Дитинство та юнацтво

20 червня 1988 року в Бердянську, що знаходиться на півдні Запорізької області України, Ольга Кацуріна подарувала чоловікові Андрію сина Михайла. Згодом подружжя розвелося: батько переїхав до Росії (зараз він працює охоронцем у Дивеєвському монастирі біля Нижнього Новгорода), а мати допомагає синові у вихованні дітей, часто з’являючись на фотографіях на його сторінках у соціальних мережах.

Михайло не приховує свого минулого. Наприклад, він розповідав своїм підписникам про те, як у часи навчання в гімназії в його рідному місті був активним прихильником однієї субкультури та як одного разу не зміг вступити до музичної школи, але ситуацію врятувала вчителька з фортепіано Інна Іванівна Пейчева:

«Я єдиний з усіх дітей не склав іспит до музичної школи, за що отримав від директорки прізвисько Нульовий. Інна Іванівна попросила взяти мене під свою опіку (вона наша сусідка по під’їзду, і це був класичний протеж). Директорка погодилась, але потім постійно в коридорах запитувала: “Ну як там ваш Нульовий?”».

Ранні роки та формування особистості

До речі, коли ще в дитинстві хлопчик повідомив батькам про те, що хотів би займатися музикою, ті його задуму не підтримали. Дорослі застерегли дитину, сказавши, що успіху в цій справі досягають лише обрані та, найімовірніше, він буде виступати в костюмі зайця в провінційному театрі.

Запам’ятавши почуте на все життя, хлопець пішов навчатися на економіста до Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

Гастрономічний бізнес та натхнення

“Видатна фігура в київському середовищі“, як назвали Кацуріна журналісти, охоче ділиться з читачами найінтимнішим. Зокрема й основними етапами професійної діяльності. Першу справу хлопець започаткував ще навчаючись у школі, у віці десяти років, продаючи кошенят. Пухнастих та смугастих юний підприємець відшукував та забирав безкоштовно за оголошеннями в газетах «Південна зірка» та «Бердянські відомості», давав їм імена, складав у коробку та вирушав на базар. Отримані гроші йшли на придбання жувальних сигарет та відвідування комп’ютерного клубу.

Потім юнак спробував себе як фрілансер – грав на гітарі на приморській площі та в запорізьких переходах, а згодом розпочав шлях найманого працівника. Так, у скарбничці професій хлопця опинилися продавець солодкої вати на пляжі, офіціант, вантажник, роздавач листівок у метро, копірайтер у івент-агенції та редактор телевізійної програми.

Освіта та перші кроки у бізнесі

У 20 років студент зайнявся організацією вечірок, де сам розважався, не шкодуючи себе, а вже через два роки подарував життя своєму першому нічному клубу під назвою «Зелений театр». Згодом до нього приєдналися «Юність», що трансформувалася в ATLAS, та Barbara Bar.

Попри все це, музикою Михайло продовжував займатися і разом з двома друзями, серед яких помітили і Юрія Каплана, який здобув популярність завдяки «Валентину Стрикало», заснував гурт «Водичка-бульбашки». Колектив тішив слухачів піснями «Гори», «Без мене», «По трубах», «Дикі звірі» та Trahni Yeyo.

Розвиток ресторанного бізнесу

У листопаді 2015-го чоловік заявив про те, що припиняє бути співвласником та керівником згаданих вище розважальних закладів, оскільки дуже втомився від такого способу роботи. У 2016-му бізнесмен повністю поринув у ресторанний бізнес, разом з дружиною Дар’єю презентувавши киянам «Китайський привіт».

Після цього з’явилися «В’єтнамський подарунок», «Тайський подарунок» та «Японський подарунок», тішачи мешканців та гостей української столиці кулінарними витворами.

Водночас, виходець з Бердянська підтримував свою партнерку в розвитку власного бренду переосмисленого для щоденного використання робочого одягу зі стовідсоткової бавовни та льону KATSURINA і у 2021-му створив «Гараж Plastic Club», безкоштовно збираючи, сортуючи та відвозячи на переробку сміття та пластик. Роком раніше він повідомив, що має відношення до міжнародної освітньо-консалтингової компанії «Бізнес-конструктор».

Особисте життя

Особисте життя у привабливого ресторатора виявилося таким же насиченим, як і професійна історія. Восени 2013-го на його сторінках у соціальних мережах замайоріли знімки з весілля з обраницею на ім’я Євгенія, яка навчалася в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова. Дівчина заснувала квіткову майстерню Meow Flowers, яка встигла бути і Cafe Select Flowers, займалася дизайном інтер’єрів та запустила інтернет-магазин для щасливого дитинства SESE Store.

Шлюб тривав два роки. У лютому 2015-го подружжя розійшлося, а вже у вересні чоловік одружився з модельєркою Дар’єю, яка подарувала чоловікові двох дітей. 26 січня 2016-го у них народилася донька Саша, а 22 липня 2021-го – син Ваня. Кацурини демонстрували ніжні почуття одне до одного, розкриваючи в інтерв’ю секрети щасливого шлюбу та ділячись сімейними традиціями.

«Насамперед, необхідно відразу обговорити, що для кого у стосунках важливо, що не важливо, що дозволено, що неприпустимо. По-друге, потрібно взагалі розмовляти. По-третє, необхідно вигадувати спільні мрії та будувати спільні плани. По-четверте, не зрощуватися та не розчинятися один в одному. І останнє: багато розважатися разом та займатися коханням», – ще у лютому 2022-го радив Міша читачам української версії журналу Elle.

Уже в березні стало відомо про розрив однієї з найвідоміших та елегантних пар Києва. 19 березня Михайло, зазначивши, що прожив з дружиною «чудові 7 років і встиг за цей час прожити декілька життів», оголосив про розлучення.

Шлюб з Надією Дорофеєвою

Уважні шанувальники тоді поспішили пов’язати цей допис з публікацією Надії Дорофеєвої про розрив з чоловіком, і виявились правими: 21 червня ресторатор і співачка, які давно були друзями сім’ями, розкрили свої стосунки. Варто відзначити, що Володимир Дантес згодом почав активно ділитися спільними знімками з Кацуріною, роблячи провокаційні натяки та підігріваючи плітки про їхній роман.

Влітку 2023 року Надія та Михайло одружилися, чим здивували прихильників. Річ у тому, що пара неодноразово спростовувала чутки про майбутнє весілля.

Михайло Кацурін зараз

Наприкінці 2021 року Михайло Кацурін повернувся до музичної діяльності, представивши світові дебютний альбом «Припустимо», куди увійшли дев’ять композицій («Смуги», «У кайфі», «Спорт і бухло» та ін.), і розробив кулінарне тревел-шоу у співпраці з Антоном Птушкіним. Його перші два випуски були присвячені кухні Лівану, а наступна пара – нічним ринкам Таїланду та світовій столиці вуличної їжі Бангкоку.

У 2022 році Михайло започаткував гуманітарні проєкти «Тату, повір», заснований на особистому досвіді, та «Волонтерський привіт». При цьому ресторатор спростував інформацію про те, що залишив територію України, опублікувавши в соціальних мережах фото з Львова.

У 2015 році дизайнер одягу Дар’я Кацуріна створила свій перший виріб – пуховик з пухової ковдри – з метою вразити майбутнього чоловіка під час побачення.

Відомий артист та власник закладів харчування у своєму особливому стилі часто радить своїм шанувальникам літературу, яку варто прочитати. Наприклад, до «книг для морального розвитку» він включив «Вино та гашиш як засіб розширення людської особистості» Шарля Бодлера, «Москва – Петушки» Венедикта Єрофєєва, «Голий сніданок» Вільяма Берроуза, «Жінок» Чарльза Буковскі, «Це я – Едічка» Едуарда Лимонова, «Роман з кокаїном» Михайла Агєєва, «Пір» Володимира Сорокіна та інші твори.

У грудні 2021 року Михайло Андрійович в рамках авторського подкасту засновника креативного агентства Banda Павла Вржеща обговорив питання сміливості та написання пісень, черпаючи натхнення з бульварної преси, а також згадав про свій досвід торгівлі олією та створення «Олійного фонду».

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”