Дитинство та юність

Вальтер Брюс Вілліс народився 19 березня 1955 року в Західній Німеччині, у місті Ідар-Оберштайн. Його мати Марлен, родом з міста Кассель, була корінною німкенею, а батько Девід Вілліс (1929-2009) був американським солдатом і служив у підрозділі, розташованому у ФРН. У 1957 році термін його служби завершився, і сім’я переїхала на його батьківщину, до Нью-Джерсі. Брюс став старшим із чотирьох дітей: у нього є сестра Флоренс і брат Девід. Брат Роберт помер у 2001 році від раку підшлункової залози.

В Америці Марлен влаштувалася на роботу службовцем банку на неповний робочий день, а Девід-старший працював у різні роки то зварювальником, то механіком, то робітником на заводі. Як любив казати актор, він походить з «тривалої низки робітників».

Брюс мав чудове почуття гумору з самого дитинства. Один із друзів говорив про його характер: «Коли в сім’ї багато дітей, вони постійно жартують один над одним, і напевно з цього виросло його почуття гумору. Брюс любив розважатися, але водночас він дуже поважав дорослих».

Хлопчик добре навчався в школі, але до 9 років страждав від сильного заїкання. Ліки від цієї недуги Брюс знайшов випадково: він пробувався на роль у виставі «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» в шкільному театральному гуртку, і з’ясувалося, що коли він грає на сцені, заїкання безслідно зникає.

Щойно я зійшов зі сцени, мене знову почало смикати. І я подумав: це було якесь диво, необхідно ретельно дослідити.

Тож він почав регулярно виступати на сцені та невдовзі цілком подолав свою ваду мовлення, а також набув віри у себе. Поступово він став користуватися повагою однолітків і в старших класах зайняв посаду голови шкільної ради. Однокласники згадували про нього з великим теплом:

«Брюс був одним із найкмітливіших. Він легко міг би бути відмінником, але вважав, що найважливіше в школі – це розваги, а не навчання. Ми всім класом точно знали, що йому призначена незвичайна доля з вражаючими успіхами, але ми поки що не уявляли, чим саме він прославиться».

У 1973 році хлопець закінчив школу Пеннс Гроув і влаштувався охоронцем на Салемську атомну електростанцію, потім працював водієм автобуса для персоналу хімічної компанії «Дюпон», де працював його батько, і навіть спробував себе як приватний детектив. Але жодна з цих робіт не приносила йому внутрішнього задоволення, і Брюс вирішив стати професійним актором.

З цією метою він вступив до Монклерського державного університету, але, сповнений прагнення до діяльності, у 1977 році покинув навчання після першого курсу та переїхав до Нью-Йорка (освіту він завершив заочно лише через роки). У Нью-Йорку Брюс регулярно проходив кастинги в різні театри, але його нікуди не брали, і доводилося підробляти барменом або офіціантом.

Одного разу йому пощастило: під час зміни його помітив директор з кастингу та запросив знятися в епізодичній ролі у фільмі «Перший смертний гріх». Коли Френк Сінатра виходить з бару, в двері входить людина в кепці – це і є Вілліс. До речі, фільм вийшов не надто вдалим.

Перша роль Брюса Вілліса (1980 рік)

Після цього він ще кілька разів був зайнятий у телевізійних постановках – в епізодах і мізерних ролях, які навіть не вказувалися в титрах, але далі цього справа не пішла.

Початок успіху настав у 1984 році, коли Брюс спробував себе на головну роль у телесеріалі «Детективне бюро „Місячне світло“» (1985 – 1989). Представник телеканалу одразу хотів відмовити молодому чоловікові, який зовсім не відповідав образу приватного слідчого та взагалі мав доволі дивний вигляд: «. панковська зачіска, польова військова форма та ще й сережка у вусі». Але режисер Гленн Гордон Кэрон помітив у початківцю «зухвалість та харизму» і дозволив йому знятися у тестових епізодах з вже затвердженою партнеркою Сібілл Шеперд.

Так Брюс Вілліс отримав свою першу головну роль, перемігши майже три тисячі інших кандидатів, і згодом ця робота принесла йому премії «Еммі» та «Золотий глобус». За п’ять сезонів серіалу він набув значного професійного досвіду: за спогадами колег, на початку роботи він був просто вдячний за надану можливість, а наприкінці міцно вирішив рухатися далі та стати справжньою кінозіркою.

