Ранні роки: Дитинство в Брукліні та перші кроки в акторстві

Майбутній актор Річард Стівен Дрейфус (англ. Richard Stephen Dreyfuss) народився 29 жовтня 1947 року в Брукліні, Нью-Йорк, у сім’ї єврейського походження. Його батько, Норман Дрейфус, був адвокатом і ресторатором, а мати, Джеральдін Дрейфус, присвятила себе вихованню дітей і громадській діяльності, зокрема підтримці пацифістських рухів. Річард мав старшу сестру Лорін і молодшого брата. Сім’я була творчою та інтелігентною, але не надто заможною, що навчило Річарда цінувати працю та наполегливість.

Коли Річарду було дев’ять років, сім’я переїхала до Лос-Анджелеса, де він почав відвідувати Єврейський центр Беверлі-Гіллз. Саме там, у віці дев’яти років, він дебютував на сцені, зігравши невелику роль у театральній постановці. Цей досвід запалив у ньому іскру любові до акторства. У підлітковому віці Річард брав участь у шкільних виставах і місцевих театральних групах, розвиваючи свій природний талант. Він навчався в Beverly Hills High School, де його однокласниками були майбутні зірки, такі як Роб Райнер і Альберт Брукс.

У 15 років Річард отримав свою першу телевізійну роль у серіалі «Bewitched», а згодом з’являвся в епізодах таких шоу, як «Gunsmoke» і «The Mod Squad». Ці невеликі ролі стали для нього школою акторської майстерності, хоча він мріяв про велике кіно.

Шлях до слави: Новий Голлівуд і прорив у кар’єрі

Кар’єра Річарда Дрейфуса почала набирати обертів у 1970-х, у період, відомий як Новий Голлівуд, коли молоді режисери, такі як Стівен Спілберг і Джордж Лукас, переосмислювали кінематограф. Першим значним успіхом стала роль Курта Гендерсона в «Американських графіті» (1973) Джорджа Лукаса. Фільм, що став культовим, показав Дрейфуса як харизматичного актора, здатного передати складність юнацьких емоцій.

У 1974 році він зіграв головну роль у канадській драмі «Учнівство Дадді Кравіца», яка принесла йому визнання критиків за втілення амбітного, але морально неоднозначного персонажа. Проте справжній прорив стався в 1975 році, коли Стівен Спілберг запросив Дрейфуса на роль океанографа Метта Хупера в трилері «Щелепи». Цей фільм не лише став першим блокбастером в історії кіно, але й закріпив за Дрейфусом статус актора, який може грати розумних, дотепних і водночас вразливих героїв. Цікаво, що спочатку Річард відмовився від ролі, вважаючи зйомки надто складними, але згодом визнав, що Спілберг був генієм, який змінив кіноіндустрію.

У 1977 році Дрейфус знову співпрацював зі Спілбергом у науково-фантастичному шедеврі «Близькі контакти третього ступеня», де зіграв Роя Нірі, звичайного американця, одержимого контактом із позаземними цивілізаціями. Ця роль продемонструвала його здатність передавати глибокі емоційні стани. Того ж року він досяг вершини своєї кар’єри, отримавши «Оскар» за найкращу чоловічу роль у романтичній комедії «Дівчина, що прощається» (1977). У віці 30 років він став одним із наймолодших лауреатів цієї нагороди, обійшовши таких гігантів, як Вуді Аллен і Річард Бартон.

Злети і падіння: 1980-ті та боротьба з особистими демонами

Після тріумфу 1970-х кар’єра Дрейфуса пережила складні часи. У 1980-х він знявся в кількох успішних фільмах, таких як «Конкурс» (1980), «Залишайся зі мною» (1986) і «Божевільні» (1987), але також брав участь у проєктах, які сам визнав невдалими через слабкі сценарії чи фінансові мотиви. У цей період він боровся з особистими проблемами, зокрема залежністю від кокаїну, яка досягла піку після автомобільної аварії в 1982 році, коли він перекинувся на своєму автомобілі в Беверлі-Гіллз. Цей інцидент став для нього поворотним моментом, змусивши звернутися по допомогу та переосмислити своє життя.

