Дата і місце народження

Томас Джеффрі Генкс народився 9 липня 1956 року в Конкорді, штат Каліфорнія, США. Син Джанет Мерілін, офіціантки, і Амоса Генкса, кухаря, він був третьою дитиною в родині з чотирьох. Його дитинство позначене частими переїздами через розлучення батьків у 1961 році: Том із братом і сестрою залишився з батьком, який мандрував Каліфорнією, шукаючи роботу. Походження змішане — англійське, німецьке, португальське — додавало родині строкатості, а Том жартував: “Ми були кочівниками, але без верблюдів”.

Дитинство Тома минало в Оукленді, де він навчався в різних школах, часто змінюючи їх через переїзди. У школі Скайлайн в Оукленді він був “непомітним” учнем: любив історію, читав комікси й брав участь у шкільних п’єсах, де його комедійний талант почав виблискувати. “Я був клоуном класу, але без червоних носів”, — згадував він. Після школи вступив до коледжу Чабота в Гейворді, вивчаючи театральне мистецтво, але швидко перевівся до Каліфорнійського університету в Сакраменто (1974–1978). Там він занурився в театр: ставив освітлення, будував декорації, грав у п’єсах Шекспіра й О’Ніла. Формальний диплом так і не отримав, покинувши навчання заради акторської кар’єри, але зізнавався: “Театр навчив мене слухати — це головне”.

Школа і освіта

Кар’єра Генкса — це шлях від комедійних ролей до драматичних вершин. У 1978-му він переїхав до Нью-Йорка, де брався за будь-яку роботу: від аматорських п’єс до ролей у рекламі. Дебют на ТБ — комедія “Він знає, що ти самотній” (1980), де його помітили за харизму. Справжній прорив — “Сплеск” (1984) з Деріл Ганною, де Том зіграв закоханого в русалку — фільм став хітом, а Генкс — улюбленцем. “Великий” (1988) приніс першу номінацію на “Оскар”: хлопчик у тілі дорослого — роль, де його щирість засяяла.

1990-ті — зоряний час: “Їхня власна ліга” (1992) показала його як комедійного тренера, а “Філадельфія” (1993) — адвоката, хворого на СНІД, — принесла перший “Оскар”. “Форрест Гамп” (1994) — другий “Оскар” поспіль: його біг через Америку став культовим, а фраза “Біжи, Форресте, біжи!” — мемом. “Аполлон-13” (1995), “Врятувати рядового Раяна” (1998), “Зелена миля” (1999) закріпили статус драматичного генія. У 2000-х — “Ізгой” (2000, номінація на “Оскар”), “Термінал” (2004), “Код да Вінчі” (2006). Генкс співпрацював зі Спілбергом (“Міст шпигунів”, 2015) і зіграв Волта Діснея в “Порятунок містера Бенкса” (2013).

Кар’єра

Поза акторством — продюсер (“Моє велике грецьке весілля”, 2002), режисер (“Те, що ти робиш”, 1996), сценарист. Озвучував Вуді в “Історії іграшок” (1995-2019), ставши голосом дитинства для мільйонів. Понад 50 фільмів, п’ять номінацій на “Оскар”, два виграші, “Золотий глобус”, премія Кеннеді (2014). Генкс — не просто актор, а оповідач, який робить історії живими.

Сім’я для Генкса — як його ролі: тепла, щира, міцна. Перший шлюб із Самантою Льюїс (1978-1987) подарував двох дітей: Коліна (1977, актор, відомий за “Фарго”) і Елізабет (1982). Розлучення було дружнім, але Том зізнавався: “Я був молодим і егоїстичним, але діти — мій скарб”. У 1988-му одружився з Ритою Вілсон, акторкою грецько-американського походження, яку зустрів на зйомках “Волонтерів” (1985). “Рита — моє сонце, вона робить мене кращим”, — казав він. У них двоє синів: Честер “Чет” (1990, репер і актор) і Труман (1995, продюсер).

Сім’я

Рита — партнерка в усьому: разом продюсували фільми, пережили її рак грудей у 2015-му, а в 2020-му разом захворіли на COVID-19, ставши одними з перших зірок, які відкрито розповіли про хворобу. Генкс — відданий батько й дідусь (у Коліна троє дітей), який любить сімейні вечері та жарти: “У нас удома комедія — це релігія”. Його родина — приклад гармонії, де любов і підтримка перемагають будь-які шторми.

На 2025 рік Том Генкс, якому 69, залишається активним: знімається в “Тут” (2024) зі Спілбергом, працює над “Історією іграшок 5” (2026). Він пише оповідання (“Незвичайний тип”, 2017), веде подкасти про кіно, займається благодійністю — від UNICEF до ветеранських фондів. Живе в Лос-Анджелесі з Ритою, подорожує до Греції, де має громадянство (з 2020-го). У 2020-х його “сірий кардинал” Голлівуду — продюсер, ментор, голос розуму в еру стрімінгів. Хвороба на діабет 2-го типу (з 2013-го) не зупиняє: “Я бігаю, їм броколі й вірю в завтра”. Генкс — жива легенда, чиї ролі вчать доброти, а життя — наполегливості.

Наші дні

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”