Дитинство та сім’я

Видатна Наталі Портман народилася в Єрусалимі 9 червня 1981 року, в родині Авнера Гершлага, лікаря-гінеколога та фахівця з лікування безпліддя, і його дружини, домогосподарки Шеллі Стівенс.

Шеллі походить з єврейської родини емігрантів з Російської Імперії та Австро-Угорщини; батьки її батька іммігрували до Ізраїлю з Румунії та Польщі. Під час Другої світової війни прадід і прабабуся Наталії загинули в концентраційному таборі Освенцим, тоді як інша прабабуся працювала в британській розвідці.

Коли Наталії було 3 роки, сім’я переїхала з Ізраїлю до США – спочатку до Вашингтона, а потім на Лонг-Айленд (штат Нью-Йорк), де її батько став професором кафедри акушерства та гінекології Медичної школи Гофстра. Батьки продовжували підтримувати емоційний зв’язок з батьківщиною, і Наталія тривалий час відвідувала єврейську школу та вільно володіє івритом. Акторка зазначає, що, незважаючи на її велику прихильність до Америки, Ізраїль назавжди залишиться для неї рідним домом.

Освіта

У шкільні роки дівчинка захоплювалася не лише театром і танцями, але й природничими науками. У 1998 році, під час навчання в середній школі Сіосет, вона стала співавтором наукової роботи «Наочний метод демонстрації ферментативного виробництва водню з цукру», за що отримала приз у престижному науковому конкурсі для старшокласників «Intel Science Talent Search».

Вона також вивчала декілька іноземних мов: французьку, японську, німецьку та арабську, а як захоплення почала виконувати свої перші ролі. Згодом, незважаючи на вже значні досягнення у кінематографі, Наталі вступила до Гарвардського університету, який успішно завершила у 2003 році зі ступенем бакалавра психології.

В одному з інтерв’ю вона зазначила: «Для мене не настільки суттєво, що коледж може перешкодити моїй кар’єрі. Я більше прагну стати освіченою людиною, ніж кінозіркою».

Після Гарварду Портман вирушила до Ізраїлю та у 2004 році здобула ступінь магістра в Єврейському університеті в Єрусалимі.

Початкові ролі

Поряд з зацікавленням до науки та мов, Наталі з дитинства демонструвала творчі здібності. Вперше до танцювального гуртка вона потрапила у чотири роки, а згодом серйозно займалася сучасною хореографією в студії «American Theater Dance Workshop» на Лонг-Айленді. Там же неподалік розташовувалася й театральна студія «Usdan Center», де дівчинка опановувала основи акторської майстерності.

Коли Портман було 10 років, косметичний бренд Revlon запропонував їй стати моделлю, від чого Наталі відмовилася, оскільки була зайнята в театрі. Пізніше вона згадувала, що в дитинстві мала більше амбіцій, ніж інші діти: вона чітко знала, чого бажає, та наполегливо працювала.

У 1992 році 10-річна акторка вперше взяла участь у «дорослому» спектаклі мюзиклу «Ruthless!» («Безжальна!») – вона була у другому складі разом з майбутньою поп-зіркою Брітні Спірс, а в основному складі грала Лора Белл Банді.

Наступного року Наталі отримала одну з головних ролей – дівчинки-німфи Матильди з непростою долею – у відомій кримінальній драмі Люка Бессона «Леон» (1994). Юна, але вже безстрашна акторка зіграла у блискучому дуеті з Жаном Рено, а головного лиходія у фільмі виконав Гері Олдмен.

Саме в цей період Наталі обрала собі сценічне ім’я «Портман» за дівочим прізвищем її бабусі, щоб відокремити свою акторську діяльність від родини та особистого життя.

Роботу початківця акторки визнали «дивовижним стартом»: незважаючи на юний вік, Портман зіграла абсолютно професійно, а драматична та зворушлива розповідь про дружбу найманця та дівчинки-підлітка не залишила глядачів байдужими. Невдовзі юна акторка отримала запрошення знятися в екранізації «Лоліти», де її партнером мав бути Джеремі Айронс, але батьки неповнолітньої Наталі відмовилися від пропозиції – стрічка Едріана Лайна значно відвертіше розповідала про почуття дорослого чоловіка та дівчини.

