворими, а сімейне тепло часто обходило її стороною.

Цікаво, що ім’я Мішель з’явилося не випадково. Молодша сестра Жослін, улюблениця сім’ї, яка трагічно померла за кілька років до початку кар’єри актриси, також носила це ім’я. 

Пізніше продюсери, вважаючи ім’я Жослін недостатньо звучним для кінозірки, запропонували псевдонім Мішель, офіційно посилаючись на актрису Мішель Морган. Але для Жослін це ім’я несло глибоко особистий сенс, пов’язаний із втратою сестри.

Юність і перші кроки до слави

Сім’я Мерсьє була заможною, але консервативною. Батьки бачили доньку спадкоємицею фармацевтичного бізнесу, а її мрії про танці вважали примхою. Проте Жослін із дитинства була одержима балетом.

Її енергія та пристрасть до руху проявлялися ще в ранньому віці, коли вона “підстрибувала” так часто, що вчителі порадили віддати її до танцювальної школи. Батьки, хоч і неохоче, погодилися, і це стало першим кроком Жослін до великої сцени.

У 16 років Жослін, попри категоричні заперечення батьків, покинула рідну Ніццу та вирушила до Парижа, щоб здійснити свою мрію – стати балериною. “Я сама поїхала до Парижа. Єдине – пообіцяла татові бути слухняною. Як сьогодні подумаю – це було божевілля! Особливо для мене, дівчини, для котрої сім’я була своєрідним коконом,” – згадувала вона. 

У Парижі Жослін приєдналася до балетної трупи Ролана Петі, а згодом танцювала в “Балеті Ейфелевої вежі”. Її дисциплінованість, вихована суворими батьками та виснажливими тренуваннями, допомогла їй досягти успіху: у 1957 році вона стала солісткою балету оперного театру в Ніцці.

Під час однієї з вистав Жослін познайомилася з легендарним Морісом Шевальє, який передбачив їй велике майбутнє. “Ти станеш зіркою,” – сказав він, і ці слова запали в душу молодої балерини. Але балет, хоч і був її пристрастю, виявився лише сходинкою до іншого покликання. 

У Парижі Жослін також почала вивчати акторську майстерність, відчуваючи, що сцена кличе її до чогось більшого.

Початок кінокар’єри

Дебют Жослін у кіно відбувся в 15 років, коли вона несподівано замінила хвору танцівницю у фільмі “У мене було сім дочок” (1954). Цей досвід запалив у ній інтерес до кінематографа. 

У 1957 році доленосна зустріч із режисером Дені де Ла Пательєром у будинку її батька відкрила двері до серйозної акторської кар’єри. Того ж року фільм “Поворот ручки” став поворотним моментом: продюсери, вважаючи ім’я Жослін непідходящим, охрестили її Мішель. Так народилася Мішель Мерсьє – актриса, якій судилося підкорити серця мільйонів.

Мішель активно знімалася в кінці 1950-х, з’являючись у романтичних комедіях, американському фільмі жахів і навіть у невеликих ролях у стрічках Франсуа Трюффо (“Стріляйте в піаніста”) та Анатоля Литвака (“Чи любите ви Брамса?”). Її природна грація, яскрава зовнішність і відсутність скутості перед камерою привернули увагу критиків. 

Вона також спробувала себе на театральній сцені в п’єсі “А ось і брюнетка!” (1958), але театр не став її стихією. Знання французької, італійської, англійської та німецької мов дозволило Мішель працювати в міжнародних проєктах, зокрема в Італії, де її називали “найвідомішою французькою актрисою”.

Тріумф Анжеліки

Справжній прорив у кар’єрі Мішель Мерсьє стався в 1964 році, коли вона отримала роль Анжеліки в екранізації романів Анни та Сержа Голон “Анжеліка – маркіза ангелів”. Ця роль дісталася їй не просто так: продюсери спочатку пропонували її Бріжіт Бардо, але після відмови Бардо Мішель обійшла таких конкуренток, як Катрін Денев, Джейн Фонда та Марина Владі. 

