Майбутній телеведучий Дмитро Костянтинович Комаров народився 17 червня 1983-го року в серці України – місті Київ. Він став первістком у родині Костянтина та Ніни Комарових, простих і працьовитих людей, які, попри складні 90-ті, створили теплу й дружню атмосферу для своїх дітей. 

Через шість років після народження Дмитра сім’я поповнилася двійнятами – братом Миколою, який згодом захопився створенням комп’ютерних ігор, і сестрою Ангеліною, що стала стилістом-перукарем. Близнюків назвали на честь діда й бабусі, що відображає міцний зв’язок родини з традиціями.

Ще змалку Дмитро вирізнявся допитливістю та творчим запалом. У 12 років він опублікував свою першу статтю в тижневику «Теленеделя», а в 16 уже працював там редактором колонки «Чоловік», жартуючи, що отримав роботу раніше, ніж паспорт. Паралельно з навчанням у школі він відвідував музичну школу за класом фортепіано, що розвинуло його дисципліну та чутливість до деталей.

Після закінчення школи Дмитро вступив до “Національного транспортного університету”, здобувши диплом інженера. Однак його серце належало журналістиці, тож він отримав другу вищу освіту в Київському національному університеті культури і мистецтв за спеціальністю «Зв’язки з громадськістю».

У 17 років Дмитро почав працювати фотокореспондентом, знімаючи українських і світових зірок, які приїжджали до Києва. Його ексклюзивні фото публікувалися в таких виданнях, як «Комсомольская правда», «Известия в Україні», «Playboy» і «EGO». Ця робота не лише приносила дохід, а й допомогла молодому журналісту здобути авторитет у медійних колах. Уже тоді він мріяв про щось більше – про проєкт, який би поєднав його любов до подорожей і журналістики.

Початок мандрів: від студентських пригод до «Світу навиворіт»

Ще в студентські роки Дмитро захопився подорожами, обираючи нетуристичні маршрути та екзотичні напрямки. Він відвідав понад 20 країн, серед яких Індія, Непал, Кенія та Танзанія, знайомлячись із місцевими культурами й традиціями. Після кожної поїздки він створював фоторепортажі, які продавав виданням, а також організовував фотовиставки.

У 2005 році його експозиція «Африка» вразила публіку кадрами з Кенії та Танзанії, у 2007-му він презентував «Непал. Рік 2064», а в 2009-му – «ІндоСутра» з унікальними знімками з Індії. Дмитро став першим іноземним фотожурналістом, якому дозволили зняти ритуал кремації на березі Гангу.

Ідея створити власну програму про подорожі зародилася під час мандрівки Таїландом. Дмитро зрозумів, що фотографії не можуть передати всієї глибини й тривимірності побаченого. Так народилася концепція «Світу навиворіт» – шоу, яке б показувало не туристичні пам’ятки, а справжнє життя країн, їхні традиції, екстремальні звичаї та маловідомі історії.

Спочатку українські телеканали скептично поставилися до ідеї, відмовляючи молодому журналісту. Проте Дмитро, повний рішучості, разом із оператором Олександром Дмитрієвим власним коштом зняв пілотний випуск у Камбоджі.

11 грудня 2010 року на телеканалі «1+1» вийшов перший епізод «Світу навиворіт», який одразу підкорив глядачів розповідями про поїдання отруйних тарантулів, життя племені пнонґів і будні камбоджійських публічних будинків. Програма стала сенсацією, а Дмитро Комаров – улюбленцем мільйонів. На сьогодні проєкт налічує 15 сезонів і понад 240 епізодів, кожен із яких – це унікальні репортажі з таких країн, як Ефіопія, Бразилія, Японія, Індонезія та Мексика.

Дмитро брав інтерв’ю в бразильського наркобарона, розкривав секрети японських гейш, полював на піраній і крокодилів, а також пробував на сніданок кров бика, змішану з молоком, в Африці. Його репортажі не раз визнавали унікальними, адже лише одиниці журналістів у світі наважувалися на подібне.

Гори, рекорди та благодійність

Дмитро Комаров – не лише мандрівник, а й завзятий альпініст. Він підкорив Айленд-Пік (6165 м), Уайна-Потосі (6088 м), Кіліманджаро (5895 м), Монблан (4807 м) і Фудзіяму (3776 м), демонструючи неабияку фізичну витривалість і любов до гір. Його пристрасть до пригод відобразилася й у рекордах: у 2019 році разом із пілотом Ігорем Табанюком він встановив рекорд України, облетівши 33 аеродроми малої авіації за три дні.