Продовжуючи працювати комедійним актором, у 1987 році Вілліс знявся у своїй першій головній ролі у романтичній комедії Блейка Едвардса «Сліпе побачення», де його партнеркою стала чудова Кім Бейсінгер.

Проте невдовзі після цього він змінив амплуа та зіграв свою найвідомішу роль – поліцейського Джона МакКлейна у бойовику Джона МакТірнана «Міцний горішок» (1988). Можна сказати, що ця роль дісталася Віллісу випадково, оскільки до нього її пропонували таким визнаним кінозіркам, як Арнольд Шварценеггер, Сильвестр Сталлоне, Гаррісон Форд та Річард Гір, але всі вони з різних причин відмовилися від цієї роботи.

Зрештою, коли остаточно затвердили Вілліса, під його особистість спеціально переробили сценарій: замість самотнього воїна з міцними кулаками, який інколи зупиняється та демонструє емоції, головний персонаж перетворився на блискучого жартівника, якому іноді доводиться застосовувати силу. Саме цей вигляд сподобався глядачам, і стрічка стала настільки успішною, що згодом було знято чотири продовження: «Міцний горішок 2» (1990), «Міцний горішок 3: Помста» (1995), «Міцний горішок 4.0» (2007) та «Міцний горішок: Гарний день, щоб померти» (2013), – а у 2019 році вийшов п’ятий епізод «Міцний горішок: Рік перший».

Після першого «Міцного горішка» Вілліс знявся у драмі Нормана Джуїсона «Земля» (1989), за яку він був номінований на «Золотий глобус», а також у романтичній комедії Емі Хекерлінг «Хто б міг подумати!» (1989) з Керсті Еллі та Джоном Траволтою, а потім у її продовженні «Хто б міг подумати 2» (1990). Багато хто пам’ятає його також у комедійному бойовику Майкла Леманна «Гудзонський сокіл» (1991). Ще однією вдалою комедією за його участю став фільм Роберта Земекіса «Смерть їй до лиця» (1992), де Вілліс зіграв у блискучому дуеті з Меріл Стріп та Голді Гоун.

Після цього, після роботи в декількох менш значних проектах, актор знявся в одній зі своїх найяскравіших ролей – у культовій чорній комедії Квентіна Тарантіно «Кримінальне чтиво» (1994). Успіху цієї визначної стрічки сприяли її оригінальний сценарій та чудовий акторський склад: Джон Траволта, Семюел Джексон, Ума Турман, Брюс Вілліс, Крістофер Вокен, Стів Бушемі, сам Квентін Тарантіно та інші. Пізніше критики назвали цей фільм «однією з картин 1990-х років, які мали найбільш помітний вплив на всю подальшу культуру».

У 1995 році виконавець зіграв у антиутопії Террі Гілліама «12 мавп», де його колегами були Меделін Стоу та Бред Пітт, а в 1997 році – в ще одній знакової стрічки, науково-фантастичному трилері Люка Бессона «П’ятий елемент», де він грав разом з Міллою Йовович.

Бессон спочатку вагався, запрошуючи на провідну роль такого «коштовного» актора і вважав, що не зможе виплатити йому винагороду, але несподівано для себе Брюс погодився на доволі скромні за голлівудськими мірками умови. Пізніше він пояснив: «Іноді я можу щось зробити просто тому, що це приємно та захопливо». Члени знімальної групи «П’ятого елемента» згадували: «У Брюса була репутація людини зі складною вдачею, але з нами він поводився як справжня людина з добрим серцем. Причина в тому, що він цілковито довіряв Люку, як і кожен з нас».

Після цього виконавець знявся в кількох менш успішних картинах, зокрема у трилері Фреда Ціннеманна «Шакал» (1997, у партнерстві з Річардом Гіром) та драматичному бойовику Гарольда Бекера «Меркурій у небезпеці» (1998, за участю Алека Болдуїна).

Зліт популярності

Кар’єра митця знову почала сповільнюватися, але потім піднялася на нову висоту з виходом науково-фантастичного фільму Майкла Бея «Армагеддон», який став лідером з касових зборів за 1998 рік. Компаньйонами виконавця у цій чудовій стрічці стали Лів Тайлер, Бен Аффлек та Стів Бушемі. Коли ця картина вийшла на перше місце за прибутком за перший тиждень прокату, Брюс жартома прокоментував: «Я радий, що кінець світу так розважає людей».

