Дитинство: Коріння в Хотині

Майбутня журналістка Емма Антонюк народилася 17 липня 1990-го року в Хотині, Чернівецька область України у простій українській сім’ї. Про її батьків відомо небагато, але Емма згадувала, що дитинство в провінції навчило її цінувати прості речі та наполегливо працювати.

Уже в шкільні роки вона захоплювалася літературою, що згодом стало її візитівкою. Любов до книг і гостре відчуття справедливості сформували її як людину, яка не боїться висловлювати власну думку.

Початок кар’єри: Від ТВА до СТБ

Кар’єра Емми почалася в 2012 році на чернівецькому телеканалі ТВА. Однак уже тоді вона зіткнулася з викликами: у 2012-му Емма звільнилася з ТВА, заявивши, що їй соромно за створення “джинси” (проплачених матеріалів) на користь місцевих політиків, зокрема Віталія Михайлішина. Цей крок став першим проявом її принциповості. Директор каналу Василь Забродський назвав її заяву самопіаром, але Емма наполягала: “Я постала перед вибором: або не зможу дивитися в очі сусідам, або йти з улюбленої роботи“.

У 2016-2017 роках Емма працювала в “Центрі прав людини Зміна” та писала для “Української правди” і порталу “Гендер в деталях“. Згодом вона приєдналася до програми “Вікна-Новини” на СТБ, де стала авторкою рубрики “Книжка від зірки“, у якій відомі українці ділилися улюбленими книгами. Цей проєкт закріпив за нею репутацію популяризаторки читання.

Фемінізм і YouTube: “Палає” та “Це ніхто не буде дивитись”

У 2020–2022 роках Емма писала для рубрики “Література” в журналі “НВ”, а в 2021-му була номінована на премію “Високі стандарти журналістики” за швидкий розвиток у професії. Того ж року разом із Яною Брензей вона заснувала YouTube-канал “Палає”, де вони обговорюють фемінізм, сексизм, культуру, мову та війну. Книжковий клуб “Вовчиці” на каналі став платформою для щомісячних онлайн-обговорень літератури, що об’єднує тисячі читачів.

Емма також створила окремий YouTube-канал “Це ніхто не буде дивитись“, де проводить інтерв’ю в жанрі hard talk. Її бесіди з Іво Бобулом, Раміною Есхакзай і Марією Єфросиніною викликали резонанс через відверті питання й акцент на проблемах сексизму та міжпоколіннєвих конфліктів. Наприклад, інтерв’ю з Бобулом спровокувало дискусії про “недоторканність зірок” і патріархальні погляди”.

Сім’я та особисте життя: Приватність під замком

Емма рідко ділиться подробицями особистого життя, тримаючи його подалі від публіки. Відомо, що вона не заміжня й не має дітей, але в інтерв’ю згадувала, що цінує підтримку близьких. Її родина залишилася в Хотині, і Емма підтримує зв’язок із батьками, хоча не розкриває деталей. Вона жартувала, що її “найближчими друзями” є книги та аудиторія YouTube-каналу.

Громадська діяльність: “Різниця Є” та боротьба за зміни

Емма – активна феміністка й прихильниця дерусифікації українського простору. Вона підтримує закон про мову й виступає за сексуальну освіту в школах, вважаючи, що це “турбота про підлітків, яка вчить їх безпеки та поваги до себе”. Її благодійний проєкт “Різниця Є“, створений разом із книгарнею “Є”, збирає україномовні книги для бібліотек деокупованих і прифронтових територій.

Емма також реагує на суспільні дискусії. Наприклад, після заяв Маші Єфросиніної та Олі Полякової на захист російської мови вона записала відеозвернення, наголосивши на важливості українізації. Її позиція викликала як підтримку, так і критику: дехто звинувачував її у вибірковому підході до фемінізму, зокрема в ігноруванні деяких скандалів.

Травми та виклики: Тиск і боротьба

Емма рідко говорить про сімейні травми, але згадувала, що її рішення покинути ТВА в 2012 році було емоційно важким через тиск колег і керівництва. Вона також стикалася з критикою за свою феміністичну позицію. Наприклад, пости в X звинувачували її в “вибірковій боротьбі” з сексизмом, зокрема через мовчання в деяких резонансних справах. Проте Емма відповідає: “Якщо хтось популяризує читання ефективніше, познайомте мене з цією людиною“.

Спадщина: Книги та вплив

Емма – авторка двох книг: “Фемінізм і місто” (2021, у співавторстві з Жанною Озірною), комікс про життя жінок і боротьбу зі стереотипами, та “До побачення, телебачення!” (2023), де вона описує свій досвід у медіа. Її подкаст “Асиметрія” і YouTube-канал “Під шкірою” продовжують надихати тисячі людей.

Емма Антонюк – це не лише журналістика, а й боротьба за цінності. Її історія вчить, що правда й принципи варті того, щоб за них боротися, навіть якщо це означає йти проти течії.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”