У 1980-х Дрейфус також зіткнувся з біполярним розладом, який впливав на його емоційний стан і кар’єрні рішення. Незважаючи на це, він продовжував працювати, демонструючи стійкість. Його роль у комедії «Вниз і назовні в Беверлі-Гіллз» (1986) повернула йому увагу глядачів, а співпраця з Барброю Стрейзанд у «Божевільних» показала його талант у драматичних ролях.

Відродження: 1990-ті та нові горизонти

У 1990-х Річард Дрейфус повернувся до слави завдяки ролі вчителя музики Гленна Голланда в драмі «Містер Голланд’s Opus» (1995). Ця роль принесла йому другу номінацію на «Оскар» і стала однією з найулюбленіших серед шанувальників. Фільм, що розповідає про відданість учителя своїм учням, резонував із глядачами, а Дрейфус передав персонажа з неймовірною щирістю.

Він також з’являвся в таких фільмах, як «Листівки з краю світу» (1990), «Що з Бобом?» (1991) і «Рожевий Кадиллак» (1989), демонструючи свою універсальність у комедіях і драмах. Окрім кіно, Дрейфус працював на телебаченні, зокрема в серіалі «Виховання Кейна» (2001), і озвучував персонажів, як-от у мультсеріалі «Гріфіни».

Сім’я: Радості та трагедії

Сім’я завжди була важливою частиною життя Річарда Дрейфуса. У 1983 році він одружився з Джеремі Рейн, продюсеркою та письменницею. У подружжя народилося троє дітей: Емілі (1983), Бенджамін (1986) і Гаррі (1990). 

Найбільш драматичним моментом у його сімейному житті стала діагностика рідкісного захворювання очей – аномалії Пітерса – у сина Бенджаміна, який став першою людиною в Каліфорнії з таким діагнозом. 

Сім’я провела місяці в лікарнях, а Джеремі очолила благодійні ініціативи для підтримки дітей із подібними проблемами. Цей досвід глибоко вплинув на Річарда, зробивши його активним учасником благодійних організацій.

Шлюб із Джеремі розпався в 1995 році. У 1999 році Дрейфус одружився з Дженетт Сандерс, але цей шлюб також закінчився розлученням у 2005 році. У 2006 році він узяв шлюб із Світланою Ерохіною, з якою живе й досі. Незважаючи на розлучення, Річард підтримує близькі стосунки зі своїми дітьми та онуками, вважаючи їх своїм найбільшим досягненням.

Благодійність і громадянська активність

Річард Дрейфус відомий не лише як актор, а й як активіст. У 2006 році він заснував The Dreyfuss Civics Initiative, організацію, спрямовану на просування громадянської освіти в американських школах. Він переконаний, що знання про демократію та історію є ключовими для збереження свободи. Його єврейське походження також вплинуло на його погляди, зокрема на підтримку Ізраїлю та боротьбу з антисемітизмом.

Дрейфус брав участь у благодійних проєктах, пов’язаних із охороною здоров’я та освітою, зокрема підтримував організації, що допомагають дітям із вадами зору. Його внесок у суспільство був відзначений численними нагородами, включно з почесними званнями від освітніх установ.

Річард Дрейфус – це не просто актор, а символ епохи, коли кіно стало платформою для розповіді людських історій. Його ролі в «Щелепах», «Близьких контактах третього ступеня» та «Містер Голланд’s Opus» назавжди увійшли в історію кінематографа, а його особиста боротьба з залежністю та психічними розладами робить його прикладом стійкості. 

Від бруклінського хлопчика до оскароносної зірки, від батька, який боровся за здоров’я сина, до активіста, який прагне змінити суспільство, – життя Дрейфуса сповнене контрастів і тріумфів. Сьогодні, у свої 77 років, він продовжує надихати, нагадуючи, що справжній талант – це поєднання майстерності, людяності та сміливості бути собою.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”