Після роботи в «Леоні» доля Наталі Портман у кіно, можна сказати, була вирішена. Вже до 1995 року вона зіграла невелику роль у кримінальній драмі «Захоплення», де зустрілася з такими зірками, як Аль Пачіно, Роберт де Ніро та Вел Кілмер.

Участь у різних проєктах

Наступного року вийшов ще один фільм за участю юної Наталі – музична романтична комедія Вуді Аллена «Всі кажуть, що я тебе кохаю», де головні ролі виконали Джулія Робертс, Голді Хоун та Дрю Беррімор.

Ще однією цікавою роботою для школярки Наталі стали зйомки в комедійному науково-фантастичному фільмі Тіма Бертона «Марс атакує!» (1996). Цього разу дівчинці знову пощастило зніматися з видатними та відомими акторами: Джеком Ніколсоном, Гленн Клоуз, Пірсом Броснаном, Сарою Джесікою Паркер та Денні Де Віто.

Фільм про доволі кумедне вторгнення інопланетян виявився досить успішним і незабутнім, як і інші роботи Бертона. Проте, у цій стрічці, як і в двох попередніх, Наталя була лише «дитиною у дорослому кіно», тож ролі були зовсім невеликими. Інакше було у випадку з трагікомедією «Вродливі дівчата» (1996), де 13-річна Наталя зіграла на рівні з дорослими та відомими акторами Метом Діллоном, Умою Турман, Тімоті Хаттоном та іншими.

Фахівці високо оцінили її роботу, зауваживши, що вона є «вражаючою квіткою, яка чарівно перетворює навіть неглибоку персональність».

Проте, успіх у даному фільмі мав і зворотний бік. Під час однієї з бесід кореспондент запитав Наталі, чи усвідомлює вона, що стала «мрією розпусників»? Вона задумливо погодилася, але надалі почала уникати ролей, де підкреслювалася чуттєвість – принаймні, поки не відчула себе достатньо зрілою.

«Це вплинуло на багато моїх наступних рішень, адже я перелякалась», – пізніше зізналася вона.

Повернення на сцену та нова роль

У 1997 році дівчина повернулася на театральні підмостки та виконала роль Анни Франк у бродвейській постановці за відомим «Щоденником Анни Франк» про нацистську окупацію Нідерландів.

Того ж 1997 року 16-річну Наталі Портман затвердили на роль Падме Амідали, королеви планети Набу, у фільмі Джорджа Лукаса «Зоряні війни. Епізод I. Прихована загроза» (1999).

Цікавий факт

Досить цікаво, що роль двійника Падме зіграла в цьому фільмі ще більш юна Кіра Найтлі, для якої це була перша робота у великому кіно. Коли дівчата були у гримі, вони ставали майже невідрізними одна від одної, і навіть їхні матері могли їх сплутати.

Фільм «Прихована загроза» зібрав фантастичні збори – понад мільярд доларів – і став улюбленою частиною кіносаги для багатьох шанувальників Всесвіту, створеного Джорджем Лукасом. У той час Наталі успішно поєднувала інтенсивну роботу в кіно та театрі з навчанням у школі та участю в наукових проєктах. Вона навіть не змогла прийти на прем’єру блокбастера, оскільки на той момент старанно готувалася до випускних іспитів і вступу до університету.

Невдовзі, у 1999 році, на екрани вийшла драма «В будь-якому місці, тільки не тут», де роль матері героїні Наталі зіграла Сьюзан Сарандон. Спочатку дівчина відмовилася грати в цьому фільмі, оскільки в сценарії містилася сцени інтимного характеру з її участю.

Тоді Сюзан Сарандон та кінорежисер Вейн Ван наполягли на переробці сценарію заради залучення Наталі до проєкту.

За цю працю юна акторка отримала свою першу відзнаку у вигляді номінації на «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану. Перед початком навчання в Гарварді вона встигла також зіграти головну роль у мелодрамі «Де живе серце» (2000).

Піднесення акторської кар’єри

У 1999 році, вступивши на факультет психології, Наталі Портман заявила, що збирається зосередитися на навчанні та тимчасово припиняє акторську діяльність, за винятком зйомок у чергових «Зоряних війнах». Зніматися вона все ж не перестала, але навчання в той момент було для акторки найважливішим пріоритетом.

