Дитинство та юність: Львів і Гомель

Майбутній актор Олег Борисович Примогенов народився 16 січня 1955-го року у Львові, Україна, у сім’ї Бориса Примогенова. Деякий час його дитинство минуло в Гомелі, Білорусь, куди переїхала родина. З ранніх років Олег захоплювався мистецтвом, зокрема театром, що й визначило його майбутній шлях.

Після школи він повернувся до України й вступив до Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, де здобув освіту за спеціальністю «актор театру і кіно». Під час навчання він опановував акторську майстерність, яка стала основою його багатогранної кар’єри.

Кар’єра: Театр, кіно та викладання

Театральна кар’єра Олега Примогенова розпочалася в Київському академічному театрі «Колесо», де він виступав у численних виставах, демонструючи здатність перевтілюватися в різнопланові образи. З 2017 року він співпрацює з «Диким театром», незалежним проєктом, відомим сміливими постановками. Серед його театральних робіт – вистава «Попи. Мєнти. Бабло. Любов» (2016), яка отримала схвальні відгуки за гостру соціальну сатиру.

У кіно Олег дебютував у 1992 році, зігравши в фільмі Дмитра Томашпольського «Про шалене кохання, снайпера і космонавта». У 1993 році він знявся в стрічці Олександра Павловського «Зефір у шоколаді».

Популярність прийшла в 2006-2009 роках завдяки ролі Льови Задова в серіалі «Дев’ять життів Нестора Махно» та участі в комедії «Свати», де його харизма й комедійний талант запам’яталися глядачам. Серед інших помітних робіт – фільми «Чорна рада» (2000), «Залізна сотня» (2004), «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» (2011), «Іван Сила» (2013), «Креденс» (2013), «Поводир» (2013) і серіали «Балада про бомбера» (2011) та «Метелики» (2013). Загалом його фільмографія налічує понад 50 ролей у кіно й серіалах, включно з українськими та російськими проєктами.

Окрім акторської діяльності, Олег Примогенов є викладачем акторської майстерності в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Він також пробував себе як режисер, автор пісень і співак, демонструючи багатогранність таланту. Олег є членом Національної спілки кінематографістів України та Національної спілки театральних діячів України.

Особисте життя: Скромність і таємничість

Олег Примогенов відомий своєю закритістю щодо особистих справ. Інформація про його сімейний стан, дружину чи дітей у публічному доступі відсутня. У відгуках колег і студентів він постає як харизматична, мудра людина з почуттям гумору, яка надихає своєю професійністю.

У 2017 році одна з шанувальниць на порталі «Кино-Театр» привітала його з днем народження, відзначивши талант у створенні як позитивних, так і негативних персонажів.

Громадянська позиція: Культурний фронт

Олег Примогенов не робить гучних політичних заяв, але його діяльність свідчить про відданість українській культурі. Після початку російсько-української війни в 2014 році він зосередився на українських проєктах, зокрема співпраці з «Диким театром» і зйомках у патріотичних фільмах, таких як «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».

У 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії, він залишився в Україні, продовжуючи викладати та працювати в театрі, що можна вважати його внеском у культурний опір.

Цікаві факти про Олега Примогенова

• Львів і Гомель: Народився у Львові, але частину дитинства провів у Білорусі.
• Кінодебют: Перша роль у 1992 році в сюрреалістичному фільмі «Про шалене кохання, снайпера і космонавта».
• Роль Задова: Популярність принесла роль Льови Задова в «Дев’ять життів Нестора Махно».
• «Свати»: Його комедійна гра в серіалі зробила його впізнаваним широкій аудиторії.
• Викладач: Передає досвід молодим акторам у Карпенка-Карого.
• Дикий театр: З 2017 року бере участь у сміливих постановках незалежного театру.
• Понад 50 ролей: Знімався в українських і російських фільмах і серіалах, але після 2014 року обрав українські проєкти.
• Музичний талант: Пише пісні та виступає як співак.

Сучасність: Активна творчість

У 2025 році Олег Примогенов продовжує працювати в Київському академічному театрі «Колесо» та «Дикому театрі», викладати в університеті імені Карпенка-Карого та зніматися в українських проєктах. Його внесок у театр і кіно, а також педагогічна діяльність роблять його важливою постаттю української культури.

Живучи в Києві, Олег залишається вірним своїй справі, надихаючи студентів і глядачів. Його шлях – це історія таланту, різноплановості та відданості мистецтву в складні для України часи.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”