Дитинство та юність

Сергій народився в Магнітогорську 22 липня 1968 року. Він був дитиною зі звичайної сім’ї, проводив дозвілля у дворі з іншими хлопцями та часто ставав ініціатором у іграх. Хлопчик демонстрував успіхи в школі. Найбільше учневі подобались фізика, математика та креслення.

Мати Сергія працювала перукарем, батько – металургом. Будучи ще учнем початкової школи, спадкоємець почав навчатися грі на фортепіано. Проте згодом вектор його уваги перемістився на спорт – спочатку він займався баскетболом, потім боксом. Позначався й той факт, що Сергій ріс у не найблагополучнішому районі і потрібно було вміти захистити себе.

Батьки майбутнього митця мріяли про різне. Мати бачила сина людиною творчою, батько наполягав на розвитку в спорті. Сам же Сергій за прикладом братів хотів будувати військову кар’єру і навіть відправився до Санкт-Петербурга, щоб вступити до училища. Здавши перші іспити, хлопець виявив, що загубив комсомольський квиток, а без нього стати курсантом було неможливо. Віталію довелося повернутися на батьківщину та придумати запасний план.

Молода людина вступила до педагогічного інституту та навчалася на факультеті креслення та праці. Цей період митець згадує із задоволенням. Окрім нових знань та друзів, він знайшов хобі, яке пізніше переросло у професію. В інституті Сергій став учасником місцевої команди КВК. Увагу глядачів, які відвідували виступи, він зустрічав з ентузіазмом. Отримуючи насолоду від виходів на сцену, студент не забував і про навчання.

Після отримання диплому Сергій продовжив навчання та вступив на факультет психології. Успішно захистивши наукову роботу кандидата наук через декілька років, Писаренко почав викладати у своєму рідному навчальному закладі, де студенти шанобливо зверталися до нього Сергієм Миколайовичем.

КВК

У 1997 році творча біографія Сергія Писаренка відзначилася підйомом. У команді КВК він познайомився з майбутнім колегою Євгеном Нікішиним. Точніше, Писаренко помітив харизматичного студента ще під час навчання та запросив його до спільної діяльності. Створивши тандем, який привертав увагу до колективу «Уїздне містечко», друзі підібрали оригінальні костюми, що стали їхньою візитною карткою. Чоловіки віддали перевагу класичним образам саркастичного дражнителя та наївного простака.

Команді вдалося сяяти на сцені у золоту добу КВК. Більшість гумористів, які виступали на сцені Клубу веселих та кмітливих у той період, змогли реалізуватися в кіно, на телебаченні або в альтернативних гумористичних проєктах. У складі «Уїздного містечка» Писаренко неодноразово ставав володарем «КіВіНа», призів музичних фестивалів, організованих клубом. У 2008 році «Уїздне містечко» здобуло титул чемпіона Вищої ліги КВК.

Телебачення та кіно

З 2004-го Сергій поєднував виступи з сольною роботою у дуеті з Нікішиним. У 2009 році гуморист дебютував на телебаченні в серіалі «Туристи», а згодом разом з товаришами по КВК знявся у фільмі «ЛОпуХИ: епізод перший». Стрічка виявилася успішною в прокаті, що викликало інтерес до акторів. Писаренка запросили до участі у створенні серіалу «Щасливі разом», де він з’явився у ролі запрошеної зірки епізоду. Подібне завдання стояло перед артистом і в проєкті «Універ».

2010 рік приніс Писаренку та Нікішину роботу над шоу «Сміх у великому місті», в рамках якого проводилися гумористичні змагання між зірками. Програма мала низькі рейтинги, тому проіснувала в ефірі лише один сезон.

Завершення телевізійної діяльності артиста не настало. Він керував програмами «Хто проти блондинок», «Бажаєш заспівати!», «Парад порад» та «Приборкувачі звуку».

В Україні Писаренко та Нікішин стали затребуваними як шоумени та актори. Сергій доповнив свою кінокартину фільмами «Варення з сакури» та «Засвітилися». У 2018 році він знявся в серіалі «Сувенір з Одеси» і того ж року приєднався до «Дизель-шоу». Він також неодноразово був серед членів журі Вищої ліги КВН. Тандем Сергія Писаренка та Євгена Нікішина реалізувався також у ролі радіоведучих.

Музичні здібності митця проявлялися в тій чи іншій мірі у «Дизель-шоу», а одного разу він взяв участь в українському проєкті «Дві зірки», де досяг фіналу разом з Гаріком Кричевським. Неодноразово Сергія запрошували на програму «Три акорди», і єдина причина, через яку він відмовлявся, – збіг у знімальних процесах.

Зрештою, він знайшов час і можливість продемонструвати вокальні дані російському телеглядачеві, ставши учасником 7-го сезону шоу. Разом з ним вирішили позмагатися за перше місце зірки Лариса Доліна, Вікторія Дайнеко, Лена Катіна та інші.

Вихід програми був запланований на 2022 рік, але через зміни в ефірній сітці мовлення Першого каналу на тлі поточного політичного порядку денного 7-й сезон проєкту вийшов у 2023-му. Однак глядачі не побачили коміка в ефірах – виступи Сергія були вирізані з фінального монтажу. Відомо, що раніше Сергій покинув «Дизель-шоу».

Особисте життя

Артист активний у соціальних мережах. У нього є акаунти у «ВКонтакте» та в «Інстаграмі», де Сергій часто публікує фото з виступів. Наразі гуморист відкритий до спілкування з пресою та дає інтерв’ю.

Сергій виховує п’ятьох дітей. Син і дочка від першого шлюбу, Микита та Дар’я Писаренко, живуть з матір’ю. У другому у артиста народилася Варвара.

Перший шлюб з Наталією

Отримавши шлюб з першою дружиною Наталією, Сергій був переконаний, що знайшов щастя в особистому житті. З дружиною він прожив два десятиліття, і ці взаємини здавалися бездоганними з боку. Більшу частину часу Пісаренко проводив у гастролях, забезпечуючи родину та використовуючи можливість для самореалізації як митець. Наталія займалася підприємницькою діяльністю. У Магнітогорську сім’я мала власний будинок.

У 2008 році Сергій вирішив перевести близьких до Москви, щоб бути ближче, оскільки зйомки найчастіше відбувалися в столиці. Він зіткнувся з занепокоєнням дружини та отримав відмову. Спочатку гумористу довелося жити в двох містах, постійно приїжджаючи додому в перервах між зйомками. Згодом надійшли цікаві пропозиції, від яких було неможливо відмовитися. Це виявилося згубним для сімейного життя, тому в 2013-му відбувся розлучення.

Попри розрив, Сергію вдалося зберегти довіру та любов дітей. Він постійно підтримував сина і дочку, опинявся поруч у потрібні моменти, і це стало запорукою міцних взаємин.

Друга дружина Марина Городецька

Друга супутниця життя артиста Марина Городецька працювала на телебаченні, де й відбулося знайомство пари. Жінка вже виховувала двох дітей, яких Сергій прийняв як рідних. Актор часто проводить час з синами та дочками від обох шлюбів, даруючи їм увагу однаково. Пропагуючи ідею про велику сім’ю, Пісаренко спілкується з колишньою дружиною, її батьками та підтримує теплу дружню атмосферу в домі.

В шлюбі народилася дочка Варвара, яка так і не була жодного разу в Росії — артист змушений знову розриватися між сім’єю та роботою. Однак згодом Пісаренко став більше проводити часу в Києві, щоб бути поруч зі спадкоємицею та дружиною.

Навесні 2022-го сім’я емігрувала до Талліна, виїхавши з України через розпочату там військову операцію російських військ.

Малеча вирушила до місцевої школи, де почали вивчати естонську мову. У бесіді Сергій поділився, що єдине, що йому не до вподоби в цій державі – сильний вітер та вартість палива.

Сергій Писаренко сьогодні

У 2024 році Писаренко повернувся на російське телебачення. Влітку на ТБЦ відбулася презентація жартівливого шоу «Похмурі люди» за участю Сергія та Євгена Нікішина як ведучих. У кожному випуску брали участь відомі гості, які розповідали свої улюблені історії.

Фільмографія

• 2005 — «Туристи»
• 2009 — «ЛОпуХИ: епізод перший»
• 2006–2010 — «Щасливі разом»
• 2010 — «Універ»
• 2012 — «Велика веселість»
• 2018 — «Одного разу в Америці, або Суто російська казка»

Проєкти

• 2010 — «Сміх у великому місті»
• 2011 — «Хто проти блондинок»
• 2011 — «Хочеш, заспівай!»
• 2012 — «Парад порад»
• 2012 — «Будь Чоловіком»
• 2012–2013 – «Уральські пельмені»
• 2015 — «Приборкувачі звуку»
• 2018 — «На захисті душевного спокою»
• 2018 — «Дизель-шоу»
• 2024 — «Похмурі люди»

Цікаві факти

1. Писаренко – власник кремезної статури. Його зріст становить 189 см, а вага 96-97 кг. Саме така тілобудова схиляла до занять боксом, яким Сергій захоплювався у юності. Він є кандидатом у майстри спорту в цьому напрямку.
2. Закінчивши інститут, чоловік розпочав викладацьку діяльність. Він читав лекції в МАГУ у статусі доцента кафедри психології, а також займав посаду помічника ректора. Під його розклад підлаштовували навчальний план, а читання лекцій викладачем Писаренко велося в прискореному форматі.
3. У бесіді Сергій розповів – при знайомстві з новим курсом, заходячи в аудиторію, він завжди запитував – кому вистачить «3» на іспиті.

Він відпускав тих, хто виявляв таке бажання, виконуючи свою домовленість щодо оцінки «задовільно» в навчальному документі.

Звільнення здійснювалося для студентів, які висловили відповідну волю, згідно з попередньою угодою про позитивну оцінку в академічному реєстрі. Він надавав свободу тим, хто цього прагнув, зберігаючи вірність своїй заяві про виставлення «задовільної» позначки в навчальну картку.