Дитинство та юність

Клоріс Лічмен народилася 30 квітня 1926 року в місті Де-Мойн, штат Айова, США, і була найстаршою з трьох дочок Клоріса та Бака Лічманів, які володіли компанією з торгівлі лісоматеріалами. Сім’я жила скромно, але підтримувала творчі прагнення Клоріс. У дитинстві вона захоплювалася театром, беручи участь у місцевих виставах. У 1944 році Клоріс закінчила середню школу імені Теодора Рузвельта в Де-Мойні, де її помітили за акторський талант.

Після школи вона вступила до Північно-Західного університету (Northwestern University), де вивчала драматичне мистецтво та була членкинею жіночого товариства «Гамма Фі Бета». Її однокурсницею була майбутня актриса Патриція Ніл. У 1946 році Клоріс брала участь у конкурсі «Міс Америка» як представниця Айови, посівши місце в топ-16 і отримавши стипендію для навчання в Акторській студії Елії Казана в Нью-Йорку. Там вона відточувала свою майстерність, дебютувавши на професійній сцені в 1948 році.

Акторська кар’єра

Кар’єра Клоріс Лічмен почалася з театру та телебачення в кінці 1940-х. Її дебютом стала роль у бродвейській постановці «Як вам це подобається» (1948). На телебаченні вона з’явилася в таких ранніх проєктах, як «Акторська студія» та «Шоу Філа Сільверса». У 1955 році вона зіграла у фільмі «Поцілунок смерті», де її невелика роль привернула увагу критиків.

Справжній прорив настав у 1971 році, коли Лічмен зіграла Рут Поппер у фільмі Пітера Богдановича «Останній кіносеанс». Її чуттєва та емоційна гра принесла їй «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану та премію BAFTA. У 1970-х вона стала зіркою завдяки ролі Філліс Ліндстром у комедійному серіалі «Шоу Мері Тайлер Мур» (1970-1977), а також у спін-офі «Філліс» (1975-1977), за які отримала кілька премій «Еммі».

Лічмен також сяяла в комедіях Мела Брукса, зокрема в ролі фрау Блюхер у «Молодому Франкенштейні» (1974), де її комічна гра та використання реквізиту стали культовими. Вона з’явилася в інших його фільмах, таких як «Всесвітня історія: Частина I» (1981). Її фільмографія налічує понад 200 робіт, включаючи «Поганий Санта» (2003), «Все або нічого» (2005) і «Американські боги» (2017). Вона також озвучувала персонажів у мультфільмах, таких як «Небесний замок Лапута» (1986), «Рибка Поньо на кручі» (2008) та «Стальний гігант» (1999).

У 2010-х Лічмен залишалася активною, знімаючись у серіалах «Підвищення Хоуп» (2010-2014) та «Божевільні» (2013), а також у фільмах, таких як «Скаут» (2015). Її остання роль була в комедії «Високо літаючи» (2020). Лічмен отримала 22 номінації на «Еммі» та виграла вісім, що зробило її однією з найтитулованіших актрис в історії телебачення, поряд із Джулією Луї-Дрейфус.

Особисте життя

У 1953 році Клоріс вийшла заміж за режисера та продюсера Джорджа Інглунда, брата актриси Інги Свенсон. У них народилося п’ятеро дітей: Адам, Браян, Джордж-молодший, Морган і Діна. Шлюб тривав до 1979 року, коли пара розлучилася. На жаль, її син Браян помер у 1986 році від передозування, що стало великою трагедією для Клоріс. Попри особистий біль, вона залишалася активною в кар’єрі та вихованні дітей, які також обрали творчі професії.

Клоріс була відомою своєю любов’ю до тварин і вегетаріанством, що відображало її турботу про природу. Вона також підтримувала благодійні організації, пов’язані з правами тварин і охороною здоров’я. У своїх інтерв’ю вона часто жартувала про своє довге життя, приписуючи його гумору та активності.

Клоріс Лічмен померла 27 січня 2021 року у своєму будинку в Енсінітасі, Каліфорнія, від природних причин у віці 94 років. Її менеджер уточнив, що вона пішла з життя уві сні.

Спадщина

Клоріс Лічмен – це ікона американського кіно та телебачення, чия універсальність дозволила їй блищати в комедіях, драмах і озвучуванні. Її ролі, від Рут Поппер до фрау Блюхер, стали культовими, а її вплив на індустрію відчувається й досі. Вона надихала молодих акторів своєю енергією, професіоналізмом і вмінням перевтілюватися. Її гумор, теплота та відданість мистецтву зробили її улюбленицею мільйонів.

Клоріс залишила після себе спадщину, яка охоплює не лише численні нагороди, але й любов глядачів по всьому світу. Її життя – це приклад того, як талант, наполегливість і любов до своєї справи можуть створити кар’єру, що триває десятиліттями. Навіть після її смерті в 2021 році її роботи продовжують надихати та розважати нові покоління.

Джерела:

Вікіпедія: Клоріс Лічмен

Кіно-Театр: Клоріс Лічман

Газета.Ru: От «Мисс Америка» до «Оскара»

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”