Ранні роки та сім’я

Майбутній актор Кирило Дицевич народився 21 грудня 1992 року в місті Береза, Брестська область, Білорусь. Про його сім’ю відомо небагато, оскільки актор рідко ділиться особистими подробицями. У шкільні роки він брав участь у театральних постановках і місцевих святах, що розвинуло його інтерес до творчості. Після закінчення середньої школи №2 у Березі Кирило вступив до Білоруського державного університету на факультет мікроелектроніки, де навчався три роки. Однак його справжньою пристрастю залишалися музика та акторство. Разом із друзями він створював короткі відеоролики та записував музику як хобі, що стало першим кроком до його майбутньої кар’єри.

У 2013 році Кирило вступив до Білоруської державної академії мистецтв у Мінську на акторський факультет, де отримав професійну освіту, яка заклала основу для його успіху в кіно та на телебаченні.

Початок кар’єри та «Містер Білорусь»

Кар’єра Кирила почалася з участі в конкурсі краси «Містер Білорусь» у 2014 році, де він здобув перемогу. Цей титул приніс йому широку популярність у Білорусі та увагу продюсерів. Як переможець, він отримав запрошення працювати ведучим на телеканалі ОНТ, а також брав участь у заходах, таких як вечори в Мирському замку. Його харизматична зовнішність (зріст 193 см) і природна впевненість перед камерою відкрили йому шлях до акторської кар’єри.

У 2015 році Кирило дебютував у кіно, зігравши невеликі ролі в білоруських і російських серіалах. Його першими проєктами стали «Домробітниця» та «Дочка за батька», де він продемонстрував здатність перевтілюватися. Того ж року він отримав роль у популярному українському серіалі «Заради любові я все зможу», який став проривом у його кар’єрі. Його персонаж, молодий і романтичний герой, завоював серця глядачів, а сам Кирило став одним із найпопулярніших молодих акторів.

Успіх у серіалах

Справжня слава прийшла до Кирила після ролі в серіалі «Хороший хлопець» (2017), де він зіграв головну роль Олега Шумського. Цей проєкт, знятий в Україні, закріпив його статус зірки мелодрам. Його персонаж, чутливий і щирий молодий чоловік, став улюбленцем аудиторії. У 2018 році він знявся в серіалі «На краю», де вперше спробував себе в ролі складнішого персонажа, відходячи від амплуа «лицаря в сяючих обладунках».

Серед інших помітних робіт – серіали «Кожному своє» (2017), де його герой Олег був частиною любовного трикутника, та «Велика гра» (2018). У 2024 році Кирило знявся в російському серіалі «Постучись в мою дверь в Москве» разом із Ліаною Грибою, що стало ще одним кроком у його кар’єрі. Критики відзначали його здатність грати як романтичних героїв, так і складних, а іноді й негативних персонажів.

Особисте життя та суперечки

Особисте життя Кирила Дицевича часто опинялося в центрі уваги ЗМІ. У 2017 році він одружився з російською актрисою Настасьєю Самбурською, відомою за серіалом «Універ. Нова общага». Їхній шлюб тривав лише кілька місяців і завершився гучним розлученням у 2018 році.

Самбурська звинуватила Кирила в аб’юзивній поведінці, що викликало скандал у медіа. Кирило не коментував ці звинувачення, але в інтерв’ю для «Вокруг ТВ» у 2020 році зазначив, що розлучення було для нього важким, але необхідним кроком.

Пізніше він мав стосунки з актрисою Кристиною Вайнас, але й вони завершилися розривом із взаємними звинуваченнями. Станом на 2025 рік Кирило не підтверджує нових стосунків і зосереджений на кар’єрі. Він не має дітей, хоча в інтерв’ю для 24SMI у 2024 році згадував, що мріє про сім’ю в майбутньому.

Майбутнє Кирила Дицевича

У 2025 році Кирило Дицевич продовжує зніматися в нових серіалах і планує розширити свою кар’єру за межі мелодрам. Його ім’я асоціюється з харизмою та талантом, а його здатність перевтілюватися робить його одним із найперспективніших акторів Білорусі.

Попри суперечки в особистому житті, він залишається улюбленцем глядачів, які цінують його за щирість і професіоналізм. Історія Кирила – це приклад того, як перемога в конкурсі краси може стати лише початком великого шляху в мистецтві.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”