Майбутній режисер Джон Берк Красінскі народився 20 жовтня 1979 року в Ньютоні, штат Массачусетс, США, у родині з міцним академічним і професійним корінням. Його мати, Мері Клер (уроджена Дойл), працювала медсестрою, а батько, доктор Рональд Красінскі, був лікарем–інтерністом. Джон – наймолодший із трьох синів; його старші брати, Кевін і Пол, обрали кар’єри лікаря та стратегічного консультанта відповідно. Сім’я мала польське походження з боку батька та ірландське – з боку матері, а виховання проходило в католицькому дусі, що вплинуло на цінності Джона.
У дитинстві Джон захоплювався спортом, зокрема баскетболом і бейсболом, і навіть грав у одній команді з майбутнім колегою по серіалу “Офіс” Бі Джеєм Новаком. Саме Новак написав сатиричну п’єсу, в якій Джон зіграв свою першу роль у старшій школі Newton South High School. Цей досвід став для нього першим кроком до акторства. Після закінчення школи в 1997 році Джон відтермінував вступ до коледжу, щоб викладати англійську мову в Коста-Риці. Там він проявив героїзм, врятувавши жінку від утоплення в небезпечній течії, застосувавши навички, яких навчила його мати – у минулому рятувальниця.
Повернувшись до США, Джон вступив до Університету Брауна, де вивчав англійську літературу та драматургію. У 2001 році він закінчив університет із відзнакою, захистивши дипломну роботу “Contents Under Pressure”. Під час навчання він брав участь у комедійній групі Out of Bounds і тренував дитячу баскетбольну команду в школі Гордона в Род-Айленді. Після цього Джон продовжив освіту в Національному театральному інституті в Коннектикуті, а також навчався в Королівській Шекспірівській компанії в Англії та Акторському центрі в Нью-Йорку.
У 2000 році Джон отримав досвід роботи сценаристом-стажером на шоу “Пізня ніч із Конаном О’Брайеном”. Переїхавши до Нью-Йорка після закінчення університету, він брався за різні роботи, зокрема працював офіціантом, знімався в рекламах і отримував невеликі ролі в телесеріалах, таких як “Закон і порядок: Злочинний намір”. Цей період був складним, і Джон навіть подумував покинути акторство, але мати переконала його спробувати ще раз.
У 2004 році життя Джона змінилося, коли його затвердили на роль Джима Гелперта в американській версії серіалу “Офіс” на NBC, адаптації британського шоу. Щоб підготуватися до ролі, Джон відвідав Скрентон, штат Пенсільванія, і спілкувався з працівниками паперових компаній, а також зняв кадри міста для заставки серіалу. Його персонаж – дотепний і чарівний продавець із романтичною лінією з Пем Біслі (Дженна Фішер) – став серцем шоу. Джон з’явився в усіх епізодах серіалу (2005-2013), а також виступив продюсером і режисером кількох серій, зокрема “Sabre”. За свою роботу він отримав дві нагороди Гільдії акторів у 2007 і 2008 роках за найкращий акторський ансамбль у комедійному серіалі.
Паралельно з “Офісом” Джон почав зніматися в кіно. Його перші ролі були невеликими: у фільмах “Кінсі” (2004), “Дуейн Гопвуд” (2005) і “Морпіхи” (2005). У 2006 році він зіграв у романтичній комедії “Відпустка за обміном”, а в 2007-му – у “Ліцензії на шлюб” разом із Робіном Вільямсом і Менді Мур, де ролі його батьків зіграли справжні батьки Джона. Того ж року він озвучив Ланселота в анімаційному фільмі “Шрек Третій”.
У 2009 році Джон дебютував як режисер із фільмом “Короткі інтерв’ю з огидними чоловіками”, адаптацією збірки оповідань Девіда Фостера Воллеса. Хоча стрічка не здобула широкого визнання, вона показала його потенціал як режисера. У 2012 році він зіграв у драмі “Земля обітована” з Меттом Деймоном, для якої також написав сценарій, демонструючи екологічну тематику. У 2016 році Джон знявся в біографічному воєнному фільмі “13 годин: Таємні солдати Бенгазі”, для якого набрав 25 фунтів м’язів, щоб зіграти колишнього морського котика.
Справжнім проривом у режисурі став фільм “Тихе місце” (2018), де Джон виступив режисером, співавтором сценарію та виконавцем головної ролі разом із дружиною Емілі Блант. Цей горор-трилер про сім’ю, яка виживає в світі, де монстри полюють за звуком, отримав шалений успіх, зібравши понад 340 мільйонів доларів у прокаті при скромному бюджеті. Фільм хвалили за інноваційне використання тиші та емоційну глибину, а журнал Time включив Джона до списку 100 найвпливовіших людей 2018 року. У 2020 році вийшов сиквел “Тихе місце: Частина II”, який також отримав схвальні відгуки, а в 2025 році Джон продюсував і написав історію для спін-офу “Тихе місце: День перший”.
У 2018-2023 роках Джон зіграв головну роль у серіалі Amazon “Джек Раян”, де перевтілився в аналітика ЦРУ, демонструючи новий бік свого акторського діапазону. Він також брав участь у створенні шоу “Битва синхронізації губ” (2015-2019), яке принесло йому три номінації на премію Еммі. У 2020 році, під час пандемії COVID-19, Джон запустив YouTube-шоу “Some Good News”, де ділився позитивними новинами та запрошував гостей, таких як Опра Вінфрі та Стівен Спілберг. Шоу стало вірусним і зібрало кошти для благодійних організацій.
Серед інших робіт Джона – озвучення персонажів у фільмах “Монстри проти прибульців” (2009), “У Ascendant: The First Avenger” (2011), і “Ліга справедливості: Супермен” (2022). У 2024 році він зняв і зіграв у комедійній драмі “Якщо”, а в 2025-му – у пригодницькому фільмі “Фонтан молодості”.
Джон одружений із британською актрисою Емілі Блант із 2010 року. Вони познайомилися в 2008 році, а заручини відбулися в 2009-му. У пари є дві доньки: Гейзел (нар. 2014) і Віолет (нар. 2016). Їхній шлюб вважається одним із найстабільніших у Голлівуді, і подружжя уникає надмірної уваги ЗМІ, зберігаючи приватність. Джон є хрещеним батьком першого сина свого брата Пола.
Джон Красінскі – це не лише актор із чарівною посмішкою, але й творча сила, яка змінила уявлення про жанр горору завдяки “Тихому місцю”. Його любов до сім’ї, почуття гумору та відданість мистецтву роблять його унікальною постаттю. Від скромних початків у Ньютоні до світового визнання, Джон залишається прикладом того, як наполегливість і талант можуть змінити світ.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис