Майбутній політик Ганна Сухоцька народилася 3 квітня 1946 року в місті Плешев, поблизу Познані, у сім’ї польських інтелігентів. Її батько, Мацей Сухоцький, був фармацевтом, а мати, Анна, працювала вчителькою. Родина мала глибокі католицькі традиції, які вплинули на формування цінностей Ганни. Дитинство дівчинки припало на складні післявоєнні роки, коли Польща відбудовувалася після руйнувань Другої світової війни під контролем комуністичного режиму. Цей період навчив її витривалості та віри в справедливість.
Закінчивши школу в Познані, Ганна вступила до юридичного факультету Познанського університету імені Адама Міцкевича, де виявила неабиякий хист до правничих наук. У 1968 році вона отримала диплом із відзнакою, а згодом – ступінь доктора права, захистивши дисертацію з конституційного права. Під час навчання Сухоцька захопилася ідеями демократії та прав людини, що стало основою її майбутньої кар’єри. Вона також вільно володіла англійською, німецькою та французькою мовами, що допомогло їй у міжнародній діяльності.
Після завершення навчання Ганна Сухоцька розпочала кар’єру в юридичній сфері. У 1969-1980 роках вона працювала науковою співробітницею в Познанському університеті, викладаючи конституційне право та досліджуючи питання прав людини. Її академічна діяльність була тісно пов’язана з ідеями реформування польської правової системи, що в умовах комуністичного режиму було сміливим кроком.
У 1980 році, на хвилі демократичних рухів у Польщі, Сухоцька приєдналася до профспілки «Солідарність», яка стала рушієм антикомуністичних протестів. Її юридична експертиза допомогла розробляти правові документи для руху, а харизма та інтелект привернули увагу політичних лідерів. У 1982 році, після введення воєнного стану в Польщі, вона зіткнулася з тиском влади, але залишилася вірною своїм принципам.
У 1989 році, після падіння комуністичного режиму, Ганна Сухоцька була обрана до Сейму Польщі від Демократичної унії – партії, яка виступала за ринкові реформи та європейську інтеграцію. Її робота в парламенті була зосереджена на реформуванні конституційного законодавства та захисті прав людини. У 1991 році вона стала міністром юстиції в уряді Яна Кшиштофа Бєлецького, де проявила себе як реформаторка, наполягаючи на незалежності судової системи.
10 липня 1992 року Ганна Сухоцька увійшла в історію, ставши першою жінкою-прем’єр-міністром Польщі. Її призначення відбулося в період економічної кризи та політичної нестабільності, коли країна переходила від планової економіки до ринкової. Уряд Сухоцької, сформований коаліцією Демократичної унії та інших центристських партій, отримав назву «уряд семи партій» через складність коаліційних домовленостей.
На посаді прем’єр-міністрки Сухоцька зосередилася на економічних реформах, відомих як «шокова терапія». Вона підтримувала приватизацію державних підприємств, скорочення бюджетного дефіциту та інтеграцію Польщі до європейських структур. Її уряд уклав угоду про асоціацію з Європейським Союзом, що стало першим кроком до вступу Польщі до ЄС у 2004 році. Проте реформи викликали соціальне невдоволення, зокрема через зростання безробіття та інфляцію.
У травні 1993 року профспілка «Солідарність» оголосила страйк, а коаліція розпалася через внутрішні суперечки. Уряд Сухоцької програв вотум недовіри, і вона пішла у відставку 28 жовтня 1993 року після лише 16 місяців на посаді. Незважаючи на короткий термін, її внесок у стабілізацію економіки та зміцнення демократичних інститутів залишився значущим.
Після відставки Сухоцька не покинула публічну діяльність. У 1994-2001 роках вона була депутаткою Сейму, де очолювала комітет із закордонних справ. У 2001 році її призначили послом Польщі при Святому Престолі (Ватикані), де вона працювала до 2013 року. Ця посада стала унікальною, адже Сухоцька, глибоко віруюча католичка, мала тісні зв’язки з Папою Іваном Павлом ІІ, якого вона вважала своїм духовним наставником. Вона сприяла діалогу між Польщею та Ватиканом, зокрема в питаннях європейської інтеграції та захисту релігійних свобод.
У 2013-2016 роках Сухоцька була членкинею Венеціанської комісії Ради Європи, де займалася питаннями верховенства права та демократичних стандартів. Її внесок у зміцнення правової системи України був відзначений зокрема Сергієм Головатим, який у книзі «Між правом і політикою» назвав її ключовою постаттю в підтримці конституційних реформ в Україні.
Сухоцька також була активною лекторкою, виступаючи в університетах по всьому світу. У 2015 році вона прочитала лекцію в Українському католицькому університеті про роль Івана Павла ІІ в міжнародному порядку, підкресливши його вплив на падіння комунізму та об’єднання Європи.
Особисте життя Ганни Сухоцької було скромним і менш публічним, ніж її кар’єра. Вона ніколи не була одруженою і не мала дітей, присвятивши себе професійній та громадській діяльності. Її найближчою родиною залишалися батьки та молодший брат Марек, який став інженером. Сухоцька підтримувала тісні зв’язки з родиною, але в інтерв’ю зазначала, що її покликанням було служіння суспільству.
Її католицька віра відігравала важливу роль у житті. Сухоцька часто згадувала, що черпала натхнення в молитвах і вченні Івана Павла ІІ, що допомагало їй долати труднощі політичного життя. Вона також була активною учасницею католицьких організацій, зокрема підтримувала благодійні ініціативи.
Після завершення дипломатичної кар’єри в 2016 році Ганна Сухоцька повернулася до Познані, де продовжила викладацьку діяльність у Познанському університеті. Вона також брала участь у громадських ініціативах, зокрема в заходах, присвячених правам жінок і молоді. Її лекції про демократію, верховенство права та європейські цінності надихали студентів по всьому світу.
Сухоцька залишилася активною в політичному дискурсі, коментуючи сучасні виклики, зокрема зростання популізму та загрози демократії. Вона неодноразово закликала до солідарності з Україною, особливо після 2014 року, підтримуючи її боротьбу за суверенітет і європейський вибір. У 2022 році вона виступила з публічною заявою на підтримку України, засудивши російську агресію.
Ганна Сухоцька залишила по собі спадщину як піонерка, яка зламала гендерні стереотипи в політиці, і як невтомна захисниця демократичних цінностей. Її внесок у польську та європейську політику, а також підтримка України в боротьбі за свободу залишаються прикладом для майбутніх поколінь. Сьогодні, у свої 79 років, вона продовжує надихати своєю мудрістю, скромністю та вірою в краще майбутнє.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис