Дата і місце народження

11 вересня 1960 року в Житомирі, Українська РСР, у родині військового з’явилася на світ Наталія Вікторівна Влащенко. Місто з його тихими вуличками та шепотом історії стало першим актором її життя: батько, офіцер, вчив дисципліни, а мама – мрії про великі сцени, де юна дівчинка уявляла себе зіркою, а не просто глядачкою.

Школа і освіта

Шкільні роки в Житомирі пройшли в ритмі уроків і перших театральних репетицій, де Наталія вже сперечалася з учителями, ніби в дебатах. Після школи вона ковтнула знань удвічі: спочатку філологічний факультет, а згодом – театрознавство, обидві виші в Житомирі розкрили двері в світ слів і сцени. Тут, серед томів Шекспіра та лекцій про драму, зародилася любов до історії мистецтв – фаху, що став трампліном від класики до камер, де освіта перетворилася на зброю для розкриття ролей політиків.

Кар’єра

Карьера Влащенко – це драматичний серіал з поворотами, де кожен сезон додавав скандалу й слави. Початок у 1980-х – викладачка історії мистецтв у Житомирському педінституті, де лекції про Ренесанс чергувалися з мріями про ефір. Переїзд до Києва в 1990-х кинув її в вир журналістики: репортерка на “1+1”, де перші сюжети про корупцію лунали з ентузіазмом актриси. 

Прорив – “Публічні люди” на “5 каналі” в 2000-х, ток-шоу, де гості розкривалися, ніби в психотерапії. Згодом – ZIK, де “Hard з Наталією Влащенко“ стало ареною для дуелей з Ляшком і Лукаш, а “Перші другі” – портретами закулісся. Скандали не уникали: звинувачення в проросійськості через Медведчука, перехід до Ахметова в 2019-му, коли ZIK став “каналом олігарха”. У 2021-му – “Vласть vs Vлащенко” на YouTube, де політики сперечалися з монтажем і гумором. Нагороди: “Телетріумф”, але й критика за “відверто проахметовські” кути. Сценаристка й колумністка, вона писала для “Дзеркала тижня”, перетворюючи ефіри на театр абсурду, де правда – головний герой.

Сім’я

Сімейне життя Наталії – це завіса, за якою ховаються тихі сцени без софітів: одружена, але деталі – як репетиція без глядачів. Чоловік – поза публічністю, а дочка стала її “приватним тріумфом”, успадкувавши маму в гостроті розуму. Родина з Житомира навчила стійкості: батько-військовий вчив не здаватися, мама – тримати сцену. Влащенко рідко ділиться: “Сім’я – це мій антракт, де немає ролей, лише ролі близьких”. Розлучень чи драм у пресі немає – лише натяки в інтерв’ю про те, як дочка мотивує на нові проєкти, ніби натхненна маминими дуелями.

Сучасність

У 2025-му Наталія Влащенко – на новій сцені, як актриса, що не втомлюється від оплесків: продовжує YouTube-шоу “Vласть vs Vлащенко”, де політики зізнаються в реальному часі, а перегляди киплять дискусіями про війну й реформи. Колумністка для OBOZ.UA, вона розбирає медіавійни з іронією, надихаючи молодих на “гострі питання”. Активна в соцмережах, де 100 тисяч фоловерів чують її рефлексії про демократію, а нещодавно, у вересні, інтерв’ю з опозиціонером розбурхало мережі. Як сценаристка, працює над проєктами для Суспільного, нагадуючи: “Журналістика – це не шоу, а вистава правди”. У часи змін вона менторує новачків, перетворюючи критику на паливо для нового акту.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”