Дата і місце народження

2 липня 1976 року в Києві, у серці пульсуючого міста на берегах Дніпра, де літнє сонце золотить дахи і шепоче про мрії, з’явився на світ Олег Михайлович Кохан. Столиця, просякнута історіями і культурними вихорами, стала його першим сценарієм, де кожен квартал – це кадр з майбутнього шедевра.

Школа і освіта

Деталі шкільних років Олега Кохана залишаються за лаштунками публічності, ніби чорновий сценарій, не опублікований для мас. Відомо лише, що його освіта формувалася в атмосфері київських культурних вітрів: самонавчання через театральні постановки, кінофестивалі та перші проєкти, де кожна книга чи сеанс ставали уроком, а кожна ідея – дипломом у школі життя. Формальні університети не афішуються, але практичний досвід у продюсерстві став його справжнім майстер-класом.

Кар’єра

Кар’єра Кохана – це динамічний монтаж успіхів, де театр зливається з кіно, а продюсерство стає мистецтвом сам по собі. Усе почалося з театральних лаштунків: як продюсер, він оживив численні постановки, серед яких вистава Андрія Жолдака “Слава героям” у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра – проєкт, що став гімном сучасній Україні. 2013-го заснував SOTA Cinema Group, перетворивши її на потужну кінокомпанію: генпродюсер, що курує від ідеї до екрану. Під його крилом – фільми “DZIDZIO Контрабас” (2017), “Скажене весілля” (2018) з TAMARAMA та MONATIK, “Велика подорож Пані Є” за творами Ельфріди Єлінек, “Той, хто пройшов крізь вогонь” за Василем Слапчуком. Співпродюсував документальні перлини: “Я з Прип’яті” (2018), “Мати апостолів” (2019) про Онуфрія, “Довбуш” (2023) з продюсерами Apple TV. У 2020-му – артхаусний “Атлантида” Валерія Толмачова, визнана Венецією. Кохан видає фотоальбоми: “Кадр за кадром: Кіра Муратова”, “Іван Миколайчук: магія кохання”, “Богдан Ступка: до 70-річчя”. У 2023-му увійшов до NV 100 людей культури, а у 2025-му продовжує проєкти, як-от фільм з Шоном Пенном, попри війну, перетворюючи виклики на саундтреки стійкості.

Сім’я

Сім’я Олега Кохана – це приватний епізод у його публічному сценарії: деталі не афішуються, ніби конфіденційна сцена, відзнята без камер. Відомо лише про брата Федора Кохана, що іноді з’являється на фото з родиною чи на культурних подіях, де родинні зв’язки переплітаються з професійними. Для Олега сім’я – тиха підтримка за кадром, де натхнення черпається з близьких, а приватність бережеться як найцінніший реквізит.

Сучасність

Сьогодні, у 49, Олег Кохан – це вихор проєктів між Києвом і світовими фестивалями: генпродюсер SOTA, що курує нові фільми та вистави, серед яких “Слава героям” Жолдака як символ опору. У вересні 2025-го в інтерв’ю NV зізнався: війна – найгірший день, але митці надихають на відродження. Живе в Києві, попри сирени, вірячи: кіно і театр – це фронт, де історії перемагають тишу. Хоча інформації про приватне життя небагато – лише яскраві кадри кар’єри, без глибоких деталей родинних драм, – це лише підкреслює: його сила в акті, а не в словах. Інформації справді не дуже багато, тож ця розповідь – як трейлер, що кличе до повнометражки.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”