Слідом за гучним успіхом у акторській кар’єрі виконавця настав невеликий спад, але незабаром втрачені позиції були повністю відновлені після виходу на екрани містичної драми режисера М. Найт Шьямалана «Шосте відчуття» (1999). За цю роботу виконавець отримав одразу дві номінації «MTV Movie Award» – у категоріях «найкраща чоловіча роль» і «найкращий екранний дует» (з Хейлі Джоелом Осментом), а фільм отримав 6 номінацій на «Оскар».

Виконання ролі в цьому фільмі принесло Віллісу не лише нову хвилю захоплення глядачів та поваги кінокритиків, але й значний фінансовий прибуток у розмірі 100 мільйонів доларів.

У 2000 році актор повернувся до телебачення, виконавши епізодичну роль у популярному серіалі «Друзі», що було відзначено премією «Еммі» у номінації «Найкращий запрошений актор».

У тому ж році на екрани вийшла стрічка Джонатана Лінна «Дев’ять ярдів», де Вілліс знявся разом із Меттью Перрі, вже знайомим глядачам за серіалом «Друзі». У 2004 році актор знову з’явився у продовженні – «Дев’ять ярдів 2». В обох картинах Вілліс втілив образ чарівного та спритного найманця на прізвисько Тюльпан, послугами якого скористалася сварлива дружина сором’язливого дантиста Оза. Проте, події розгорталися зовсім не так, як очікувалося.

Після цього Вілліс взяв участь у кримінальній драмі «Місто гріхів» (2005) режисера Роберта Родрігеса, над якою також працював Квентін Тарантіно – фільм був виконаний у стилістиці чорно-білого коміксу. На зйомках Вілліс опинився у чудовій компанії таких акторів, як Міккі Рурк, Клайв Оуен, Бенісіо дель Торо, Джесіка Альба. Стрічка отримала Гран-прі на Каннському кінофестивалі 2005 року. У 2014 році було знято продовження цього фільму – «Місто гріхів 2: Жінка, заради якої варто вбивати», але друга частина не здобула такого ж успіху, як перша.

Серед інших помітних робіт актора – кримінальний трилер Пола Макгігана «Щасливе число Слевіна» (2006, за участю Моргана Фрімана), трилер Джеймса Фоулі «Ідеальний незнайомець» (2007, з Холлі Беррі), фантастичний бойовик Джонатана Мостоу «Суррогати» (2009), комедійний бойовик Кевіна Сміта «Подвійний коп» (2010), комедійний бойовик Роберта Швентке «РЕД» (2010) та його продовження «РЕД 2» (2013) та інші.

Окрім того, Брюс Вілліс знявся у визначному екшені Сильвестра Сталлоне «Нестримні» (2010) та його продовженні «Нестримні 2» (2012) разом із такими велетнями жанру, як Джейсон Стейтем, Джет Лі, Дольф Лундгрен, Міккі Рурк, Арнольд Шварценеггер, Жан-Клод Ван Дамм, Чак Норріс – критики жартівливо іменували цю серію «енциклопедією „Хто є хто“ з класичних акторів у жанрі бойовика, яка освітлила екран справді вибуховим розважальним видовищем».

Ще однією помітною роботою актора став науково-фантастичний трилер-антиутопія Райана Джонсона «Петля часу» (2012), де його партнерами були Джозеф Гордон-Левітт (який зіграв персонажа Вілліса в молодості) та Емілі Блант. Фільм здобув велике схвалення, оскільки він «поєднує в собі глибокий філософський зміст, надзвичайно логічний сюжет та сміливе поєднання футуристичної фантастики та старого доброго екшену».

Більшість стрічок, у яких брав участь Брюс Вілліс з 2015 року, не отримали особливого визнання від глядачів. Така доля спіткала фільми «Принц» (2014), «Ласкаво просимо до раю» (2015), «Порятунок» (2015), «Цінний вантаж» (2016), «Грабіжники» (2016), «Його собачий випадок» (2017) та «Перше вбивство» (2017).

У 2017 році актор також працював над комедією Александра Пейна «Зменшення» (інша назва – «Коротше»), де він співпрацював із Меттом Деймоном та Алеком Болдуїном.

