Зоряна Марченко народилася дев’ятого грудня 1988 року та виросла на Дніпропетровщині, у місті Дніпродзержинськ, якому нещодавно повернули колишню назву – Кам’янське. Батьками Вікторії були митці, тому змалку дівчина сама прагнула до цієї професії.

Зоряна часто сиділа перед телевізором та дивилася кінокартини. Мати докоряла доньці, боялася, що та зіпсує зір. Але малеча запевняла, що колись вона опиниться по інший бік екрану, а глядачі будуть на неї дивитися та захоплюватися.

Ім’я дівчина отримала завдяки двоюрідному братові: хлопчик вже відвідував школу, де товаришував з однокласницею, яку так звали, і запропонував сестричку назвати також Зоряною. А під час хрещення дівчинку записали у церковному стилі – Зоєю, але в житті ніхто акторку так не називає. Іноді близькі скорочують ім’я дівчини як Зоря.

У дитинстві Вікторія мріяла про кар’єру моделі та навіть спробувала здійснити мрію. Але через невисокий зріст у 165 см дівчину не прийняли на посаду моделі. Зараз вона про це не шкодує.

У школі Зоряна Марченко навчалася без запалу, їй важко давалися предмети з розряду природничих наук – хімія та фізика. Проте, свідоцтво про повну середню освіту вона отримала лише з двома «добрими» оцінками, а решта «відмінно». З цим свідоцтвом амбітна дівчина вирушає до столиці України та вступає на акторський факультет Київського національного університету кіно, театру і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.

Навчальний заклад Остапчук закінчила у 2010 році, і також з успіхом. Без роботи початківця акторка не залишилася – дівчину запрошували на знімальні майданчики українських та російських телевізійних серіалів та кінематографічних проектів.

Фільмографія.

Вперше Вікторія Остапчук з’явилася на екрані в одному епізоді багатосерійного фільму «Віра, Надія, Любов».
Згодом Зоряна зіграла незначну роль у серіалі «Щоденники Темряви» у 2011 році. Після цього у кінокартині митця почали з’являтися нові стрічки одна за одною, зокрема сентиментальна драма «Єфросинія», кримінальний трилер «Нюхач» та фільм жахів «Синевир».

Під час зйомок «Єфросинії» дівчина хотіла змінити зачіску: обрізати довге волосся та зробити каре. Але за угодою акторкам заборонялися зміни у зовнішності. Зоряна у телесеріалі виконала роль Марусі – секретарки Саврасова.

Потім вона з’явилася в одній серії 7 сезону «Повернення Мухтара», в епізодах «Шамана» та «Пороху й дробі».

А у 2014 році акторка вмить стала зіркою, коли на екрани одразу декількох країн вийшла сентиментальна драма «Поки станція спить».

Цікаво, що режисери кілька місяців шукали виконавицю на роль молодої козачки Марусі. Примірялися дівчата з Росії, Білорусі та України. Коли керівництво проєкту побачило Зоряну, то подальший перегляд не знадобився: дівчина виглядала так, ніби героїню переписували з неї. Так, кар’єрна біографія молодої акторки різко злетіла вгору.

Пізніше митець розповіла, що спочатку боялася актора Дмитра Назарова, який зіграв батька дівчини. Але коли познайомилася з ним ближче, то стала ніжно називати чоловіка «батько».

Крім того, з Марченко на знімальному майданчику трапився неприємний випадок. В одній сцені кінь, запряжений у бричку, на якій їхала акторка, злякався та помчав. Зоряна на швидкості випала з воза, але, на щастя, без серйозних наслідків. Проте, надалі у багатьох епізодах, де беруть участь тварини, замість неї знімалася дублерка.

В результаті серіал заслужив премію «ТЕФІ-2014» у номінації «Теленовела». А в грудні того ж року за драмою випустили гру.

Успіх серіалу був величезним, і одразу після нього зняли продовження – нову сентиментальну драму про козацтво «Останній яничар», яку глядачі сприйняли досить тепло. Згодом митець знялася в одній з головних ролей у комедійному серіалі «Це любов». Після цього з’явилася у короткометражному п’ятнадцятихвилинному фільмі «В оренду».

У 2016 році молода акторка працювала одночасно над двома проєктами: військовою драмою «Окупація» та соціальною стрічкою «Човниковиці».

