Олексій Комаровський народився 12 березня 1984 року, минув дитинство та шкільні роки в місті Чернівці. З 6 до 16 років професійно займався тенісом, водночас вивчав акторську майстерність у Театрі юних глядачів та брав участь у виставах Обласного драматичного театру та ТЮГу. Завершив навчання на економічному факультеті Київського національного торгово-економічного університету, згодом здобув освіту продюсера та актора.

Професійна діяльність

Після закінчення університету Олексій започаткував декілька власних підприємств у сфері комерції та ресторанного бізнесу, обіймав керівні посади в енергетичних та телекомунікаційних компаніях та працював у ДСНС України. У 2013 році заснував кіностудію Idea Films, яка перші декілька років зосереджувалась на створенні рекламних роликів та музичних кліпів.

Згодом Олексій розробив та продюсував телевізійний формат «Кар’єристи», перший масштабний проєкт кіностудії.

Олексій знімався як актор у понад 40 кінороботах. Найбільш відомий за роллю у романтичній комедії «Сусідка» (2021), фільмі жахів «Парадокс» (2015), пригодницькій комедії «Коли ти одружишся?» (2024), комедії «Сусіди назавжди» (2023), іронічному детективному серіалі «Паніка Вови» та інших.

У 2022 році стрічка Олексія Комаровського «Область Героїв» стала першим українським фільмом, відзнятим під час повномасштабної агресії для показу у світовому кінематографі. Продемонстрований у понад 20 країнах, був номінований на кінофестивалі за підтримки Президента України Ukrainian National Film Festival «Cinema for Victory», до складу журі якого увійшли Шон Пенн, Лієв Шрайбер, Сергій Михальчук, Андре Сінгер та інші відомі кінодіячі.

У 2024 році Олексій як сценарист і режисер створив міжнародну романтично-пригодницьку комедію «Коли ти одружишся?» у співпраці з командами чотирьох європейських країн (Україна, Хорватія, Словаччина, Латвія). Фільм вперше був представлений у межах 77-го Каннського кінофестивалю. Стрічка з’явиться у прокаті в Україні та державах Європи.

Абітурієнт Української Кіношколи, відомий український кіновиробник та режисер поділився з filmschool.com.ua, чому ще у дитинстві забажав стати виконавцем, як замінив акторську діяльність на режисерську та продюсерську, та як йому співпрацюється з видатними особистостями української кінематографії.

Чи згадуєш ти час, коли вирішив, що бажаєш працювати в кіно? Звідки виникла ця думка?

Досить добре пам’ятаю. Мені сім років, другий клас – і я тиждень відвідую кінотеатр на один і той самий фільм, пропускаючи заняття. Знаєте, що це була за стрічка? “Блакитна затока”. Уявіть собі – семирічний хлопчина тиждень поспіль переглядає цю картину. І от після цього тижневого перегляду я сказав собі: або ти йдеш у Театр юних глядачів і стаєш виконавцем, або я тебе більше не ціную. Рівно через тиждень я був у групі Театру юних глядачів, а через три місяці вже грав головну роль у дитячій трупі обласного драматичного театру.

Як ти далі рухався до своєї мети?

Довго і наполегливо. З великою кількістю поразок і невдач, з піднесеннями і провалами. Після дитячого і юнацького захоплення театром і потім трохи повернувся в професійний спорт, далі у мене був бізнес, державні установи (я працював у Міністерстві з надзвичайних ситуацій). Але під тридцять років я усвідомив, що від себе не втечеш. І що треба бути сміливішим, бо робити те, що хочеш – ніколи не запізно. Тому останні десять років я в кіноіндустрії. Пройшов тут чимало. Вдячний, що зустрів на цьому шляху багато чудових людей, які багато чому мене навчили, з якими разом я працював. Одна з таких команд і незабутніх етапів цього шляху – звісно ж, Українська Кіношкола.

Спочатку ти прагнув бути актором, тепер ти – режисер. Чому так відбулося? Не жалкуєш про це?

Насправді я хотів бути не лише виконавцем. Звісно, в дитинстві бачив себе тільки на сцені та на екрані, бо діти не дуже розуміють інші кінопрофесії. Я виступав на сцені, десь знімався, а потім став кіновиробником.

Моя кіностудія існує вже дванадцять років, її засновано у віддаленому 2012-му. Я виконував функції продюсера, водночас був ще й виконавцем – декілька років зосереджувався саме на акторській діяльності, оскільки мав певні угоди, ролі у телесеріалах. Проте повернувся до режисури. На цей крок суттєво вплинули воєнні дії. Та з акторством ця історія не закінчена – коли мені пропонують цікаву роль, я охоче присвячую себе їй.

Які рекомендації ти даси тим, хто прагне працювати в кінематографі, але поки не наважується на це?

Між бажанням працювати та реальною роботою – значна прірва. Тому перша порада – відчути та усвідомити, наскільки твоє прагнення необхідне індустрії та тобі самому. А для того, щоб це перевірити – необхідно йти навчатися до Української кіношколи, а потім декілька років набиратися досвіду. І тоді твоє бажання стане сильнішим, яскравішим і енергійнішим. Або ж згасне і розчарує, таке також трапляється. Отже, формула одна: прагнення + Українська кіношкола + діяння = результат. Тоді ви самі зрозумієте, навіщо вам все це потрібно.