У 2019 році на екрани вийшов фільм М. Найта Шьямалана «Скло» – трилер за участю Семюеля Джексона. Це своєрідне продовження фільмів «Непорушний» та «Спліт». У цьому ж році планувалася прем’єра шостої стрічки серії – «Міцний горішок: Рік перший».

Найбільш рейтинговим фільмом за участю Брюса Вілліса став «Сирітський Бруклін» Едварда Нортона, де актор знявся разом з Алеком Болдуїном та Віллемом Дефо. Сюжет картини розповідав про детектива з синдромом Туретта, який розпочинає розслідування вбитого товариша.

У 2020 році з участю Вілліса з’явилося декілька стрічок. Серед них «Витривати до світанку», «Наказ про знищення» та «Розлом», проте жодна з них не отримала високої похвали від кінокритиків.

Музичні спроби

Другим значущим захопленням Вілліса після кіно завжди була музика. Свій перший альбом «Повернення Бруно» (Бруно – дитяче ім’я Брюса) він записав та випустив у 1987 році. Він складається з 10 мелодій у стилі блюзу та соулу, і Вілліс всюди виконує головну вокальну партію. Альбом посів 14 позицію в національному списку «Billboard 200», пісня «Поважай себе» досягла 5 місця в американському хіт-параді, а композиція «Під мостом» піднялася на 2 місце в національному чарті Великобританії.

У 1989 році вийшов другий альбом у тому ж жанрі – «Якщо це не вб’є тебе, це лише зробить сильнішим», але він не зміг відтворити успіх першого диску, незважаючи на зростаючу популярність Вілліса як актора. Третій диск «Класичний Брюс Вілліс: The Universal Masters Collection» був випущений у 2001 році, але залишився маловідомим.

Незважаючи на скромні досягнення у випуску альбомів, Вілліс успішно виконував музичний супровід до деяких з фільмів, у яких знімався. Так, разом з партнеркою по серіалу «Детективне агентство „Місячне світло“» Сибілл Шеперд він заспівав композицію «Чудова любов», а також виконав пісні «Гойдаючись на зірці» та «Пліч-о-пліч» для фільму «Гудзонський яструб». Крім того, на його рахунку пісні до кінофільму «Дев’ять ярдів» та мультфільму «Малята зустрічають Торнберрі».

Політичні переконання та громадська діяльність

Брюс Вілліс підтримує Республіканську партію США. Зокрема, він неодноразово заявляв, що США повинні провести масштабну військову операцію в Колумбії, щоб припинити незаконний обіг наркотиків. Він також активно підтримує право на володіння зброєю: «Кожен повинен мати право носити пістолет. Якщо вилучити зброю у законослухняних власників, то тоді єдиними, у кого вона залишиться, будуть злочинці».

За певних обставин митець щиро схвалював конфлікт в Іраку – у 2003 році він відвідав зону бойових дій та виступав перед вояками, виконуючи пісні. Ця подорож справила на нього глибокий відбиток, і він вирішив вступити до війська та безпосередньо брати участь у військових діях, проте його прохання було відхилено з огляду на вік.

В Іраку я побачив, як солдати – переважно молоді хлопці – допомагають громадянам: вони сприяють відновленню порядку, допомагають відкривати лікарні, допомагають налагоджувати водопостачання – але ми ніколи не почуємо про це в новинах. Нам лише повідомляють, що „сьогодні загинуло стільки-то осіб“, але це все одно, що плюнути в обличчя цим юним чоловікам та жінкам, які борються, щоб допомогти цій країні.

У 2007 році Вілліс оголосив, що передасть мільйон доларів будь-якій приватній особі, яка допоможе виявити та знешкодити «терориста № 1» Усаму бен Ладена або його найближчих поплічників.

Особисте життя Брюса Вілліса

П’ятого серпня 1987 року, на прем’єрі кінострічки «Спостереження», Брюс Вілліс зустрів акторку Демі Мур (нар. 11 листопада 1962 р.), і вже 21 листопада того ж року вони одружилися. Безпосередньо перед їхнім знайомством Демі Мур розірвала стосунки з попереднім нареченим, а Брюс мав славу невдахи у любовних справах та любителя випивки. Але це не збентежило акторку: вона відчула, що Брюс «абсолютно готовий розкрити свої обійми та дарувати їй кохання». Дійсно, Вілліс миттєво припинив вживати алкоголь та створив з нею родину. Весілля відбулося у Лас-Вегасі у вузькому колі, а згодом церемонію повторили на розкішному святкуванні в Лос-Анджелесі.

