Ранні роки

Майбутня акторка Еван Рейчел Вуд народилася 7 вересня 1987 року в місті Ролі, штат Північна Кароліна, США. Її шлях до слави почався ще в дитинстві, коли вона, немов маленька зірка, світила на сцені театру, керованого її батьком. Завдяки унікальному поєднанню акторського таланту, музичних здібностей і бунтарського духу, вона стала однією з найвідоміших акторок свого покоління. Її ролі в таких проєктах, як «Тринадцять», «Рестлер» і «Край “Дикий Захід”», показали, що вона здатна перевтілюватися в найскладніших персонажів, а її активізм у боротьбі за права жертв насильства додав їй статусу справжньої ікони.

Факти про сім’ю

Еван Рейчел Вуд виросла в творчій родині з єврейськими, німецькими та французькими коренями. Її мати, Сара Лінн Мур, була акторкою, режисеркою та викладачкою акторської майстерності, що передала доньці любов до мистецтва. Батько, Айра Девід Вуд III, був відомим у Північній Кароліні актором, співаком, драматургом і виконавчим директором театральної компанії «Theatre in the Park». Її старший брат, Айра Девід Вуд IV, також обрав акторську кар’єру, а ще двоє братів, Ден і Томас, та сестра Ейден залишилися менш публічними. Тітка Еван по батьковій лінії, Керол Вінстед Вуд, працювала художницею-постановницею в Голлівуді, додаючи родині ще більше творчого блиску. Після розлучення батьків Еван переїхала з матір’ю до Лос-Анджелеса, де почала будувати свою кар’єру. Ця творча династія стала основою для її раннього занурення у світ мистецтва.

Ранні роки: Театр як перша любов

Еван Рейчел Вуд з’явилася на сцені, коли їй було лише кілька місяців. У 1987 році вона зіграла в постановці батькового мюзиклу «Різдвяна пісня» – уявіть собі крихітку в пелюшках, яка вже дебютує в театрі! У дитинстві вона брала активну участь у виставах «Theatre in the Park», зігравши, зокрема, Привида минулого Різдва в тій же «Різдвяній пісні» та Гелен Келлер у «Чудотворці». Ці ролі стали для неї першими кроками до акторської майстерності.

У початковій школі в Кері, Північна Кароліна, Еван зіграла головну роль у шкільній постановці «Русалонька», демонструючи природний талант. Після розлучення батьків у 1997 році вона разом із матір’ю переїхала до Лос-Анджелеса, щоб спробувати себе в кіно. Там вона відвідувала державну школу, але в 12 років перейшла на домашнє навчання, що дозволило їй зосередитися на кар’єрі. Цікаво, що в тому ж віці Еван отримала чорний пояс із тхеквондо – тендітна дівчинка виявилася справжнім бійцем!

Кар’єра: Від телесеріалів до голлівудських хітів

Еван почала акторську кар’єру з невеликих ролей у телесеріалах, таких як «Американська готика» та «Профайлер». У 1997 році вона зіграла свою першу головну роль у фільмі «Підкоп до Китаю», який отримав приз дитячого журі на Чиказькому дитячому кінофестивалі. Ця роль стала для неї викликом, але вона згадує, що саме тоді зрозуміла: акторство – це її покликання. У 1998 році вона з’явилася у фентезійній комедії «Практична магія» разом із Сандрою Буллок і Ніколь Кідман, що додало їй впевненості в обраній професії.

2001–2005: Прорив із «Тринадцять»

У 2001 році Еван зіграла 14-річну скрипальку Емілі Ліндстром у комедії «Маленькі секрети», за яку отримала номінацію на Young Artist Awards. Але справжнім проривом стала роль у драмі «Тринадцять» (2003), де вона зіграла проблемну підлітку Трейсі, яка потрапляє під вплив подруги. Ця роль принесла їй номінації на «Золотий глобус» і премію Гільдії кіноакторів, а критики назвали її однією з найперспективніших акторок. У цей період вона також знялася в таких фільмах, як «Симона» (2002), «Останній рейд» (2003) і «Видимість гніву» (2005), а також з’явилася в кліпі Green Day на пісню «Wake Me Up When September Ends».

2006–2008: Утвердження в кіно

У 2006 році Еван отримала премію журналу Premiere, а газета The Guardian назвала її «мудрою не за роками» та однією з найкращих акторок свого покоління. Вона зіграла в комедійно-драматичному фільмі «На гострій грані» (2006) разом із Аннетт Бенінг, а в 2007 році з’явилася в мюзиклі «Крізь Всесвіт», де виконала пісні The Beatles і отримала ще одну номінацію на «Золотий глобус». У 2008 році її роль у «Рестлері» разом із Міккі Рурком принесла фільму «Золотий лев» на Венеційському кінофестивалі, а Еван – ще більше визнання.

