Ранні роки та сім’я

Майбутній актор Стів Бушемі народився 13 грудня 1957 року в Брукліні, Нью-Йорк, США, в ірландсько-італійській родині. Його батько, Джон Бушемі, ветеран Корейської війни, працював асенізатором, а мати, Дороті Вілсон, була офіціанткою в мережі ресторанів Howard Johnson’s. Стів ріс разом із трьома братами – Йоном, Кеном і Майклом, який також став актором. Предки батька походили з сицилійського міста Менфі, що додавало родині італійського колориту, тоді як мати мала англійське, ірландське та голландське коріння.

У десятирічному віці сім’я переїхала з Іст-Нью-Йорка до Веллі-Стрім, округ Нассау. У школі Valley Stream Central High School Стів захоплювався акторською майстерністю, брав участь у шкільних театральних постановках і навіть займався боротьбою у спортивній команді. Після закінчення школи в 1975 році він вступив до коледжу вільних мистецтв у Гарден-Сіті, але через брак коштів покинув навчання після першого семестру. За порадою батька Стів склав іспит на державну службу, щоб стати пожежником, але чекати прийому довелося три роки. У цей період він підробляв на різних роботах, зокрема продавав газети та працював водієм морозива, щоб оплатити навчання в Театральному інституті Лі Страсберга в Манхеттені.

Початок кар’єри: театр і перші ролі

На початку 1980-х Стів активно виступав у нью-йоркських андеграундних театрах, зокрема в Pyramid Cocktail Lounge, де разом із актором Марком Буном-молодшим створював комедійні скетчі. У 1988 році їхній дует Buscemi and Boone представив чорну комедію Two Americans in Paris у La MaMa Experimental Theatre Club, яка розповідала про двох американців у Парижі 1960-х. Цей досвід допоміг Стіву розвинути акторські навички та привернути увагу режисерів.

Його кінодебют відбувся в 1986 році у фільмі «Прощальні погляди» (Parting Glances), де він зіграв Ніка, людину, яка живе з ВІЛ/СНІД. Ця роль стала проривною, адже фільм був одним із перших, що відкрито порушував тему СНІДу, і приніс Стіву увагу критиків. Далі пішли ролі в таких незалежних фільмах, як «Нью-йоркські історії» (1989) і «Таємничий поїзд» (1989) Джима Джармуша, де він продемонстрував свою здатність грати складних, багатогранних персонажів.

Прорив у кар’єрі

Справжній успіх прийшов у 1992 році, коли Стів зіграв містера Пінка в дебютному фільмі Квентіна Тарантіно «Шалені пси» (Reservoir Dogs). Його персонаж – нервовий, балакучий злочинець із принципами – став культовим, а Стів отримав номінацію на премію Independent Spirit за найкращу чоловічу роль другого плану. Ця роль закріпила за ним амплуа актора, який майстерно втілює злочинців, невдах і дивакуватих аутсайдерів.

У 1990-х Стів співпрацював із братами Коен, знявшись у таких їхніх шедеврах, як «Перехрестя Міллера» (1990), «Фарго» (1996), де він зіграв невдаху-злочинця Карла Шовалтера, і «Великий Лебовські» (1998), де його персонаж Донні став улюбленцем фанатів. Його ролі часто були трагічно-комічними, а нестандартна зовнішність лише додавала автентичності. У цей період він також з’явився в блокбастерах, таких як «Відчайдушний» (1995), «Повітряна в’язниця» (1997) і «Армагеддон» (1998), де зіграв Рокхаунда, ексцентричного геолога.

Режисерська та продюсерська діяльність

Окрім акторства, Стів проявив себе як талановитий режисер. Його дебютом став фільм «Вітальня з деревами» (Trees Lounge, 1996), який він також написав і в якому зіграв головну роль. Фільм, знятий у його рідному Веллі-Стрім, розповідає про життя невдахи-алкоголіка і отримав схвальні відгуки за автентичність і чутливість. Пізніше він зняв драми «Звірофабрика» (2000) і «Інтерв’ю» (2007), а також режисерував епізоди популярних серіалів, зокрема «Клан Сопрано» (2000-2004), «Сестра Джекі» (2009-2011) і «30 Rock» (2009–2011). У 2014-2015 роках він створив і вів вебсеріал Park Bench with Steve Buscemi, за який отримав премію «Еммі» за найкращий короткометражний розважальний серіал.

Телебачення та «Підпільна імперія»

У 2010-2014 роках Стів зіграв головну роль Еноха «Накі» Томпсона в серіалі HBO «Підпільна імперія» (Boardwalk Empire), створеному Теренсом Вінтером і продюсованому Мартіном Скорсезе. Його персонаж – корумпований політик часів сухого закону – приніс йому «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль у драматичному серіалі (2011), а також дві номінації на «Еммі» і десять номінацій на премію Гільдії акторів. Ця роль стала однією з найвизначніших у його кар’єрі, показавши його здатність грати складних, багатогранних персонажів.

Стів також з’являвся в серіалах «Клан Сопрано» (Тоні Бландетто), «30 Rock» (Ленні Возняк), «Портландія» та «Диво-робітники» (2019-2023). У 2022 році він зіграв у серіалі «Венздей», а в 2024 році озвучив персонажа у мультфільмі «Трансформери: Початок».

Особисте життя

У 1987 році Стів одружився з актрисою і режисеркою Джо Андрес, з якою прожив до її смерті в 2019 році. У подружжя народився син Люсіан (1990), який також пішов у мистецтво і став музикантом та актором. Стів – відданий сім’янин, але завжди залишався скромним і уникав публічності. Його друзі та колеги описують його як доброзичливу, приземлену людину, яка не женеться за славою.

Після терактів 11 вересня 2001 року Стів повернувся до своєї старої пожежної частини Engine Company 55 і добровільно працював на місці катастрофи, допомагаючи розбирати завали. Цей вчинок лише підкреслив його людяність і відданість громаді.

Підсумуємо

Стів Бушемі – це актор, чия унікальна зовнішність і талант зробили його легендою. Від ролей гангстерів і невдах до складних драматичних персонажів, він довів, що справжній талант не потребує стандартної голлівудської краси. Його режисерські роботи, благодійність і відданість сім’ї лише додають поваги до цієї непересічної особистості. Стів продовжує зніматися і надихати, залишаючись одним із найшанованіших акторів сучасності.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”