Джеффрі Рой Раш народився 6 липня 1951 року в Тувумбі, Квінсленд, Австралія, у сім’ї середнього класу. Його батько, Рой Раш, був бухгалтером, а мати, Мерл Кіфель, – продавчинею. Єдиний син, Джеффрі ріс у передмісті Брисбена, де його уява розквітала завдяки книгам і радіоп’єсам. Німецько-англійське походження батька та ірландсько-шотландське матері додали йому культурної багатогранності. У школі він був сором’язливим, але захоплювався театром, дебютувавши в аматорській постановці в 14 років. “Я знайшов себе на сцені, де міг бути ким завгодно”, – згадував він. У підлітковому віці грав на кларнеті й захоплювався фільмами Чарлі Чапліна, що сформувало його любов до комедії та драми.

Школа та освіта

Освіта Раша була поєднанням академічної строгості та творчої свободи. Після закінчення Everton Park State High School у 1968-му він вступив до Університету Квінсленда, здобувши бакалавра мистецтв (англійська література) у 1971-му. Там він приєднався до Queensland Theatre Company, де його ролі в “Гамлеті” та “Чекаючи на Годо” привернули увагу. У 1975-му поїхав до Парижа, щоб навчатися в школі пантоміми Жака Лекока, де опанував фізичну комедію й пластику: “Лекок навчив мене, що тіло говорить голосніше за слова”. Повернувшись до Австралії, він виступав у театрах Сіднея та Мельбурна, відточуючи майстерність у шекспірівських і сучасних п’єсах.

Кар’єра

Кар’єра Раша – це 50+ фільмів, десятки театральних ролей і режисерська робота, що принесли йому статус одного з найуніверсальніших акторів. Дебют у кіно – “Hoodwink” (1981), але світовий прорив – “Сяйво” (1996) як піаніст Девід Гельфготт, що принесло “Оскар” за найкращу чоловічу роль. 1990-ті: “Єлизавета“ (1998, номінація) як сер Френсіс Волсінгем, “Закоханий Шекспір” (1998, номінація) як Філіп Генслоу. 2000-ті: маркіз де Сад у “Перо маркіза де Сада” (2000, номінація), капітан Барбосса в “Піратах Карибського моря” (2003–2017, п’ять фільмів), Лайонел Лоуг у “Промові короля” (2010, “Золотий глобус“). Театр: “Вихід короля” (2004, “Тоні”), “Щоденник божевільного” (1989, Австралія). Телевізор: “Геній” (2017) як Альберт Ейнштейн, що принесло “Еммі”. Режисура: “Браніган” (2010, театр). Раш – один із 24 акторів із потрійною короною (“Оскар”, “Еммі”, “Тоні”). Його голос озвучував “У пошуках Немо” (2003, Нігел). Нагороди: 4 номінації на “Оскар”, 3 BAFTA, 2 “Золотих глобуса”, зірка на Австралійській алеї слави (2012). Вплив: від Коліна Ферта до Бенедикта Камбербетча – “Раш показав, як поєднати ексцентричність і глибину”.

Сім’я

Особисте життя Раша – це тиха гармонія. У 1988-му він одружився з актрисою Джейн Менелос, яку зустрів у Queensland Theatre Company. У них двоє дітей: Анжеліка (1992) і Джеймс (1995). Сім’я живе в Мельбурні, де Раш уникає голлівудської метушні, любить читати Достоєвського й слухати Баха. “Джейн – мій компас, діти – мої зірки”, – казав він. Релігійно агностик, він підтримує мистецтво й екологію, є патроном Melbourne Theatre Company. Дружить із Кейт Бланшетт і Х’ю Джекманом. Скандал 2017-го (звинувачення в неналежній поведінці в театрі) завершився його виправданням у суді (2019), але Раш уникав коментарів: “Моя правда – у моїй роботі”.

Сьогодення

На жовтень 2025-го, у 74 роки, Раш залишається активним, попри вікові зміни (артрит). У 2024-му він зіграв у театральній постановці “Чайка” в Сіднеї, а в 2025-му озвучив персонажа в анімації “Мarge vs. the Monorail” (Simpsons spin-off). Живе в Мельбурні, де пише мемуари й викладає майстер-класи в NIDA. Його фільми “Пірати” та “Промова короля” – у 4K на стрімінгах, а документальний фільм ABC “Rush of Genius” (2024) розкрив його творчий шлях. Благодійність: підтримує Arts Centre Melbourne і фонди для дітей з аутизмом. У 2025-му отримав почесну нагороду AACTA за внесок у кіно. Вплив Раша – у кожному акторі, що сміє ризикувати: “Він – театр у плоті”, – сказав Джекман.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”