Роботу над новим продовженням «Зоряні війни. Епізод II: Атака клонів» (2002) дівчина вела під час літніх канікул 2000 року. Участь у високобюджетному, але розкритикованому фільмі ледь не вплинула негативно на акторську репутацію Наталі. Так, невдовзі після зйомок у Лукаса вона зіграла Ніну Заречну в чеховській «Чайці» в New York Citys Public Theater на Манхеттені, але серйозні глядачі її ім’я на афіші скоріше відштовхувало, ніж приваблювало.

Приблизно в той же час, що й „Чайка“, вийшли „Зоряні війни“, і всі подумали, що я жахливо погана акторка. Я знялася в найкасовішому фільмі десятиліття, але жоден режисер більше не хотів співпрацювати зі мною.

У період з 2001 по 2004 рік акторка знялася лише в кількох незначних ролях – через проблеми з акторською репутацією, а також через активне навчання та наукові проєкти. Найбільш значущими її роботами в цей час стали ролі в малобюджетній драмі «Країна садів», короткометражці Тома Тиквера «Правда» та мелодрамі Майка Ніколса «Близькість», де Портман зіграла в сильному акторському квартеті з Джулією Робертс, Джудом Лоу та Клайвом Оуеном.

Полотна були представлені вже після закінчення її навчання у магістратурі у 2004 році, і «Наближеність» принесла артистці її першу премію «Золотий глобус», а також номінацію на «Оскар» та декілька інших відзнак.

У травні 2005 року на екрани вийшла завершальна частина трилогії – «Зоряні війни. Епізод III: Помста ситхів», яка стала найприбутковішим фільмом року. У цьому ж році Наталі зіграла головну роль у незалежному роуд-муві «Вільна зона», а згодом у відомій антиутопії «V – означає Вендетта» за графічним романом Алана Мура та сценарієм братів Вачовські. Мабуть, саме цей фільм та роль спільниці революціонера V (Хьюго Вівінг), Іві, повернули Портман на вершину акторського Олімпу – з надокучливим образом принцеси Падме можна було попрощатися.

Розумний та непримиренний фільм Джеймса МакТіга викликав широкий суспільний резонанс і став культовим, а Наталі Портман була нагороджена престижною кінопремією «Сатурн». Використана ж у стрічці маска Гая Фокса досі зустрічається в мережі як символ радикальної боротьби проти тоталітарної держави.

В інтерв’ю перед виходом фільму акторка пояснила свою участь у ньому: «Я сама родом з Ізраїлю, і мені не може бути байдужою ця тема, тому що ми обговорюємо питання тероризму та насильства щодня з раннього дитинства».

Згодом, після участі у кіноальманаху «Париж, я люблю тебе» (2006), акторка зіграла одну з головних ролей у драмі Мілоша Формана «Примари Гойї» (2006), де її екранним партнером став знаменитий іспанський актор Хав’єр Бардем, а роль художника Франциско Гойї виконав Стеллан Скарсгард.

У 2007 році Наталі виконала невелику, але незабутню роль азартної дівчини Леслі в мелодрамі Вонга Кар-Вая «Мої чорничні ночі», де в головних ролях виступили Джуд Лоу та джазова співачка Нора Джонс. У цій стрічці Портман вчергове продемонструвала свій бунтівний характер та вміння почуватися перед камерами абсолютно розкуто.

У цьому ж році виконавиця брала участь ще у двох оригінальних стрічках: авантюрній трагікомедії «Потяг до Дарджилінгу. Безтурботні мандрівники» (разом з Оуеном Вілсоном та Едрієном Броуді) та дитячій фантастичній комедії «Магазин дивовижних речей», де вона знялася в акторському тандемі з Дастіном Гоффманом.

Фахівці не надто високо оцінили «Магазин», вважаючи його сюжет надмірно «нудним» і монотонним, але водночас багатьом сподобався його візуальний стиль та, звісно, блискуча гра акторів.

У 2008 році вийшла історична драма «Інша з роду Болейн», що розповідає про епоху короля Генріха VIII та суперництво двох сестер за його прихильність. Одну з сестер, Анну, зіграла Натали Портман, а іншу, Марію, – Скарлетт Йоганссон.

Натали було дуже цікаво перевтілюватися у роль владної та принципової Анни, складний характер своєї героїні вона описала так:

«Вона сильна, але може бути й вразливою, вона амбітна та розважлива, і може піти на все заради досягнення мети, але також і відчуває докори сумління».