Протягом тривалого часу Мур і Вілліс вважалися ідеальною парою, чому значною мірою сприяло народження трьох їхніх дочок: Румер Гленн Вілліс (1988), Скаут Ларю Вілліс (1991) і Таллули Белль Вілліс (1994).

В серпні 1991 року, очікуючи на народження доньки Скаут, Демі Мур позувала повністю оголеною для журналу «Vanity Fair», що спровокувало бурхливу критику – в той час демонстрація вагітного тіла вважалася «непристойною та дивною».

Обидва подружжя надзвичайно цінували свою сім’ю та нащадків, проте кожен з них був у розпалі кінематографічної діяльності, і поєднати це з сімейним життям було непросто. Мур та Вілліс домовились організовувати свій графік таким чином, щоб виїжджати на зйомки по черзі, не залишаючи дітей без піклування хоча б одного з батьків, але це лише призвело до того, що чоловік і дружина почали проводити дуже мало часу разом.

Підірвали їхні стосунки й ті обставини, що Брюс втратив віру у моногамність. Ще під час роботи над «Армагеддоном» йому приписували роман з колегою по майданчику Лів Тайлер, а раніше – з партнеркою по «Гудзонському яструбу» Марушкою Детмерс та іншими жінками. Зрештою, пара розійшлася в червні 1998 року після 11 років спільного життя.

Брюс виправдовував свою поведінку як невід’ємну частину чоловічої природи: «Жодна жінка не здатна задовольнити природнє чоловіче прагнення до продовження роду, до створення потомства. Цей потяг нікуди не зникне, незалежно від того, чи маєш ти троє, десять або сто дітей. Очікувати, що одна й та ж супутниця буде давати все, що тобі потрібно і зараз, і до кінця твоїх днів – це ілюзія!»

Після розлучення Вілліс не приховував свого задоволення: «Життя холостяка – це неймовірно! Я обожнюю жінок». Протягом десяти років актор змінював коханок, «як рукавички», але 21 березня 2009 року він одружився з моделлю Еммою Геммінг (нар. 18 червня 1978 р.), в яку «закохався з першого погляду» в день знайомства.

У цьому шлюбі у нього народилися ще дві доньки: Мейбел Рей Вілліс (01 квітня 2012 р.) та Евелін Пенн Вілліс (05 травня 2014 р.). З віком його ставлення до шлюбу та кохання змінилося: «Я пройшов довгий шлях від „ох вже ця ненависна любов!“ до „кохання – це єдине, що має цінність“».

Він визнає, що з приходом Емми в його життя він став значно радіснішим.

Старша дочка актора Румер Вілліс пішла слідами батьків і стала мисткинею. А середня дочка Скаут захопилася громадською діяльністю. Так, у 2014 році вона пройшла оголеною центром Нью-Йорка, висловлюючи протест проти політики соціальної мережі, що забороняє розміщувати зображення з відкритими жіночими грудьми.

Брюс Вілліс володіє кількома підприємствами в місті Хейлі, штат Айдахо, зокрема баром «The Mint Bar» та «Театром свободи» («The Liberty Theater»).

Зміни зовнішності Брюса Вілліса та інших 14 зірок Голлівуду

Він також є одним із засновників та співвласників тематичного ресторану «Планета Голлівуд» («Planet Hollywood») разом з Арнольдом Шварценеггером та Сильвестром Сталлоне.

Брюс Вілліс сьогодні. Недуга

У березні 2022 року, напередодні 67-річчя, почали ширитися чутки, що Брюс залишає кінематограф через недоумство. Причиною цьому став YouTube-канал «Half in the Bag», який опублікував відео «The Bruce Willis Fake Movie Factor», де пролунала гіпотеза, що через хворобу він не може нормально грати та запам’ятовувати репліки – рятують лише підказки. Нібито саме тому він в останні роки знімається в посередніх стрічках, а «його мова звучить, ніби він читає слова з екрану телефону». Також було зазначено, що від поточних проектів, яких на той момент накопичилося близько десяти, Вілліс не відмовляється, адже для забезпечення гідної старості та боротьби з недугою йому знадобиться багато коштів.

Згодом близькі Вілліса прояснили ситуацію: у нього виявили афазію, розлад мовлення. Проте афазія може бути ознакою недоумства, і рік потому, у лютому 2023 року, актору дійсно діагностували деменцію. Родина Брюса розповіла подробиці про діагноз:

Тепер у нас є більш конкретний діагноз: лобно-скронева деменція (відома як FTD). На жаль, проблеми з спілкуванням – це лише один із симптомів хвороби, з якою стикається Брюс.

Його нездужання перетворилося на випробування для всіх близьких: від колишньої дружини до теперішньої супутниці життя та п’ятьох доньок. Кожен прагне приділити йому увагу, але лише Емма, його нинішня партнерка, невпинно перебуває поруч цілодобово. Разом з медичними працівниками вона докладає всіх зусиль, щоб сповільнити розвиток хвороби за допомогою фізичних вправ та мовної терапії.

Випробування для всіх

“Це перевірка для всіх нас, – ділиться Емма, – дізнавшись про висновок, я відчула одночасно біль і полегшення – тепер я знала, як діяти”. Щодня вона прокидається зі сльозами на очах, але знаходить у собі сили рухатися далі. “Мене називають сильною, але це не вибір, а потреба”, – зізнається вона.

Пошук підтримки та відрази

Щоб зберегти рівновагу, Емма не замикається на проблемах чоловіка. Вона знайшла розраду у тренуваннях та садівництві, а також у спілкуванні з тими, хто зіткнувся з подібною бідою. Її тематичний YouTube-канал та діяльність в межах об’єднання по боротьбі з деменцією стали платформою для допомоги іншим сім’ям.

Неначе передбачаючи майбутні труднощі, подружжя заздалегідь продало більшу частину своєї нерухомості, забезпечивши фінансову подушку. Тепер їхній дім – затишний будинок в Лос-Анджелесі, де Брюс проводить весь свій час, оточений улюбленими речами.

Втрата спогадів

Хвороба невблаганно стирає спогади актора. Він вже не завжди впізнає свою матір та колишню дружину Демі Мур, яка навідує колишнього чоловіка щотижня. “Це був важкий удар”, – ділилася акторка. Зараз у пам’яті Брюса залишаються лише ті, кого він бачить щодня. Втім, інколи у нього трапляються періоди просвітлення. В один з таких моментів, за словами Демі Мур, він переконував її покинути акторську кар’єру та зосередитися на найголовнішому – родині.

Старші доньки Вілліса намагаються якомога більше часу проводити з татом та періодично публікують спільні фотографії.

Станом на травень 2025 року Брюс Вілліс, відомий американський актор, продовжує боротися з фронтотемпоральною деменцією (FTD), діагностованою у 2023 році після попереднього виявлення афазії в 2022 році. Ці неврологічні захворювання вплинули на його мовлення, пам’ять і поведінку, що змусило його завершити акторську кар’єру.

У березні 2025 року Брюс Вілліс відсвяткував своє 70-річчя в колі родини. Його донька, Румер Вілліс, повідомила, що, попри складнощі, батько «почувається добре» і родина підтримує його на кожному етапі хвороби . Раніше, у вересні 2024 року, інша донька, Таллула, зазначала, що деякі дні є «болісними», але родина знаходить сили в любові та єдності.

У січні 2025 року Вілліс вперше після діагнозу з’явився на публіці, зустрівшись з рятувальниками, щоб подякувати їм за роботу під час лісових пожеж у Лос-Анджелесі. Його дружина, Емма Хемінг Вілліс, поділилася відео з цієї події в Instagram, підкреслюючи його вдячність та щирість.

Емма Хемінг Вілліс та колишня дружина, Демі Мур, разом з п’ятьма доньками, активно підтримують Брюса. Демі Мур регулярно відвідує його, підкреслюючи важливість родинної єдності. У березні 2025 року Емма відзначила їхню 16-ту річницю шлюбу зворушливим дописом, назвавши Брюса «любов’ю всього життя».

Останнім фільмом Брюса Вілліса стала науково-фантастична стрічка «Assassin», яка вийшла у 2023 році. Після цього він завершив акторську кар’єру через проблеми зі здоров’ям .

Незважаючи на виклики, Брюс Вілліс оточений любов’ю та підтримкою родини, яка відкрито ділиться інформацією про його стан, сприяючи підвищенню обізнаності про фронтотемпоральну деменцію.