Серіал «Човниковиці» розпочався восени 2016 року. У багатосерійному фільмі йшлося про жінок дев’яностих років, яким довелось взяти на себе фінансове забезпечення родин, коли чоловіки залишились без роботи.

Головна героїня Зоряни – Аліса Грибова, колишня медсестра – об’єднується з дружинами офіцерів Ольгою Родіоновою та Світланою Лютою, ролі яких чудово зіграли Марія Порошина та Олена Панова. Жінки стали човниковими торговцями, ще не знаючи, наскільки ця праця може виявитися важкою та небезпечною.

Особисте життя.

Восени 2014 року Зоряна Марченко вперше вийшла заміж. Подружжям дівчини став актор Олексій Тритенко, зірка українського телесеріалу «Поки всі вдома». Для шанувальників акторки ця подія стала несподіванкою, адже ще на початку 2014 року в інтерв’ю Зоряна заявила, що не планує зв’язувати себе шлюбом, і особисте життя дівчині поки що не потрібне.

Молоді люди познайомились на зйомках мелодрами «Останній яничар» і незабаром офіційно розписались. Але варто зазначити, що барвистого весілля чи урочистого бенкету Марченко та Тритенко не влаштовували: натомість молодят вирушили у весільну подорож до Грузії.

Але ані романтична мандрівка, ані спалах пристрасті не перетворили стосунки Зоряни та Олексія на міцну родину: актори розлучились.

Через деякий час Марченко зустріла нове кохання. Другий обранник дівчини, Олександр Ведменський, також актор, колега по серіалу «Це любов».

Навесні 2016 року Зоряна вперше стала мамою: у неї з Олександром народилась маленька донечка, яку назвали старовинним іменем Агафія. Після розлучення акторка перебуває у нових стосунках з чоловіком, який не є актором, але працює на знімальному майданчику. Вони познайомилися під час спільної роботи, а стосунки розпочалися близько року тому.

Зоряна, як і багато сучасних знаменитостей, активний користувач мережі «Інстаграм». Вона ділиться з підписниками особистими фото, знімками з фотосесій і інколи радить добрі фільми.

Попри помітну чарівність, Зоряна не вважає себе вродливою. До того ж, виконавиця дуже критично ставиться до себе.

В одній розмові Зоряна відзначила, що вважає акторську діяльність неординарною. Адже артист приміряє на себе різні образи, занурюється у чужі долі, проживає інші життя.

Сама акторка мріє зіграти знакову історичну постать епохи Марії-Антуанетти. Також їй подобається брати участь у стрічках воєнної тематики.

Зоряна Марченко сьогодні.

Спочатку показ драми «Окупація» планували на 2017 рік. Але тепер вихід фільму про борців Холодного Яру відкладено на 2018 рік. Зоряні дісталася одна з ключових ролей. Стрічка знята за твором Марка Греся «Варіант Марконі». Це спільна робота України, Молдови та Румунії.

Станом на травень 2025 року українська акторка Зоряна Марченко продовжує активно працювати в кіно та телебаченні, а також виховує доньку Агафію.

Після повернення до України у 2022 році Марченко знову взяла участь у зйомках. Однією з її найпомітніших робіт стала головна роль у серіалі «Просто Надія», де вона зіграла домогосподарку та матір трьох дітей, яка змушена була переїхати до містечка Звягель через війну. Цей проєкт став для акторки першим після початку повномасштабного вторгнення та має для неї особливе значення.

Громадянська позиція

Після початку повномасштабної війни акторка разом із донькою тимчасово виїхала за кордон, але невдовзі повернулася до України, оскільки важко переносила розлуку з рідними та хотіла бути ближче до дому. Ці події змусили її переосмислити своє ставлення до політики та війни.

Зоряна Марченко продовжує активно працювати в українському кіно та телебаченні, поєднуючи творчість із материнством та громадянською активністю.

Фільмографія.

2010 – «Віра. Надія. Любов»
2010-2013 – «Єфросинія»
2011 – «Повернення Мухтара-7»
2011 – «Щоденники Темного»
2012 – «Порох і дріб»
2012 – «Синевир»
2013 – «Нюхач»
2014 – «Поки станція спить»
2015 – «Останній яничар»
2016 – «Човнярки»
2018 – «Окупація»

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”