2009–2015: Експерименти та різноманітність

У 2009 році Еван зіграла в комедії Вуді Аллена «Будь що буде», але згодом висловила жаль через співпрацю з режисером. Вона також брала участь у благодійних постановках «Ромео та Джульєтта» під керівництвом брата. У серіалі «Справжня кров» (2009–2011) вона зіграла вампірку Софі-Енн Леклерк, а в 2011 році з’явилася в «Березневих ідах» із Джорджем Клуні та «Мілдред Пірс» із Кейт Вінслет. У 2013 році вона зіграла в трилері «Небезпечна ілюзія», а в 2015 році озвучила Маріанну в мультфільмі «Дивні чари» та знялася в драмі «В ліс».

2016–нині: «Край “Дикий Захід”» і нові горизонти

З 2016 року Еван зіграла Долорес Абернаті в серіалі HBO «Край “Дикий Захід”», який став одним із найпопулярніших проєктів каналу. Її багатогранна гра принесла їй номінації на «Еммі» та «Золотий глобус». У 2019 році вона озвучила королеву Ідуну в «Крижаному серці 2», а в 2022 році зіграла Мадонну в біографічній комедії «Дивний: Історія Ела Янковича». Еван продовжує працювати над новими проєктами, включаючи оголошені фільми, такі як «All That I Am» і «Flora Plum».

Музична кар’єра

Окрім акторства, Еван відома як співачка. Вона виконала кілька пісень The Beatles у «Крізь Всесвіт», знялася в кліпах Green Day, Bright Eyes, Меріліна Менсона та Бека. Разом із Заком Віллом вона створила музичний дует Rebel and a Basketcase, який випустив альбом і виступав із концертами.

Особисте життя: Любов, боротьба та самопізнання

Особисте життя Еван було не менш драматичним, ніж її ролі. У 2005 році вона почала зустрічатися з актором Джеймі Беллом після зйомок кліпу Green Day. Вони розійшлися через рік, але в 2011 році відновили стосунки, одружилися в 2012-му, а в 2013 році в них народився син Джек Матфін Белл. Еван обрала домашні пологи, надихнувшись документальним фільмом Рікі Лейк. У 2014 році пара розлучилася.

З 2006 по 2008 рік Еван мала стосунки з музикантом Меріліном Менсоном, які відновилися в 2009-му та завершилися заручинами в 2010 році, але весілля не відбулося. У 2021 році Еван публічно звинуватила Менсона в насильстві, що стало частиною документального серіалу HBO «Повстання Фенікса» (2022). Менсон подав проти неї позов за наклеп, але справа залишається відкритою.

У 2011 році Еван здійснила камінг-аут як бісексуалка, заявивши в інтерв’ю Esquire: «Я готова до всього – зустріти милого хлопця чи милу дівчину». Вона мала стосунки з акторкою Кетрін Менніг і музикантом Заком Віллом, з яким була заручена в 2017 році, але ці стосунки також закінчилися. У 2019 році Еван розповіла про свою боротьбу з посттравматичним стресовим розладом і спробу самогубства у 22 роки, після чого вона лікувалася в психіатричній клініці.

Активізм

Еван Рейчел Вуд є активною захисницею прав жертв сексуального насильства. У 2018 році вона виступила перед Конгресом США, підтримуючи законопроєкт про захист прав жертв сексуальних домагань. Її відвертість про власний досвід надихнула багатьох і стала частиною руху #MeToo.

Фільмографія (вибране)

• 1998: «Практична магія» — Кайлі Оуенс
• 2003: «Тринадцять» — Трейсі Фріленд
• 2007: «Крізь Всесвіт» — Люсі
• 2008: «Рестлер» — Стефані
• 2011: «Березневі іди» — Моллі Стернс
• 2016–2022: «Край “Дикий Захід”» — Долорес Абернаті
• 2019: «Крижане серце 2» — Ідуна (озвучення)
• 2022: «Дивний: Історія Ела Янковича» — Мадонна

Підсумок

Еван Рейчел Вуд – це не лише акторка з вражаючою фільмографією, а й жінка, яка не боїться бути собою. Її життя – це історія про талант, боротьбу та відвагу. Від театральної сцени в Північній Кароліні до голлівудських пагорбів, від особистих трагедій до суспільного активізму, вона залишається символом сили та автентичності. Її історія ще не завершена, і ми з нетерпінням чекаємо нових глав у її творчому та особистому житті.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”