“Кожен намагався прилаштувати або свою колишню дружину, або коханку. Лише я ні з ким не спала, а ходила разом з усіма блондинками Парижа на проби. І виграла їх!” – згадувала Мішель.

Фільм, у якому вона зіграла разом із Робером Оссейном, став міжнародним хітом. Анжеліка – смілива, пристрасна та незалежна героїня – стала втіленням жіночої сили та краси. Серія фільмів про Анжеліку (1964-1968) принесла Мішель світову славу, але водночас стала її “прокляттям”. Образ Анжеліки так міцно закріпився за актрисою, що публіка та режисери бачили в ній лише маркізу ангелів. “Люди завжди говорять про мене як про Анжеліку, хоча я зіграла пів сотні різних жінок,” – зізнавалася Мерсьє.

Боротьба зі стереотипами

Після успіху “Анжеліки” Мішель намагалася позбутися амплуа романтичної героїні. Вона зіграла повію у фільмі “Грім небесний” (1965) разом із Жаном Габеном і вбивцю у стрічці “Друга істина” Кристіана-Жака. Однак ці ролі не принесли їй такого ж визнання. У пошуках нових можливостей Мішель переїхала до США, де знялася з Чарльзом Бронсоном і Тоні Кертісом, але американська кар’єра не склалася. Її спроби зніматися в інших країнах, зокрема в російських серіалах у 2000-х, також не повернули їй колишньої слави.

Кінокритики часто називали роль Анжеліки “прокляттям” Мішель, адже вона затьмарила всі її інші роботи. Навіть у 2000-х, коли актриса з болем визнавала, що хоче продовжувати зніматися, режисери не пропонували їй значних ролей. 

Вона з’являлася переважно на кінофестивалях, де її незмінно асоціювали з Анжелікою. У 2006 році Франція нагородила Мішель Орденом мистецтв і літератури, визнаючи її внесок у кінематограф. “Я намагалася забути Анжеліку, але тепер вона – моя молодша сестра, яка завжди поруч,” – казала актриса, примирившись зі своїм легендарним образом.

Особисте життя

Особисте життя Мішель Мерсьє було сповнене пристрасті, але й драм. Її романтичні стосунки часто потрапляли в центр уваги. На початку кар’єри ходили чутки про її роман із помічником режисера, за якого вона нібито вийшла заміж, але зрадила з іншим актором. 

Пізніше її пов’язували з Аленом Делоном, хоча сама Мішель ці чутки спростовувала. У 1958 році вона закохалася в італійця Джанні, з яким познайомилася перед зйомками в Італії. Вона чекала на його візит до Рима, але він так і не приїхав, що розбило їй серце.

Мішель була одружена двічі. Її першим чоловіком став Андре Смаджіа, помічник режисера, але шлюб розпався. Другим – Клод Бурило, від якого вона також розлучилася. Актриса зізнавалася, що багато чоловіків бачили в ній Анжеліку, а не справжню Жослін, що ускладнювало її стосунки. 

У неї немає дітей, і в зрілому віці Мішель обрала усамітнене життя, рідко з’являючись на публіці. У 2016 році актриса зіткнулася з онкологічним діагнозом, але, за останніми даними, вона подолала хворобу.

Сучасність

Сьогодні, у 2025 році, Мішель Мерсьє 86 років. Вона живе відлюдкувато, уникаючи зайвої уваги. Останні роки актриса рідко з’являється на публіці, але її поява на кінофестивалях викликає хвилю ностальгії. 

У 2019 році вона відсвяткувала 80-річний ювілей, а в 2024 році з’явилися повідомлення про її боротьбу з онкологією. Незважаючи на труднощі, Мішель залишається символом епохи, а її Анжеліка – втіленням вічної жіночої сили та краси.

Мішель Мерсьє – це не лише актриса, а й уособлення мрії, яка здійснилася попри всі перешкоди. Її історія нагадує нам, що навіть найяскравіші зірки іноді затьмарюються однією роллю, але справжній талант завжди залишає слід у серцях глядачів.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”