Дата і місце народження

28 серпня 1968 року в Глазго, Шотландія, у родині медиків з’явився на світ Вільям Біллі Бойд-молодший. Його мама, Джін, і тато, Вільям-старший, працювали в Національній службі здоров’я; сестра Маргарет стала опорою після трагедії – батьки померли від раку, коли Біллі було 13 (тато) і 20 (мама). З корінням шотландським і ірландським, він ріс у ритмі Глазго, де вулиці шепотіли про кельтські легенди, а музика була втечею від болю. “Шотландія – моя пісня, а втрати навчили співати душею”, – згадував він, тримаючи гітару як щит.

Школа і освіта

Юність Біллі минала в стінах St. Rufus Primary і Elgin Academy у Шотландії, де він захоплювався музикою та драмою – грав на барабанах у шкільному оркестрі та співав у хорі. У 1980-х переїхав до Единбургу, де працював у книгарні Oriel Booksellers шість років, переплітав томи і мріяв про сцену. Пізніше – Королівська шотландська академія музики і драми (RSAMD) у Глазго, де вивчав акторську майстерність три роки, отримавши диплом у 1990-му. “Книги навчили мене історій, а академія – як їх розповідати”, – казав він. Освіта стала для нього не стінами, а мостом: від шкільних концертів до професійних ролей, де Толкін і Шекспір стали партитурою. Цей шлях загартував його – музика плюс сцена, як ідеальний дует для гобіта-співака.

Кар’єра

Карьєра Біллі – це симфонія пригод, де кожен акорд – нова роль чи пісня. Дебют у 1996-му: телесеріал “Taggart” як детектив. Далі – театр: “The Speculator” (1998) у Traverse Theatre, “Much Ado About Nothing” з Шотландським національним театром. Але вибух – 1999-й: Пітер Джексон обрав його Перегріном Туком (Піпіном) у “Володарі перснів” (2001-2003). Гобіт-баламут з піснями та сміхом зробив Біллі зіркою: трилогія зібрала мільярди, SAG Award за ансамбль, а його “The Edge of Night” у “Поверненні короля” – саундтреком душі (Біллі сам написав музику). “Піпін навчив мене, що дурість – це мудрість у масці”.

Далі – вир: “Майстер і командир” (2003) як Баррет Бонден; “Насіння Чакі” (2004); “On a Clear Day” (2005); озвучка в “The Flying Scotsman” (2006). У 2010-х – “Пусті слова” (2012); “Макбет” (2015) на сцені; гостьові ролі в “Grey’s Anatomy” (2013), “Outlander” (2016). Музика ожила: співзасновник гурту Beecake (2006-дотепер), альбоми “Soul Swimming” (2010), тури по світу. Нещодавно – “The Loud House” (голос, 2020); “Doom Patrol” (2019); “The Friendship Onion” подкаст з Домініком Монаганом (2021-дотепер) про Толкіна та кухню. У 2025-му – “Walking with Herb” (2021, реліз), новий альбом Beecake, і камео в “The Lord of the Rings: The War of the Rohirrim” (аніме, голос). Біллі – майстер кросоверів: актор, співак, продюсер, з девізом “Граю серцем, співаю правдою”.

Сім’я

Сім’я для Біллі – як тихий Гобітон після битв: тепла, з піснями за вечерею. У 2000-му зустрів Алі Маккіннон – танцівницю з Единбургу – на зйомках. Одружилися 29 грудня 2010-го в Глазго (весілля на 30 гостей), народили сина Джека Вільяма (26 квітня 2006). “Алі – моя Беатріс, Джек – мій маленький Піпін”, – сміявся він. Втрата батьків зробила родину священною: сестра Маргарет – опора, а друзі з “Перснів” (Домінік, Шон, Елайджа) – брати. Сьогодні – дім у Глазго з гітарами та городом, де Біллі вчить сина грати на барабанах і співати шотландські балади. Стабільність після сирітства – його тиха перемога.

Наш час

У 57 Біллі – у розквіті гармонії: фронтмен Beecake, що грає фестивалі (як Edinburgh Fringe); еко-активіст, підтримує WWF і шотландські благодійності. У 2025-му випускає новий сингл Beecake, веде “Friendship Onion” (з Домініком про пиво та Толкіна), готується до туру по США. Живе з Алі та Джеком у Шотландії, мандрує на велосипеді, грає в гольф і пише мемуари про маму. Фанат Celtic FC, вегетаріанець, колекціонер вінілу. “Життя – як пісня Піпіна: співай, навіть у темряві”, – його кредо. Актуальний, мелодійний, готовий до нових акордів – з гобітським гумором і шотландським серцем.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”