Майбутня акторка Дакота Майї Джонсон народилася 4 жовтня 1989-го року в Остіні, (штат Техас, США). Вона виросла у сім’ї кінозірок: її батьки – відомі актори Дон Джонсон і Мелані Гріффіт, а бабуся з материнського боку – акторка Тіппі Хедрен.
Крім того, довгий час її вітчимом був іспанський актор Антоніо Бандерас, який був одружений з Гріффіт до 2015 року.
Дитинство Дакоти минуло в Колорадо, але пізніше вона навчалася в школах Монтерея та Санта-Моніки, штат Каліфорнія. У дитинстві Джонсон захоплювалася танцями, а згодом спробувала себе в моделінгу, перш ніж розпочати акторську кар’єру.
Свою першу роль Дакота отримала у дев’ятирічному віці, знявшись разом із матір’ю у фільмі «Божевілля в Алабамі» (1999). У 2006 році вона була обрана Міс «Золотий глобус», що стало символічним стартом її кар’єри.
Після закінчення школи Джонсон з’явилася у ряді фільмів, серед яких «Соціальна мережа» (2010), «Чудовисько» (2011), «П’ять років нареченої» (2012) та «Мачо і ботан» (2012).
У 2012 році Джонсон отримала головну роль у комедійному серіалі «Бен і Кейт», але шоу закрили після першого сезону. Також у 2013 році вона з’явилася у фінальному епізоді культового серіалу «Офіс».
У 2015 році Джонсон отримала проривну роль – Анастейші Стіл у «П’ятдесят відтінків сірого», екранізації бестселера Е. Л. Джеймс. Фільм мав шалений успіх, і акторка повернулася до цієї ролі у двох продовженнях: «П’ятдесят відтінків темряви» (2017) і «П’ятдесят відтінків свободи» (2018).
Завдяки успіху «П’ятдесят відтінків сірого» Джонсон отримала нові цікаві ролі:
У 2019 році вийшли одразу кілька проєктів за її участю: психологічний трилер «Рани», драма «Друг», а також «Сокіл, що не здається», де вона зіграла опікунку хлопця із синдромом Дауна, який мріє стати рестлером.
З 2020 року Дакота Джонсон продовжувала розширювати свій акторський діапазон, уникаючи стереотипу «дівчини з П’ятдесяти відтінків сірого». У 2021 році вона знялася у драмі “Незабутнє літо” (The Lost Daughter), режисерки Меґґі Джилленгол, де її роль матері, яка бореться з внутрішніми конфліктами, отримала схвальні відгуки критиків. Цей проєкт став для Дакоти можливістю продемонструвати глибину свого таланту в незалежному кіно.
У 2022 році вона зіграла у фільмі “Втрата” (Cha Cha Real Smooth), романтичній драмеді, де її хімія з Купером Рейфом стала однією з родзинок стрічки. Її продюсерська компанія “TeaTime Pictures“, співзаснована у 2019 році, також почала активно розвиватися, випускаючи оригінальні проєкти, які акцентують на жіночих історіях.
У 2024 році Дакота взяла на себе головну роль у супергеройському фільмі “Мадам Павутина” (Madame Web), що входить до всесвіту Людини-павука від Sony. Незважаючи на комерційну невдачу та змішані відгуки, її гра була відзначена як спроба привнести людяність у складний сценарій.
У 2025 році Дакота повернулася до романтичного жанру з фільмом “Матеріалісти” (Materialists), де зіграла в любовному трикутнику разом із Крісом Евансом та Педро Паскалем. Цей проєкт, знятий режисеркою Селін Сон, повернув моду на класичні ромкоми та підкреслив уміння Дакоти поєднувати легкість і драматичну глибину.
Вона також зіграла у комедії “Splitsville” (2025), де виступила ще й продюсеркою, підтверджуючи свою активну роль у створенні контенту. Очікується, що незабаром вийде екранізація роману Коллін Гувер Веріті, де Дакота зіграє разом з Енн Гетевей та Джошем Гартнеттом.
Паралельно Дакота запустила книжковий клуб у березні 2024 року, який став популярним серед шанувальників завдяки її пристрасті до літератури. Її вибір книг, таких як Лоліта Набокова, відображає її інтелектуальний підхід до мистецтва.
У 2020 році вона стала інвесторкою та креативною директоркою бренду сексуального здоров’я “Maude“, а також залишилася амбасадоркою Gucci, демонструючи свій вплив у модній індустрії. Її активізм, зокрема підтримка ініціативи “Time’s Up“, підкреслює її відданість боротьбі за жіночі права.
Особисте життя Дакоти Джонсон залишалося в центрі уваги таблоїдів. З жовтня 2017 року вона була у стосунках із фронтменом “Coldplay” Крісом Мартіном. Пара, яка жила разом у Малібу, Каліфорнія, тримала свої відносини подалі від публіки, але у 2019 році вони зробили парні татуювання із символом нескінченності.
У 2024 році стало відомо про їхні заручини, але вже у червні 2025 року з’явилися повідомлення про розрив після восьми років разом. Інсайдери зазначають, що причиною стали різні погляди на майбутнє, зокрема бажання Дакоти мати дітей, тоді як Кріс, у якого вже є двоє дітей від Гвінет Пелтроу, не поспішав із цим рішенням. Розрив був мирним, але, за словами близьких, Дакота важко переживала цей період. Пізніше, у січні 2025 року, з’явилися чутки про відновлення їхнього роману після спільної поїздки до Мумбаї, але офіційного підтвердження не було.
Дакота завжди була близькою зі своєю родиною, зокрема з матір’ю Мелані Гріффіт та бабусею Тіппі Гедрен. Її дитинство, проведене на знімальних майданчиках, і боротьба з тривожністю в підлітковому віці сформували її як чутливу, але сильну особистість. Вона також підтримує тісні стосунки з дітьми Кріса, Еппл і Мозесом, про яких вона говорила з великою теплотою.
Дакота Джонсон відома своєю любов’ю до танців, зокрема балету, який вона вивчала для ролі в “Суспірії” (2018). Її унікальний стиль і дотепність в інтерв’ю зробили її улюбленицею публіки. Її образи на червоних доріжках, зокрема в сукнях від Gucci та українського дизайнера, завжди привертають увагу модних критиків.
Щодо України, Дакота не була помітною у публічній підтримці країни під час повномасштабного вторгнення Росії, що викликало певне розчарування серед українських шанувальників. Її позиція залишалася стриманою, без гучних заяв чи дій на підтримку, що контрастує з активною громадянською позицією інших зірок.
Дакота Джонсон у 2025 році залишається однією з найяскравіших акторок Голлівуду, яка балансує між комерційними проєктами та незалежним кіно, зберігаючи свою автентичність і стиль. Її кар’єра та особисте життя продовжують інтригувати, а її вплив у кіно, моді та культурі лише зростає.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис