Дитинство та ранні роки

Майбутня акторка Сельма Ергеч народилася 1 листопада 1978 року в німецькому містечку Хамм. Вона наполовину туркеня. Батько Сельми – лікар, за походженням турок. Мати -німкеня, також медик. Коли дівчинці виповнилося 5 років, сім’я переїхала на батьківщину батька. Вони оселилися в маленькому турецькому місті Мерсін, а через деякий час – в Анкару. Початкову освіту Сельма здобула в турецькій школі. У 1989 році родина повернулася до Німеччини.

Через часті переїзди та відсутність друзів Ергеч росла замкнутою, тихою дитиною. Цікаво, що у 9 років дівчинка стала вегетаріанкою.

Сельма Ергеч у юності

Сельма навчалася добре – батьки приділяли велику увагу освіті. У 1995 році після закінчення середньої школи дівчину відправили до Оксфорда (Великобританія), в Хедінгтонську школу. У 1996-1997 роках Сельма Ергеч навчалася в Ліллі (Франція), куди приїхала в рамках програми обміну студентами.

Батько мріяв про продовження донькою династії лікарів. Щоб не розчаровувати батьків, вона стала студенткою Стамбульського університету. Успішно закінчила і навіть встигла пройти інтернатуру в лікарні.

Фільми

Несподівано для дівчини вона потрапила у фільм «Чи таким буде?». Згодом були зйомки в серіалі «Дві половини одного яблука» (Айча) студії NBC. Заради зйомок Сельма взяла річну перерву в лікарні. Робота над серіалом так сподобалася початківці акторці, що після завершення зйомок про медицину не було й мови. Батьки з розумінням поставилися до вибору доньки.

Сельма Ергеч вступає до Школи акторської майстерності «Mujdat Gezen Art Center» та бере сценічні уроки у турецької акторки Алії Узунатаган. Після виходу на екран першого серіалу кар’єра початківки акторки почала стрімко розвиватися.

Відомість молодій акторці принесла у 2006 році роль у турецько-американській стрічці «Мережа 2.0», яка мала успіх як у турецькому, так і американському кінопрокаті. Після виконання цієї ролі пропозиції сипалися одна за одною. Згодом з’явилися роботи у фільмах «П’ять часів», «Туман і ніч», «Звук». Ергеч знялася в серіалах «Слава» та «Асі». Але ці роботи – лише передвісники зіркової ролі Сельми Ергеч.

Пишний вік

Різкий поворот у долі дівчини відбувся у 2011 році, з запрошенням на роль Хатидже Султан у серіал «Пишний вік», найдорожчий турецький серіал. У фільмі залучена плеяда визнаних митців. Масштабні декорації, розкішні вбрання героїв, сюжет, що тримає у постійній напрузі – все було спрямовано на те, щоб зробити серіал надзвичайно популярним.

Потрапивши у такий грандіозний проєкт, Сельма була на сьомому небі від щастя. На одній знімальному майданчику поруч з нею працювали Мер’єм Узерлі, Халіт Ергенч, Небахат Черхе та інші. Халіт Ергенч – головна фігура сучасного турецького кінематографу, без участі якого не обходиться жоден дорогий проєкт («Зерда», «Школа», «Аліє», «Мережа 2.0», «Тисяча й одна ніч», «Моя батьківщина – це ти» та ін.).

Серіал «Пишний вік» розповідає про епоху правління османського правителя Сулеймана I. Це історія кохання грізного володаря з слов’янською рабинею Хюррем, яка прийняла іслам і стала дружиною Сулеймана. Хатидже Султан — сестра Сулеймана, дочка султана Селіма I. Існує думка, що великий візир Ібрагім-паша – другий чоловік Хатидже. Султан влаштував у 1524 році пишне весілля закоханій парі та подарував їм розкішний палац у Стамбулі. Але єдиний підтверджений факт в історії – Сулейман стратив Ібрагіма у 1536 році.

Сельмі Ергеч довелося використати всі акторські вміння. Зовнішність Хатідже зазнала значних змін протягом серіалу, від ніжної квітки до грізної воїтельки, що бере участь у палацових махінаціях та протистоянні з Хюррем.

Окрім роботи в кіноіндустрії, Сельма Ергеч працює манекенницею. Вона має чудові фізичні параметри: при зрості 178 см її вага становить 65 кг. Акторка є обличчям кавового бренду «Selamlique». У рекламі вона співпрацює з Кароліною Коч та Бану Єнтур. Запрошення на покази моделей турецької моди також не обходять її стороною.

Дівчина була висунута на премію «Найкраща модель Туреччини». Сельма захоплюється спортом, східними єдиноборствами, верховою їздою, фехтуванням. Володіє шістьма мовами.

Особисте життя

Особисте життя акторки не відзначається гучними романами. Сельма мала короткий зв’язок з Озгюром Чевіком, з яким вона знімалася у «Величному столітті». Після розриву Ергеч зустрічалася з актором Угуром Полатом, відомим за фільмами «Вісім днів Алі» та «Джана Оза». Вони познайомилися на зйомках стрічки «Туман і ніч».

Взимку 2013 року ширилися наполегливі чутки про стосунки Сельми з Оканом Ялабиком. Плітки пов’язали закоханих з серіалу «Величне століття» Хатідже Султан та Ібрагіма-пашу в реальному житті. Обидва актори спростували ці повідомлення.

Ще одним захопленням Ергеч став власник видавництва «Can Yayınları» Джан Оз, син знаменитого романіста Ердала Оза. Цього разу все закінчилося весіллям. Вони одружилися 26 вересня 2015 року, після двох років знайомства.

Весільна церемонія відбулася в німецькому селищі Gottmadingen. Присутні були лише найближчі родичі. Свідками шлюбу стали Деніз Кавукчуоглу, Нур Везіроглу та Бурджу Кутлук. Наречена одягла розкішну сукню турецького дизайнера Тувани Бююкчинар. Медовий місяць пройшов у подорожі Європою. 8 квітня 2016 року у пари народилася дівчинка, яку назвали Ясмін.

Сельма Ергеч сьогодні

У 2017 році на екрани вийшла нова мелодрама «Моя батьківщина – це ти» за участю Сельми Ергеч. Сельма підтримує жвавий зв’язок зі шанувальниками за допомогою соціальних мереж. В Instagram артистки налічується 477 тисяч підписників. Галерея постійно оновлюється актуальними знімками виконавиці. Проте, одного разу мережа розіграла жорстокий жарт з акторкою: з’явилася інформація про кончину Сельми Ергеч. Обговорення новини не припинялося в онлайн-платформах декілька місяців.

Фільмографія

• «Половина яблука» (2001-2004)
• «Мережа 2.0» (2006)
• «Туман та ніч» (2006)
• «Асі» (2007-2009)
• «Голос» (2010)
• «Біль у серці» (2010)
• «Величне століття» (2011-2013)
• «Твоя історія» (2013)
• «Кримець. Жахливі роки» (2014)
• «Серцеві справи» (2014-2015)
• «Привиди Гаріпа» (2015)
• «Моя батьківщина – це ти» (2017)

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”