Майбутній видатний актор Хосе Антоніо Домінгес Бандерас народився 10 серпня 1960-го року в місті Малага, Іспанія. Його батько працював поліцейським, а мати була вчителькою. Бандерас згадує своє дитинство як стабільне та щасливе, проведене у типовій середньостатистичній іспанській родині.
Спочатку мати хотіла, щоб він став вчителем, продовживши сімейну традицію. Також він навчався в семінарії, проте чутки про його бажання стати священником сам актор спростовує. Однак його справжньою мрією був футбол.
Він прагнув стати професійним гравцем, але травма ноги в підлітковому віці змусила його відмовитися від цього шляху. Тоді Бандерас вирішив спробувати себе в акторстві й вступив до місцевої театральної школи.
За тиждень до свого 20-річчя він із 60 фунтами в кишені вирушив до Мадрида. Це рішення, як і багато інших у його житті, він прийняв спонтанно. У столиці він жив у друзів та намагався знайти себе у світі театру.
Після деякого часу пошуків Антоніо приєднався до Національного драматичного центру Іспанії, що стало переломним моментом у його кар’єрі. Спочатку він отримував лише 5 фунтів за виступ, але все змінилося, коли молодий режисер Педро Альмодовар запропонував йому роль у фільмі “Лабіринт пристрастей” (1982).
Протягом наступного десятиліття Бандерас став зіркою в Іспанії, знявшись у культових фільмах Альмодовара, таких як “Закон бажання” та “Жінки на межі нервового зриву”.
Саме на зйомках останнього фільму він познайомився зі своєю першою дружиною, акторкою Аною Леза.
Вони одружилися у 1987 році, через дев’ять місяців після знайомства.
Міжнародне визнання прийшло до нього після фільму “Королі мамбо” (1992), але справжній прорив відбувся роком раніше завдяки документальному фільму “У ліжку з Мадонною” (1991). У ньому Бандерас з’явився як спокусливий іспанець, який не піддається чарам всесвітньо відомої поп-зірки.
Це привернуло увагу Голлівуду, і незабаром його ім’я стало впізнаваним серед найкращих акторів світу.
Згодом він знявся у фільмах “Філадельфія” (1993), “Відчайдушний” (1995) та “Маска Зорро” (1998), які закріпили його статус голлівудської суперзірки.
Також він зіграв разом із Мадонною у фільмі “Евіта” (1996).
Попри те, що його ім’я стало відомим завдяки зв’язку з Мадонною, справжнім коханням Бандераса стала акторка Мелані Гріффіт.
Він захоплювався нею ще до особистого знайомства й досі пам’ятає момент, коли вперше побачив її на церемонії “Оскар” у 1989 році.
“Вона була у білому, з перлами… Я ніколи не забуду той образ. Це була найкрасивіша жінка, яку я коли-небудь бачив“, – зізнався він.
Через шість років після тієї зустрічі вони разом знялися у фільмі “Занадто багато“ (1995). На той момент обидвоє були одружені: Антоніо – з Аною Леза, а Мелані – з Доном Джонсоном. Однак після зйомок вони розлучилися зі своїми партнерами та одружилися. У 1996 році у них народилася дочка – Стелла Бандерас.
Втім, їхній шлюб не витримав випробувань часу, і у 2014 році пара оголосила про розлучення, зазначивши, що вони розходяться “з любов’ю та повагою одне до одного“. Після розлучення Бандерас почав зустрічатися з нідерландською фінансисткою Ніколь Кемпбел.
2016-2018 рока: Бандерас активно знімається – від діснеївських мультфільмів (голосові ролі) до драматичних серіалів та іспанського кіно. Він не прагне голлівудської гучності, але зберігає вірність амбіційним проєктам, демонструючи діапазон: комедія, драма, анімація.
2019 – зіркова роль у «Dolor y Gloria» Педро Альмодовара. Прем’єра на Каннському кінофестивалі стала найвищою точкою – і є одним із іспанських акторів, що отримав нагороду за головну чоловічу роль. Це дозволило йому повернутися до своїх менторських коренів – іспанське авторське кіно, глибока психологія й справжня душа.
Початок 2020-х приніс Бандерасу нагороди (включно з Ґлобусом) та номінації (на “Оскар” і “BAFTA”), тож він зміцнив статус світового актора. Він впевнено балансує між Голлівудом і європейським стримінгом – знімається і у міні‑серіалах, ігрових фільмах, даваткових проєктах.
Улюблене амплуа – театральні постановки. У Барселоні та Нью-Йорку іспанський актор періодично виходить на сцену, повертаючись до класичних і сучасних текстів, обороняючи живе мистецтво.
Одружившись із модною дизайнеркою, Антоніо обрав спокій у родині як компенсацію від метушні. Спільні подорожі, гастрономічні тури, натхненні прогулянки – його “новий голлівуд” без червоних доріжок.
Бандерас бере участь у благодійних і культурних рухах Іспанії. Він підтримує молодих акторів, сприяє театрам та фестивалям, де «нове ім’я» теж важливе.
Сьогодні Антоніо – не просто актор, а історія. Він не кричить «візьміть мене в новий блокбастер», натомість йде до якісних ролей та творчих партнерств. Кожна поява на екрані – свідомий вибір, а не випадковість. Його кар’єра – це не сніпери й спалахи, а тонкі мазки на великих полотнах кіно й театру.
З 2015 року Антоніо Бандерас не просто старіє – він дозріває. У 2025‑му Він – не вже старіючий секс-символ, а справжній артист із душею й мудрістю. Його шлях – це урок про те, як перетворити славу на спадщину, темп – на ясність, акторську красу – на значимість.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис