Сім’я: інтелектуальні корені

Майбутня акторка Олівія Джейн Кокберн народилася 10 березня 1984 року в Нью-Йорку в сім’ї відомих журналістів. Її мати, Леслі Кокберн, була продюсеркою телепередачі “60 хвилин” і журналісткою, а батько, Ендрю Кокберн, – відомим репортером і письменником. Олівія – онука ірландського новеліста та журналіста Клода Кокберна, а також племінниця авторки популярних детективів Сари Кодвелл. У неї є старша сестра Хлоя та молодший брат Чарлі. Сім’я Кокбернів була справжньою інтелектуальною династією, де творчість і література цінувалися понад усе. Дитинство Олівії минуло між Вашингтоном, де вона відвідувала престижну Денну школу Джорджтауна, та Ірландією, куди родина переїжджала на літні канікули в Ардмор. Саме в Ірландії, у Дубліні, Олівія вступила до школи акторської майстерності Gaiety School of Acting, що стало першим кроком до її майбутньої кар’єри.

Ранні роки: шлях до мрії

Олівія мріяла стати акторкою ще з двох років. Її дитинство було сповнене творчих впливів: вона росла в оточенні книг, журналістських розслідувань і літературних дискусій. У старшій школі вона обрала псевдонім “Вайлд” на честь ірландського письменника Оскара Вайлда, щоб віддати шану літературній спадщині своєї родини. Після закінчення Академії Філліпса в 2002 році Олівія була прийнята до Бард-коледжу, але тричі відкладала навчання, щоб зосередитися на акторській кар’єрі. Переїзд до Дубліна та навчання в Gaiety School of Acting лише посилили її пристрасть до сцени.

Перші кроки в кіноіндустрії Олівія робила як помічниця режисера з кастингу, але незабаром сама опинилася перед камерою. Її дебютом стала роль Джуел Ґолдман у серіалі “Шкіра” (2003–2004), але справжній прорив відбувся в 2004 році, коли вона зіграла бісексуальну власницю бару Алекс Келлі в серіалі “Самотні серця” (“The O.C.”). Ця роль принесла їй першу хвилю популярності та увагу режисерів.

Кар’єра: від серіалів до режисури

На початку 2000-х Олівія з’явилася в кількох фільмах, зокрема “Сусідка” (2004), “Альфа Дог” (2006) і “Туристи” (2006), де вона грала разом із зірками, такими як Джастін Тімберлейк і Шерон Стоун. У 2007 році вона отримала роль Дженні Рейлі в серіалі “Брати Доннеллі”, але справжнім проривом стала роль Ремі “Тринадцятої” Гедлі в культовому серіалі “Доктор Хаус” (2007–2012). Її персонаж – бісексуальна інтернка з хворобою Гантінгтона – став улюбленцем глядачів, а Олівія отримала визнання за глибоку та емоційну гру. Вона з’явилася в 81 епізоді, а в 2012 році повернулася для фінальних серій “Триматися” та “Усі помирають”.

Велике кіно

У 2010 році Олівія зіграла Кворру у фільмі “Трон: Спадок”, для якого вона тренувалася в паркурі, капоейрі та бойових мистецтвах, щоб втілити образ цифрової героїні. У 2011 році вона з’явилася у фільмі “Ковбої проти прибульців” разом із Деніелом Крейгом і Гаррісоном Фордом, а також у стрічках “Час” і “Хочу як ти”. Її акторська кар’єра стрімко розвивалася, і вона стала однією з найзатребуваніших актрис Голлівуду. У 2013 році Олівія зіграла Сюзі Міллер у біографічній драмі “Гонка” та з’явилася у фільмі “Вона” Спайка Джонза, який отримав високі оцінки критиків.

Режисура та продюсування

У 2011 році Олівія дебютувала як режисерка з короткометражкою “Безплатні обійми” для журналу Glamour. Її режисерський прорив відбувся в 2019 році з комедією “Освіта” (Booksmart), яка отримала премію “Незалежний дух” за найкращий дебютний фільм. У 2022 році вона зрежисувала психологічний трилер “Не хвилюйся, серденько” (Don’t Worry Darling) з Флоренс П’ю та Гаррі Стайлсом, який викликав широкий резонанс через свою атмосферу та скандали навколо виробництва. Олівія також виступила продюсеркою кількох документальних фільмів, зокрема “Кінотеатр міста Сонця” (2010) про громаду Гаїті після землетрусу та “Бійтесь нас, жінок” (2017) про сирійську доброволицю, яка боролася проти ІДІЛ.

Інші проєкти

Олівія також знімала кліпи, зокрема для гуртів Edward Sharpe and the Magnetic Zeros і Red Hot Chili Peppers (“Dark Necessities”). У 2017 році вона дебютувала на Бродвеї, зігравши Джулію в постановці “1984”. Її акторська гра в серіалі “Вініл” (2016) і фільмі “Річард Джуелл” (2019) лише підтвердила її багатогранність.

Особисте життя: кохання та сім’я

Особисте життя Олівії завжди привертало увагу преси. У 2003 році, у віці 19 років, вона одружилася з італо-американським режисером і музикантом Тао Рісполі. Їхній шлюб тривав до 2011 року, коли пара мирно розійшлася. У тому ж році Олівія почала зустрічатися з актором Джейсоном Судейкісом. Вони заручилися в 2013 році, а в 2014 році в них народився син Отіс Олександр, а в 2016 – донька Дейзі Джозефін. Пара розійшлася в 2020 році, але зберегла дружні стосунки заради дітей. У 2021 році Олівія почала стосунки зі співаком Гаррі Стайлсом, які тривали до листопада 2022 року.

Олівія має подвійне громадянство – США та Ірландії, що відображає її глибокий зв’язок із ірландською культурою. Вона є веганкою та активною захисницею прав тварин, а її пес Пако в 2006 році став талісманом мережі магазинів одягу Old Navy.

Активізм: голос за справедливість

Олівія Уайлд – відома феміністка та активістка. У 2008 році вона підтримувала кампанію Барака Обами, а в 2015 році представляла Гілларі Клінтон на заході в Нью-Йорку. Вона брала участь у кампанії 18in’08, що заохочувала молодь голосувати, і є активною захисницею прав жінок і ЛГБТК+ спільноти. У 2017 році вона стала головною активісткою бренду True Botanicals, підтримуючи екологічно чисту косметику. Її документальний фільм “Бійтесь нас, жінок” підкреслив її відданість боротьбі за права жінок у всьому світі.

Висновок

Олівія Уайлд – це не просто акторка, а багатогранна особистість, яка поєднує талант, активізм і творчу сміливість. Її шлях від журналістської династії до голлівудської зірки та режисера демонструє, як наполегливість і віра в себе можуть змінити світ. Від ролей у культових серіалах до режисерських робіт, що отримують нагороди, Олівія продовжує надихати мільйони своєю харизмою, інтелектом і прагненням до справедливості. Її історія – це приклад того, як можна бути одночасно зіркою, активісткою та творцем, залишаючись вірною своїм принципам.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”