Дитинство в Новомануйлівці

Майбутній підприємець Олександр Поворознюк народився 6 березня 1971 року в селі Новомануйлівка Петрівського району Кіровоградської області. У простій селянській родині, де батько Григорій працював фуражиром, а мати Марія – дояркою, маленький Сашко змалку вчився працювати руками і мріяти про велике. У родині було троє дітей: крім Олександра, старший брат Володимир і молодша сестра Олена. Дитинство минуло серед полів і сільських турбот, але навіть тоді хлопець вирізнявся своєю енергією. Він допомагав батькові на полі, а у вільний час ганяв м’яча з друзями, мріючи про футбольні вершини. Одного разу, будучи підлітком, він навіть поцупив у батька трактор, щоб викорчувати дерева і облаштувати імпровізоване футбольне поле – цей епізод уже тоді натякав на його наполегливість і креативність.

Освіта і перші кроки

Шкільні роки Олександра були сповнені активності: він був відмінником, брав участь в олімпіадах і конкурсах. Після школи його шлях до знань привів до Дніпропетровського державного аграрного університету, де він здобув спеціальність економіста. Але на цьому його освіта не завершилася. У Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування (нині – Кіровоградський національний технічний університет) він отримав дипломи інженера-механіка та магістра з адміністративного менеджменту. Ці знання стали міцним фундаментом для його майбутньої кар’єри, адже Поворознюк умів поєднувати економічну стратегію з технічними інноваціями.

Початок кар’єри

Кар’єра Олександра розпочалася скромно – водієм у «Сільгоспхімії», де він перевозив дизельне пальне. Але амбітний молодик швидко зрозумів, що може досягти більшого. У колгоспі він став постачальником, а згодом очолив його. Уже тоді Поворознюк демонстрував підприємницький хист: він пропонував бартер, обмінюючи пальне на м’ясо чи зерно, що приносило йому перші дивіденди. Наприкінці 90-х бартерна система почала згортатися, але Олександр уже мав авторитет серед місцевих аграріїв. Він давав пальне в борг, а коли борги не повертали, обмінював їх на землю чи техніку. Так почалося формування його земельного банку.

Аграрна імперія

У 2000 році Олександр заснував фермерське господарство «АВІЛ» – назва, що відображає ініціали його дружини Людмили та дітей. Почавши з 247 гектарів, він поступово розширював свої володіння. Сьогодні ТОВ «Агрофірма П’ятихатська», яку він очолює, обробляє близько 20 тисяч гектарів землі. Підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних, технічних і кормових культур, а також переробляє 30% своєї продукції – від круп і борошна до м’ясних напівфабрикатів. Решту продають трейдерам, зокрема на експорт до Великобританії та країн Близького Сходу.

Поворознюк не просто фермер – він інноватор. Впровадив сучасні технології, залучив інвестиції і створив цілу мережу підприємств: ТОВ «Пульс народу», ФГ «Агро – папа», ПП «Йосипівка» та інші. Його агрофірма стала прикладом стабільності: Олександр не обіцяє «золотих гір», але гарантує працівникам гідні умови та преміальні за результат. У 2018 році він розповідав: «Європу треба будувати тут, удома», і його рідне село Володимирівка дійсно стало «майже європейським» завдяки його зусиллям.

Футбольна пристрасть

Футбол для Поворознюка – не просто хобі, а спосіб самореалізації. У молодості він грав за криворізький ФК «Авангард», але через обставини не став професійним футболістом. Натомість він вирішив втілити свою мрію через власний клуб. У 2009-2010 роках він був президентом чернігівської «Десни», вкладаючи в клуб мільйони гривень. Проте через борги і брак підтримки місцевої влади він залишив проєкт.

У 2013 році Олександр заснував ФК «Агрофірма П’ятихатська», який у 2015 році став «Інгульцем». Цей клуб – його гордість. Під його керівництвом «Інгулець» досяг історичного успіху, ставши першим клубом із другого дивізіону, який вийшов у фінал Кубка України в 2019 році. Поворознюк інвестував у будівництво стадіону в селі Володимирівка на 2000 глядачів і навчально-тренувальної бази з сучасними полями. У 2021/22 сезоні «Інгулець» виступав в Українській Прем’єр-лізі, а сам Олександр мріє вивести команду до Ліги Європи.

Політична діяльність

Політика для Поворознюка – це спосіб впливати на розвиток регіону. У 2010 році він став депутатом Петрівської районної ради від «Партії відродження села». У 2019 році балотувався до Верховної Ради як самовисуванець по 103-му округу, але не був обраний. Сам він зізнається, що не прагне високих політичних посад: «Я поганий народний депутат, і з Петрового нікуди не поїду». Його політична діяльність більше зосереджена на місцевих ініціативах – від святкових дискотек до підтримки інфраструктури рідного краю.

Сімейне життя

Олександр Поворознюк одружений із Людмилою Поворознюк, яка стала не лише його життєвою партнеркою, а й частиною його бізнес-історії – її ініціали увійшли в назву першого підприємства «АВІЛ». У подружжя був син Віталій, який трагічно загинув 7 жовтня 2024 року у віці 34 років. Ця втрата стала важким ударом для родини, але Олександр продовжує працювати заради своєї громади і пам’яті сина.

Нагороди та визнання

• Олександр Поворознюк отримав низку нагород за свою діяльність:
• Орден Святого Станіслава V ступеня з врученням Рицарського Хреста.
• Звання «Успішний керівник АПК-2010».
• Почесний професор Інституту розвитку аграрних ринків.
• Занесений на районну Дошку пошани в Петровому.

Скандали та виклики

Життя Поворознюка не обходиться без контроверсій. Звинувачення в рейдерстві, конфлікт із ФК «Авангард» у 2016 році, скандал із серіалом «Інгулець», на який виділили 33 млн гривень із держбюджету, та публічне протистояння з журналістом Дмитром Гордоном – усе це додавало пікантності його образу. Проте Олександр не боїться критики і часто відповідає на звинувачення прямо, називаючи їх наклепом або пояснюючи своєю прямотою.

Людина дії

Олександр Поворознюк – це не просто бізнесмен чи футбольний функціонер. Це людина, яка власними руками будує майбутнє свого регіону, не боячись ні ворогів, ні перешкод. Від водія бензовоза до власника аграрної імперії вартістю 2 мільярди гривень, від сільського футбольного поля до Прем’єр-ліги – його історія надихає і доводить, що наполегливість і віра в себе здатні творити дива. Він продовжує працювати, підтримувати свою громаду і мріяти про нові вершини, залишаючись вірним своїм принципам: «Секрет успіху – у стабільності та результаті».

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”