Дитинство та юність

Майбутній музикант Роджер Вотерс народився 6 вересня 1943 року в Грейт-Букгемі, Суррей, Англія. Його батько, Ерік Флетчер Вотерс, був учителем і комуністом, який загинув у 1944 році під час Другої світової війни в битві при Анціо, коли Роджеру було лише п’ять місяців. Мати, Мері Вотерс, також учителька, виховувала Роджера та його старшого брата Джона самотужки в Кембриджі. Втрата батька глибоко вплинула на Роджера, і ця тема – втрата, війна та травма – стала наскрізною в його творчості, зокрема в альбомах The Wall і The Final Cut.

У школі Кембриджа Роджер захоплювався спортом, зокрема плаванням і крикетом, але музика стала його справжньою пристрастю. Він навчився грати на гітарі та почав писати пісні. У 1962 році він вступив до Політехнічного інституту Ріджент-стріт (тепер Університет Вестмінстера) у Лондоні, де вивчав архітектуру. Там він познайомився з Ніколасом Мейсоном і Річардом Райтом, із якими заснував гурт, що згодом став Pink Floyd.

Кар’єра з Pink Floyd

У 1965 році Роджер Вотерс разом із Сідом Барреттом, Ніколасом Мейсоном, Річардом Райтом і (пізніше) Девідом Гілмором створив Pink Floyd. Спочатку гурт грав психоделічний рок, але після відходу Барретта в 1968 році через проблеми з психічним здоров’ям Вотерс став головним автором текстів і концептуальним лідером. Його бачення перетворило Pink Floyd на один із найвпливовіших гуртів в історії музики.

Ключові альбоми 1970-х під його керівництвом включають:

• The Dark Side of the Moon (1973) – альбом про людські страхи, час і смерть, який став одним із найуспішніших в історії (понад 45 мільйонів проданих копій).
• Wish You Were Here (1975) – присвята Сіду Барретту, досліджує теми відчуження та втрати.
• Animals (1977) – сатирична алегорія на суспільство, натхненна романом Джорджа Орвелла «Ферма тварин».
• The Wall (1979) – рок-опера про ізоляцію, травму та тоталітаризм, яка стала культовою завдяки фільму Алана Паркера (1982) і масштабним концертним шоу.

Вотерс написав більшість текстів і концепцій для цих альбомів, а також виконував вокальні партії та грав на бас-гітарі. Його автобіографічні теми, зокрема втрата батька та відчуття відчуження, зробили музику Pink Floyd глибоко емоційною та універсальною.

У 1985 році через творчі розбіжності з Девідом Гілмором Вотерс залишив Pink Floyd, вважаючи, що гурт втратив свою творчу душу. Він розпочав судовий процес за права на назву гурту, але програв, після чого Pink Floyd продовжили існування без нього.

Сольна кар’єра

Після відходу з Pink Floyd Роджер Вотерс зосередився на сольній кар’єрі. Його дебютний альбом The Pros and Cons of Hitch Hiking (1984) отримав змішані відгуки, але показав його амбіції як сольного артиста. Наступні альбоми, такі як Radio K.A.O.S. (1987) і Amused to Death (1992), досліджували теми війни, капіталізму та медіа, отримавши визнання критиків. У 2017 році він випустив альбом Is This the Life We Really Want?, який став його першим студійним релізом за 25 років.

Вотерс також відомий своїми концертними шоу. Його постановка The Wall Live (2010–2013) стала одним із наймасштабніших турів в історії рок-музики, зібравши понад 458 мільйонів доларів. У 2022-2023 роках його тур This Is Not a Drill викликав суперечки через політичні заяви, але зібрав аншлаги по всьому світу. У 2023 році він перезаписав The Dark Side of the Moon як сольний проєкт, що викликало критику з боку Гілмора.

Політичний активізм

Роджер Вотерс – один із найвідоміших музикантів-активістів. Він відкрито критикує капіталізм, імперіалізм і порушення прав людини. Його політична позиція включає:

Підтримку Палестини та рух BDS (Бойкот, Дивестиція, Санкції) проти Ізраїлю, що викликало звинувачення в антисемітизмі, які він заперечує.

Його позиція щодо війни в Україні стала суперечливою. У 2022 році Вотерс заявив в інтерв’ю, що вважає Захід частково відповідальним за конфлікт, що викликало обурення в Україні. Його ім’я було внесено до бази «Миротворець» за «антиукраїнську пропаганду» та виступи в окупованому Криму. У 2023 році його концерт у Франкфурті намагалися скасувати через звинувачення в антисемітизмі, але суд дозволив виступ.

Особисте життя

Роджер Вотерс був одружений п’ять разів. Його першими дружинами були Джуді Трім (1969-1975), леді Керолайн Крісті (1976-1992), з якою він мав двох дітей – Гаррі та Індію, і Прісцилла Філліпс (1993–2001), від якої має сина Джека. У 2004–2015 роках він був одружений із Лорі Дьорнінг. У 2021 році Вотерс одружився з Камілою Чавес, своєю водійкою, із якою познайомився в 2016 році. Він проживає в Нью-Йорку та Лондоні, зберігаючи активний спосіб життя.

Його стосунки з колегами по Pink Floyd, зокрема з Девідом Гілмором, залишалися напруженими через творчі та особисті конфлікти. Однак у 2005 році гурт возз’єднався для виступу на Live 8, що стало історичною подією.

Спадщина

Роджер Вотерс – це не лише музичний геній, але й культурна ікона, чиї альбоми змінили рок-музику, а політичний активізм викликав дискусії по всьому світу. Його концептуальні роботи, такі як The Wall, залишаються актуальними, а концертні шоу встановили стандарти для індустрії. Попри суперечки, його відданість своїм переконанням і мистецтву надихає мільйони.

Вотерс продовжує виступати та працювати над новими проєктами, залишаючись однією з найвпливовіших постатей у музиці. Його історія – це приклад того, як особистий біль і творча пристрасть можуть створити мистецтво, яке змінює світ.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”