Дитинство та юність: Житомирські корені

Майбутній ведучий Юрій Володимирович Кот народився 23 січня 1976-го року в Житомирі, Україна. Його батько, Володимир Кот, був актором першого складу Київського молодіжного театру, а мати – вчителькою української мови та літератури в школі №25.

Сім’я прожила вісім років у Києві, після чого повернулася до Житомира. Юрій із червоним дипломом закінчив Житомирський педагогічний інститут, де вивчав українську філологію, і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого за спеціальністю «кінорежисура».

На початку кар’єри він працював диктором на Житомирському обласному радіо, викладав українську літературу в інституті та по суботах у Березовській школі-інтернаті для дітей зі зниженим слухом.

Кар’єра: Зірка українського ТБ і перехід на бік Росії

Юрій Кот розпочав кар’єру в медіа як позаштатний кореспондент на “Новому каналі”, згодом працював журналістом на УТ-1. У 1999 році він пройшов кастинг на посаду бренд-голосу телеканалу «Інтер», де став офіційним голосом до 2011 року.

На «Інтері» він вів популярні проєкти: «Все для тебе» (ведучий, режисер, сценарист, диктор), «Національна лотерея», «Країна. Історія українських земель», «Ігри патріотів» (гравець), «Весілля для тебе» та «Чудотворні святині» (автор і продюсер).

На Першому національному був ведучим програми «Світло». Кот також озвучував інавгурацію Віктора Януковича (2010), вів святкування 20-річчя Незалежності України та Дня Конституції на Майдані Незалежності, коментував відкриття «Донбас Арени», НСК «Олімпійський» і «Арени Львів», а також концерт до 60-річчя українського телебачення.

У кіно Юрій дебютував у 2002 році, зігравши Валентина Саєнка, охоронця Грідіна, в серіалі «Лялька» та молодого лікаря в «Літній дощ». У 2007 році він заснував весільну агенцію «Все для тебе» в Києві, позиціонуючи себе як весільного фахівця.

У 2011 році його запросили коментувати трансляцію весілля принца Вільяма та Кейт Міддлтон для ТРК «Україна», але коментар про себе як «весільного фахівця» викликав скандал, що призвів до звільнення з «Інтера» після 12 років роботи.

Російський період

Під час Революції Гідності (2013–2014) Юрій Кот став ведучим Антимайдану в Києві, підтримуючи проросійські мітинги. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі він 23 лютого 2014 року переїхав до Росії, де почав кар’єру пропагандиста.

У 2014 році Кот радів створенню так званих «ЛНР» і «ДНР», вигукуючи «Ура! За Новоросію» під час встановлення прапора «Новоросії» в Краматорську. Він координував кремлівський проєкт «Безсмертний полк України» та став прес-секретарем «Всесвітнього російського народного собору».

У 2016 році Кот вів пропагандистську програму «Добрий вечір, Києве» на російському телеканалі «Царьград ТВ», де називав Львів «містом неонацизму», звинувачував Україну в переслідуванні російськомовних і поширюванні антисемітизму.

У 2018 році він створив рух українців у Росії «ПАРУС», а в 2019 році став офіційним прес-секретарем «Всесвітнього російського народного собору». Кот регулярно виступає на російських ток-шоу як «український політолог», поширюючи антиукраїнські наративи, зокрема про Революцію Гідності як «проплачений заколот». У 2018 році він заявляв, що мітингувальники на Майдані отримували гроші за кидки коктейлів Молотова.

18 листопада 2023 року Юрій Кот потрапив під санкції РНБО України за антиукраїнську діяльність. Його також внесено до реєстру зрадників руху «Чесно» за перехід на бік ворога під час воєнного стану.

Особисте життя: Сім’я та скандальні заяви

Про особисте життя Юрія Кота відомо небагато. У нього є дружина Олеся та син Олександр. У 2011 році він викликав обурення заявою про полігамію чоловіків і жінок, стверджуючи, що зради чоловіків часто спровоковані дружинами, а жінки схильні до тривалих романів.

Після переїзду до Росії Кот уникає розкриття деталей про сім’ю, зосереджуючись на публічній діяльності. У 2014 році він звинуватив українських колег у «фашизмі» та «бандерівщині», погрожуючи, що їхня пропаганда загрожує його життю та родині.

Громадянська позиція: Від патріотизму до колабораціонізму

До 2014 року Юрій Кот позиціонував себе як патріот України, викладаючи українську літературу та ведучи державні заходи. Проте під час Революції Гідності він підтримав Антимайдан, а після переїзду до Росії став активним пропагандистом, підтримуючи терористичні угруповання «ЛНР» і «ДНР» та російську агресію. У 2018 році він вимагав від українських зірок «покаяння» за підтримку Майдану, називаючи їх «нацистами».

Його діяльність у Росії спрямована на дискредитацію України, що зробило його однією з найскандальніших фігур серед українських колабораціоністів.

Цікаві факти про Юрія Кота

• Бренд-голос «Інтера»: З 1999 по 2011 рік був офіційним голосом телеканалу «Інтер».
• Скандал із весіллям: Звільнений з «Інтера» після коментаря про весілля Вільяма та Кейт у 2011 році.
• Антимайдан: У 2013–2014 роках був ведучим проросійських мітингів у Києві.
• Переїзд до Росії: У 2014 році інсценував побиття, щоб виправдати втечу до РФ.
• Пропаганда: Вів програму «Добрий вечір, Києве» на «Царьград ТВ», звинувачуючи Україну в неонацизмі.
• Санкції РНБО: У 2023 році потрапив під санкції за антиукраїнську діяльність.
• Весільна агенція: У 2007 році заснував агенцію «Все для тебе» в Києві.
• Кіноролі: Зіграв охоронця в «Ляльці» та лікаря в «Літній дощ» (2002).

Сучасність: Пропагандист у Росії

У 2025 році Юрій Кот продовжує жити в Росії, виступаючи на пропагандистських ток-шоу та поширюючи антиукраїнські наративи. Він залишається прес-секретарем «Всесвітнього російського народного собору» та очолює рух «ПАРУС».

Його діяльність під санкціями РНБО, а в Україні він внесений до реєстру зрадників. Юрій Кот – це історія людини, яка від улюбленця української публіки перетворилася на символ колабораціонізму, обравши шлях російської пропаганди в часи війни.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”