Дитинство та юність: Тінь слави та особисті трагедії

Майбутня акторка Джейн Сеймур Фонда народилася 21 грудня 1937-го року в Нью-Йорку в сім’ї відомого актора Генрі Фонди та світської левиці Френсіс Форд Сеймур. Її назвали на честь Джейн Сеймур, третьої дружини англійського короля Генріха VIII, яка була далекою родичкою матері Джейн. Сім’я Фонди мала італійське коріння, що додавало їй культурного розмаїття. У Джейн був молодший брат Пітер Фонда, який також став відомим актором, і зведена сестра Френсіс де Віллерс Брокоу від першого шлюбу матері.

Дитинство Джейн було далеко не безхмарним. Її мати страждала від психічних розладів, зокрема біполярного розладу, і в 1950 році, коли Джейн було 12 років, Френсіс покінчила життя самогубством у психіатричній клініці. Ця трагедія залишила глибокий слід у житті Джейн, яка пізніше зізнавалася, що відчувала провину через холодні стосунки з матір’ю. Відносини з батьком, Генрі Фондою, також були складними. Хоча він був кінозіркою, удома він залишався емоційно відстороненим, що спричинило у Джейн проблеми з самооцінкою та булімію в підлітковому віці.

Джейн отримала початкову освіту в престижних школах, а в 1956 році вступила до жіночого коледжу Вассар у штаті Нью-Йорк. Однак через два роки вона покинула навчання, щоб поїхати до Парижа вивчати мистецтво. Повернувшись до США, Джейн у 1958–1960 роках навчалася в нью-йоркській Акторській студії під керівництвом Лі Страсберга, де опанувала метод акторської гри.

Кар’єра: Від моделі до кінолегенди

Кар’єра Джейн Фонди почалася з модельного бізнесу: її фото з’являлися на обкладинках журналів, таких як Vogue. Паралельно вона працювала в театрі, а в 1960 році дебютувала в кіно в романтичній комедії “Неймовірна історія” (Tall Story). Хоча перші ролі часто експлуатували її привабливу зовнішність, Джейн прагнула більшого. Її прорив стався в 1965 році з вестерном “Кет Балу” (Cat Ballou), який приніс їй визнання критиків.

У 1960-х Джейн переїхала до Франції, де знялася в культовому фантастичному фільмі “Барбарелла” (1968) режисера Роже Вадима, її першого чоловіка. Ця роль зробила її секс-символом, але Джейн згодом пародіювала цей образ, прагнучи серйозніших проєктів. Справжнє визнання прийшло в 1971 році з трилером “Клют” (Klute), за який вона отримала свій перший Оскар за найкращу жіночу роль. Другий Оскар Джейн здобула в 1978 році за драму “Повернення додому” (Coming Home), де зіграла жінку, чий чоловік повертається з війни у В’єтнамі.

У 1980-х Джейн знялася в зворушливій драмі “На золотому озері” (On Golden Pond) разом із батьком Генрі Фондою, що стало їхньою єдиною спільною роботою та примиренням перед його смертю. Цей фільм приніс Генрі Оскар і став важливим моментом у кар’єрі Джейн. Загалом вона отримала два Оскари, сім Золотих глобусів, дві премії BAFTA, Еммі та численні почесні нагороди, зокрема Почесну Золоту пальмову гілку (2007), нагороду Американського інституту кіномистецтва (2014) і Золотого лева за досягнення (2017). У 2025 році Джейн отримала нагороду Гільдії кіноакторів США за життєві досягнення.

У 1990-х Джейн тимчасово залишила кіно, але повернулася в 2005 році з комедією “Монстр у свекрусі” (Monster-in-Law). У 2015–2022 роках вона знімалася в популярному серіалі “Грейс і Френкі” (Grace and Frankie), який приніс їй номінацію на Еммі. У 2020-х Джейн продовжує працювати, знімаючись у таких проєктах, як мультфільм “Рубі Гіллман, підліток-кракен” (2023) і анімація “Удача” (2022).

Активізм: Голос за справедливість

Джейн Фонда відома не лише як актриса, а й як активістка. У 1960-х вона підтримувала рух за громадянські права, а в 1970-х стала однією з найвідоміших противниць війни у В’єтнамі. Її поїздка до Північного В’єтнаму в 1972 році, де вона виступила на радіо та сфотографувалася на зенітній гарматі, викликала скандал у США. Джейн отримала прізвисько «Ханойська Джейн» і зазнала критики, але згодом пояснила, що її метою було привернути увагу до страждань мирного населення. Вона вибачилася за фото, але не за свої антивоєнні погляди.

У 1980-х Джейн стала феміністкою, виступаючи за права жінок і гендерну рівність. Вона також популяризувала аеробіку, випустивши серію відеокурсів “Jane Fonda’s Workout”, які стали культурним феноменом і зробили її піонеркою фітнес-індустрії. У 2000-х Джейн зосередилася на екологічному активізмі, заснувавши організацію “Fire Drill Fridays” для боротьби зі зміною клімату. Її арешти під час протестів у Вашингтоні в 2019 році лише підкреслили її відданість справі.

У 2020-х Джейн продовжує критикувати політичні рішення, зокрема політику Дональда Трампа, і виступає за права меншин і захист планети. Її активізм надихає молоде покоління, а її сміливість у висловленні поглядів робить її іконою соціальних змін.

Сім’я та особисте життя: Три шлюби та троє дітей

Особисте життя Джейн Фонди було таким же насиченим, як і її кар’єра. Вона була одружена тричі. У 1965–1973 роках її чоловіком був французький режисер Роже Вадим, з яким вона народила доньку Ванессу Вадим (1968). У 1973–1990 роках Джейн була заміжня за активістом Томом Гейденом, від якого народила сина Троя Гаріті (1973). Вона також удочерила Мері Луану Вільямс, афроамериканську дівчинку, яку виховувала як рідну доньку. У 1991–2001 роках Джейн була одружена з медіамагнатом Тедом Тернером, але дітей у цьому шлюбі не було.

Сьогодні Джейн підтримує тісні стосунки зі своїми дітьми та онуками. Її донька Ванесса стала режисеркою-документалісткою, а син Трой — актором. Джейн також є тіткою актриси Бріджит Фонди, доньки її брата Пітера. Пітер Фонда помер у 2019 році, що стало для Джейн великою втратою.

У 2022 році Джейн повідомила, що бореться з неходжкінською лімфомою, але завдяки лікуванню досягла ремісії. Вона залишається активною, заявляючи: «Рак — це не кінець, а новий виклик».

Вплив і спадщина

Джейн Фонда – це більше, ніж актриса. Вона – ікона, яка змінила кіно, фітнес і активізм. Її фільми, такі як Клют, Повернення додому та На золотому озері, залишаються класикою, а її внесок у фемінізм і екологію надихає нові покоління. У 2025 році, у віці 87 років, Джейн продовжує зніматися, виступати та боротися за справедливість, доводячи, що вік — це лише цифра.

Її історія – це нагадування, що талант, сміливість і відданість ідеалам можуть змінити світ. Від нью-йоркської сцени до світових протестів — Джейн Фонда залишається символом незламності та стилю.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”