Ще раніше він потрапив до Книги рекордів України, проїхавши Індією понад 20 тисяч кілометрів за 90 днів, а в 2015 році – за найбільшу кількість туристичних програм, знятих мінімальною знімальною групою.

Благодійність стала невід’ємною частиною життя Дмитра. У 2018 році він запустив ініціативу #ЧашкаКава, закликаючи людей відмовитися від дрібних щоденних витрат, як-от кава на винос, і перераховувати ці кошти на лікування важкохворих дітей. Проєкт зібрав понад 38 мільйонів гривень і врятував 32 дитячі життя.

У 2017 році Дмитро брав участь у шоу «Танці з зірками», де разом із партнеркою Олександрою Кучеренко дійшов до сьомого етапу, але добровільно залишив проєкт, попросивши перерахувати зібрані кошти на благодійність.

Особисте життя: від холостяка до розлучення

Довгий час Дмитро Комаров залишався одним із найбажаніших холостяків України. У 2017 році читачі журналу “Viva!” назвали його найгарнішим чоловіком країни. Він неодноразово зізнавався, що мріє про кохання з українкою, адже вважає українських жінок найкрасивішими. У травні 2019 року Дмитро одружився з Олександрою Кучеренко, «Міс Україна 2016» і своєю партнеркою по «Танцях із зірками».

Весілля відбулося в православному храмі в Єрусалимі, а медовий місяць пара провела на Мальдівах. Їхній шлюб здавався міцним, але в 2025 році стало відомо про розлучення після шести років разом. Причини розриву залишилися поза публічним простором, але Дмитро зазначив, що вони з Олександрою зберегли повагу одне до одного.

Нові горизонти: «Мандруй Україною» та підтримка України

У 2021 році Дмитро запустив новий проєкт – «Мандруй Україною з Дмитром Комаровим», який став найрейтинговішою програмою про подорожі на українському телебаченні. Він показав красу українських Карпат, Одеси, Полтави та інших регіонів, надихаючи українців відкривати власну країну. У 2023 році проєкт отримав продовження, а Дмитро анонсував новий сезон «Світу навиворіт», присвячений Україні.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Дмитро активно включився в документування війни. Він одним із перших відвідав звільнені міста Київщини – Бучу, Ірпінь і Гостомель, створюючи репортажі про звірства окупантів. Його документальний проєкт «Рік», що вийшов 24 лютого 2023 року, містив ексклюзивні інтерв’ю з Президентом Володимиром Зеленським і Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним.

У 2023 році вийшли фільми «Рік. Харківщина» та «Рік. Херсон», присвячені деокупації цих регіонів. Дмитро також продав свій спорткар Chrysler Crossfire за мільйон гривень на благодійному аукціоні, перерахувавши кошти на потреби ЗСУ.

У 2025 році Дмитро продовжує працювати над новими сезонами «Світу навиворіт», знімаючи репортажі про життя українців під час війни. Він досліджував роботу заводу «Запоріжсталь», побував у найбільшому храмі кришнаїтів у Східній Європі в Києві та документував історії людей, які попри все зберігають віру в перемогу. 

Його діяльність принесла йому звання “Заслуженого журналіста України” в 2020 році та заборону в’їзду до Росії на 50 років із квітня 2022 року.

Цікаві факти та вплив

Дмитро Комаров – людина з безліччю талантів. Він професійний фотограф, екстремальний мандрівник і телеведучий, який не боїться кидати виклик собі та світу. Його ініціатива #ЧашкаКава отримала премію «Instagram року» від журналу XXL у 2018 році. Дмитро також планує відкрити музей, де представить унікальні речі, привезені з подорожей, – від ритуальних масок до предметів побуту екзотичних племен.

Під час війни Дмитро став голосом України на міжнародній арені, його репортажі перекладено кількома мовами. Він публічно засуджував російську агресію, хоча в 2022 році потрапив у скандал через випуски «Світу навиворіт» російською мовою. Команда пояснила це прагненням охопити ширшу аудиторію, але Дмитро швидко перейшов на українську, підкресливши свою патріотичну позицію.

Дмитро Комаров у 2025 році залишається символом відваги, таланту й любові до України. Його проєкти надихають мільйони, а його репортажі відкривають світ із несподіваного боку. Від підкорення гір до документування війни – він продовжує творити історію української журналістики, залишаючись вірним своїм принципам і мріям.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”