Дитинство та юнацтво

Остап народився у Львові в шанованій родині митців. Дід Сильвестр Ступка був оперним співаком, батько Богдан Ступка – знаменитий актор, який вразив глядачів ролями у «Тарасі Бульбі» та «Серце на долоні». Мати Лариса Корнієнко – балерина, танцювала у Львівському театрі опери та балету.

Дитинство хлопчика минуло за лаштунками різних театрів, де виступали батьки. Разом з матір’ю син виїжджав на знімальні експедиції, де вони відвідували батька. Значний слід у пам’яті 5-річної дитини залишила подорож у Карпати, де Богдан Ступка знімався у стрічці «Білий птах з чорною ознакою».

З ранніх років Остап цікавився акторською майстерністю, а найбільше йому подобався грим. Потайки від батьків юний Ступка прикрашав себе у Спартака або іншого античного героя, малюючи шрами та зморшки, а потім імпровізував, на ходу складаючи танець та дію.

Перший вихід на велику сцену також відбувся в ранньому віці. Коли львівський театр приїхав на гастролі в Одесу, Остап Ступка разом з дітьми інших митців у балеті «Створення світу» зображував тварин. Також хлопчик розвивав музичний смак, навчаючись гри на віолончелі. Сам Ступка згадує, що не надто любив ці заняття, але підкорявся вимозі діда, який водив його в музичну школу.

Коли Остапу було 12 років, родина переїхала до Києва, де підліток остаточно визначився з вибором професії та почав займатися в театральному гуртку під керівництвом Олексія Кужельного. Колектив навіть запрошувався для участі в дитячих телевізійних програмах.

Після закінчення школи Остап вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, де до 1988 року навчався у майстерні Бориса Ставицького. Після завершення навчання він влаштувався до експериментального театру «Кін», проте пропрацював там лише два місяці. За рік Ступка став актором Драматичного театру імені Івана Франка, де згодом був залучений до тридцяти п’яти вистав.

Телебачення

Остап Ступка з’являвся і на телебаченні. На українському каналі «1+1» актор став ведучим інтелектуально-розважальної програми «Перший мільйон», аналогу відомого шоу «Хто хоче стати мільйонером?», та програми «Переможи ведучого».

На каналі ICTV вів реаліті-шоу «Останній герой» і документальну стрічку «Видатні злочинці». Також як учасник його запросили до третього сезону «Танців з зірками», де він виступав у парі з танцівницею Дар’єю Довгалевою. У 2006 році отримав премію «Телетріумф» у номінації «Найпопулярніший телеведучий року».

Фільми

Кінодебютом Остапа Богдановича Ступки стала мелодраматична комедія Станіслава Клименка «Наречені». Після вдалого старту актор знявся у понад тридцяти стрічках, але для нього завжди на першому місці залишалася театральна діяльність. Творчою біографією митця цікавиться чимало шанувальників. Остап Ступка, зріст якого 182 см, а вага – 85 кг, приваблює насамперед колоритними, комедійними ролями.

У фільмографії Ступки виділяються масштабні історичні драми: «Богдан-Зиновій Хмельницький», де актор грає Тимоша, сина славетного гетьмана; «Молитва за гетьмана Мазепу», де Остапу дісталася роль найближчого помічника Мазепи – генерального писаря Пилипа Орлика; «Тарас Бульба» – епічна екранізація роману Миколи Гоголя, в якій у актора роль козака Вертихвоста. Цікаво, що у всіх цих фільмах брав участь і батько актора Богдан Ступка.

У 2008 році Остап увійшов до головного акторського складу серіалу «Придбаю товариша», де зіграв Артема, сина Кіма Сичова (Богдан Ступка). Заможну дружину молодого чоловіка втілила Ольга Сумська. У стрічці також брали участь Євген Ганелін, Олексій Зубков, Ксенія Князєва.

Ще одним значним проєктом митця стала військова драма «Ми з майбутнього – 2» 2010 року випуску з Ігорем Петренком та Володимиром Ягличем у головних ролях, у якій Остап знявся разом із сином Дмитром. Батькові дісталася роль командира українських повстанців, а Дмитро виконав роль Сірого.

У 2011 році вийшла історична драма «Матч», заснована на реальних подіях, яка розповідає про футбольний «матч смерті» між радянськими футболістами та збірною зенітників Люфтваффе в окупованому Києві влітку 1942 року. Головну роль у картині зіграв актор Сергій Безруков, а Остапу Ступці дістався образ поліцая Івана Дащенка. Митцеві вдалося створити з зрадника досить суперечливу і вельми кумедну постать.

У 2014 році на російському Першому каналі відбулася прем’єра кримінального серіалу режисера Костянтина Статського та продюсерського центру Олександра Цекало «Мажор», в якому Остап перевтілився в персонажа Івана Петровича Смоленцева, експерта-криміналіста спецпідрозділу.

У 2015 році з огляду на сформовану конфліктну ситуацію між Москвою та Києвом митець відмовився від подальшої участі у зйомках 2-ї частини фільму, прем’єра якої відбулася восени 2016-го. В інтерв’ю Остап Ступка негативно відгукується про Росію та політичну позицію сусідньої держави. У своїх політичних поглядах актор підтримує українську владу та дії військ АТО.

У 2015 році Остап брав участь у роботі над фільмом «Полон», в якому йшлося про українських заручників на території ворога. Митець виконав роль журналіста. Відбулася презентація кінострічки на Одеському кінофестивалі.

У 2016 році на українському телебаченні з’явилося декілька серіалів за участю Остапа Ступки. У жовтні на каналі «Інтер» розпочався показ комедійної мелодрами «Маестро» про подорож на судні героя Паші Харитонова (Леонід Тележинський) заради заробітку, який потрібен для одруження з Лілею (Антоніна Дивина). У стрічці Остап Ступка уособлює батька дівчини Лери (Ганна Воркуєва), приятельки Лілі. Незабаром митця запросили до серіалу «Ізі» спільного італійсько-українського виробництва, де він зіграв разом з Барбарою Буше та Ліберо Де Ріенцо.

У цьому ж році відбулася прем’єра мелодрами «Папараці» про долю журналістки Саші (Валерія Ходос), яка заради значної суми грошей змушена розкрити чужу таємницю. До головного акторського складу фільму також увійшли Дмитро Сова, Олександр Піскунов та Остап Ступка.

У мелодрамі «Покидьки» Остап зіграв епізодичного персонажа. У фільмі йшлося про новонароджених дітей, яких матері з різних причин залишали у пологових будинках. Головні ролі розподілилися між Катериною Решетніковою, Костянтином Самоуковим, Валерією Шкирандо, Олександром Моховим.

У 2017 році відбувся показ нового українського проєкту «Казки старого млинаря». У фільмі-казці знялися відомі актори в образах фольклорних героїв — Ганна Кошмал, Валентин Томусяк, Ірма Вітовська. Остапу Ступці дісталася роль чоловіка-підкаблучника, який живе в матриархальній родині. З дитячим казковим сюжетом актор працює не вперше. Остап вже з’являвся як прототип одного з героїв анімаційного серіалу «Казкова Русь».

Незабаром Остап проявився в канадському проєкті «Гіркий врожай» («Врожай диявола»), в якому постав перед глядачами в драматичному амплуа. Ступка відомий на батьківщині як актор дубляжу.

Голос цього виконавця звучить у персонажах анімаційних стрічок «Автомобілі», «Мадагаскар-2», «Аліса в країні див». У 2017 році він знявся у рекламному відеоролику для поштової служби України.

Особисте життя

Остап Ступка був у шлюбі тричі. Вперше митець узаконив стосунки у 18 років, коли дізнався, що його знайома Тетяна, яка навчалася разом з ним у театральному навчальному закладі, вагітна. Молоді оформили весілля. У 1985 році у подружжя народився син Дмитро Ступка, який продовжив акторську традицію родини. Після завершення навчання у театральному виші Ступка-молодший почав працювати у театрі ім. І. Франка, де разом з дружиною Поліною виховує доньку Богдану.

Шлюб батьків Дмитра тривав недовго. Тетяна Ступка після розлучення з Остапом присвятила себе вихованню сина. Жінка покинула театр, влаштувалася на роботу у крамницю, згодом працювала офіціанткою.

Другою дружиною Остапа була модельєр-конструктор Ірина, з якою він познайомився на одній з акторських вечірок, куди дівчину запросила рідна сестра, артистка Оксана Батько. Цей союз існував 15 років, у подружжя з’явилися донька Устинія та син Богдан. Після смерті батька Богдана Ступки відносини Остапа та Ірини зіпсувалися, і невдовзі виконавець подав на розірвання шлюбу.

Навесні 2015 року особисті обставини Остапа Ступки зазнали нових змін. Митець одружився втретє. Його обраницею стала Дар’я, студентка театрального інституту, яка молодша за нього на 20 років. Весілля відсвяткували скромно, у колі родичів та близьких. Знімки митця та Дар’ї Ступки час від часу з’являються на сторінці Остапа у «Фейсбуці», акаунта в «Інстаграмі» у нього немає.

Актор любить подорожі, проте не відвідує одне місце двічі, надаючи перевагу кожний раз відкривати для себе нові враження.

У 2012 році Остап Ступка розробив програму розвитку культури в державі та у складі політичної партії «Україна — вперед!» балотувався до Верховної Ради, але програв вибори і згодом відмовився займатися політичною діяльністю.

Остап Ступка сьогодні

Зараз Богдана Ступку нечасто можна побачити у вітчизняних стрічках. Сам митець пояснює це тим, що національні серіали орієнтовані на російськомовних глядачів, у них залучаються переважно російські виконавці, оплата яких вища, ніж у місцевих акторів.

Остап не приховує, що підтримує пропозицію про 75% ліміт на українську мову в засобах масової інформації. Політична стійкість зробила його відлюдьником у колі виробників телевізійного контенту. Але артист залишається затребуваним у театрі, плідно співпрацює з європейськими кінематографістами, бере участь у повнометражних фільмах.

У 2018 році Остап взяв участь у створенні польського трилера «Потік». Сюжет стрічки Кшиштофа Зануссі базується на відомій історії про Фауста. До акторського складу кінострічки були запрошені зірки європейської кіноіндустрії Яцек Понедзялек, Жольт Ласло, Анджей Хира. Згідно з канвою картини, Ступка уособлює радянського командира.

Ще одна роль військової особи дісталася йому в історичному фільмі «Крути. 1918», де він зобразив на екрані червоного комісара. Цікаво, що тут Остап з’явився разом зі своїм сином Дмитром. Сюжет фільму розповідає про фатальну закоханість двох братів в дівчину на ім’я Софія на тлі воєнних подій. Прем’єра фільму відбулася у 2019 році.

Фільмографія

• 1985 — «Наречені»
• 1991 — «З життя Остапа Вишні»
• 1992 — «Боже, прости нас, грішних»
• 2001 — «Молитва за гетьмана Мазепу»
• 2005 — «Подруга особливого призначення»
• 2008 — «Богдан-Зіновій Хмельницький»
• 2008 — «Куплю товариша»
• 2009 — «Тарас Бульба»
• 2009 — «Диво»
• 2010 — «Ми з майбутнього – 2»
• 2011 — «Матч»
• 2014 — «Мажор»
• 2017 — «Гіркий жнива»
• 2018 — «Крути 1918»
• 2018 — «Потік»