Бастер Китон
ДЕТАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
Бастер Кітон - це легенда комедії та німого кінематографа: від акробатичних трюків до режисерських шедеврів, він створив вічний образ «людини з кам’яним обличчям», доводячи, що сміх і мистецтво не потребують слів.
Дата і місце народження
4 жовтня 1895 року в Піква, Канзас, США, народився Джозеф Френк Кітон VI – син акторів водевілю Джо та Майри Кітон. З ірландським і англійським корінням, Бастер зростав на сцені: у 3 роки він дебютував у сімейному шоу «The Keaton Trio», де його кидали по сцені, що й дало прізвисько «Бастер» (від «buster» – той, хто падає). “Я народився в чемодані, і сцена була моїм домом”, – згадував він.
Школа і освіта
Формальної освіти Бастер майже не мав: його «школою» був водевіль, де він навчався акробатики, пантоміми й комедії. “Моїм учителем був мій батько, а класом – публіка”, – казав він. У 21 рік, після розпаду сімейного шоу через алкоголізм батька, він перейшов до кіно, вивчаючи техніку зйомок у студії Роско Арбакла. Самонавчання й природний талант зробили його піонером кінематографа.
Кар’єра
Дебют у кіно – у 1917 році в короткометражці “The Butcher Boy” із Роско Арбаклом. Прорив – власні короткометражки, як “One Week” (1920) і “Cops” (1922), де його акробатичні трюки й «кам’яне обличчя» стали культовими. Шедеври: “Sherlock Jr.” (1924, 94% на Rotten Tomatoes), де він зіграв кіномеханіка, що мріє бути детективом, і “The General” (1926, 92% на Rotten Tomatoes) – режисер, сценарист, актор, визнаний одним із найкращих фільмів німого кіно.
Інші хіти: “Steamboat Bill, Jr.” (1928) – сцена з падаючою стіною стала іконою, “The Navigator” (1924). Після приходу звукового кіно кар’єра сповільнилася через контракт із MGM, який обмежував його творчу свободу: “Spite Marriage” (1929) був останнім німим хітом. У 1930-1940-х знімався в другорядних ролях: “What! No Beer?” (1933), “Sunset Boulevard” (1950). Відродження – у 1950-х: виступи на ТБ (“The Twilight Zone”, 1959) і камео в “Limelight” (1952) Чарлі Чапліна. Останній фільм – “A Funny Thing Happened on the Way to the Forum” (1966).
Кітон був режисером, сценаристом і продюсером десятків короткометражок і повнометражних фільмів. Нагороди: Почесний Оскар (1960), Венеційський Золотий Лев за кар’єру (1965). Його вплив визнають Орсон Веллс і сучасні режисери, як Вуді Аллен.
Сім’я
Особисте життя Бастера було складним. Перший шлюб – з Наталі Талмадж (1921-1932), двійнята Джозеф і Роберт. Другий – з Мей Скрівен (1933-1935). Третій – з Елеонор Норріс (1940-1966), яка підтримала його в пізні роки. Дружив із Чарлі Чапліном і Роско Арбаклом. Філантропія: виступав для солдатів під час Другої світової війни. “Моя сім’я – це сцена, а глядачі – мої рідні”, – казав він.
Сучсність
Бастер Кітон помер 1 лютого 1966 року від раку легенів у Лос-Анджелесі у віці 70 років. Його спадщина – шедеври німого кіно, які перевидаються й вивчаються в 2025-му. “The General” і “Sherlock Jr.” входять до списків найкращих фільмів усіх часів, надихаючи режисерів, як Крістофер Нолан і брати Коен.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”