Спеціально для цієї ролі акторка протягом місяця тренувалася з викладачем британської англійської, щоб позбутися більш звичного для неї американського акценту.

Наступного року Натали взяла участь у зйомках другого альманаху – «Нью-Йорк, я обожнюю тебе», цього разу вже не лише як акторка, але й як режисерка. На жаль, цей фільм невдало пройшов у прокаті, попри присутність багатьох талановитих акторів: Хейдена Крістенсена, Енді Гарсії, Орландо Блума, Крістіни Річчі, Ітана Хоука, Робін Райт Пейн, тощо. Один з епізодів стрічки зняв російський режисер Андрій Звягінцев.

У той самий час виконавиця знялася ще в декількох кінострічках, які були привабливі для неї з мистецької точки зору, проте не обіцяли значних касових зборів: це сентиментальна драма «Пристрасть та інші випадковості» (2009, за участю Лізи Кудроу), мелодрама «Брати» (2009, з Джейком Джілленголом та Тобі Магуайром) і стрічка «Гешер» (2010, з Джозефом Гордоном-Левіттом та Рейном Вілсоном).

Однією з найвиразніших та незабутніх робіт Наталі Портман стала постать нервової балерини Ніни Сейерс у психологічному трилері Даррена Аронофскі «Чорний лебідь» (2010). Ця драматична стрічка, в зйомках якої брали участь також Міла Куніс, Венсан Кассель та Вайнона Райдер, мала великий успіх на кінофестивалях та кінотеатрах по всьому світу і принесла акторці нагороди «Оскар», «Золотий глобус», «Сатурн» та премію Гільдії кіноакторів США за кращу жіночу роль.

Я намагаюся обирати для себе ролі, що вимагають зрілості, тому що інакше кіноактриса може жахливо загрузнути в образі милої дівчини.

Для цієї роботи Наталі Портман, подібно до її колеги та подруги Міли Куніс, довелося помітно схуднути та витратити чимало часу на вивчення академічного танцю, щоб переконливо виглядати в ролі балерини.

Втім, хоча у деяких балетних сценах замість обох виконавиць були залучені дублери, зйомки не обійшлися без ушкоджень: впавши під час виконання складного па, Наталі отримала тріщину ребра та струс мозку.

Наче на противагу складній ролі у «Чорному лебеді», вже наступного року Наталі знялася у двох більш «легких» картинах: романтичній комедії «Більше ніж кохання» (2011, у партнерстві з Ештоном Катчером) і фентезійній комедії «Сміливі хлопці» (2011), яка виявилася менш вдалою.

Чорний лебідь. Танці на битому склі

Ще однією успішною стрічкою за участю Портман став фантастичний екшн «Тор» (2011) і його продовження, «Тор 2: Царство темряви» (2013), створені за мотивами коміксів Marvel. У цих фільмах Натали зіграла роль «приземленої» дівчини скандинавського бога (втіленого Крісом Гемсвортом) – астрофізика Джейн Фостер. Попри значний комерційний успіх цих картин, Портман відмовилася продовжувати участь у третій частині кіносерії та розірвала угоду зі студією.

Пізніше вона виконала ключові ролі у казковій мелодрамі «Лицар кубків» (2015) та вестерні «Джейн володіє зброєю» (2016). Особливу увагу привернула біографічна драма «Джекі» (2016), де Портман блискуче втілила образ Жаклін Кеннеді. Виконання ролі відомої першої леді принесло акторці номінації на премії «Оскар» та «Золотий глобус». У останні роки Натали знялася у драмі «Планетарій» (2016) та музичній мелодрамі «Пісня за піснею» (2017) разом з Майклом Фассбендером та Раяном Гослінгом.

Окрім того, у 2015 році Портман дебютувала як режисер повнометражного фільму – ізраїльської стрічки «Оповідь про любов і темряву», що розповідає про сімейну історію відомого письменника Амоса Оза.

У 2018 році вийшла драма «Смерть і життя Джона Ф. Донована», де разом з Портман знімалися Кіт Гаррінгтон, Джесіка Честейн, Кеті Бейтс та Сьюзан Сарандон, а також науково-фантастичний фільм «Анігіляція», в якому вона виконує головну роль.

Більше того, наприкінці 2017 року акторці було присуджено ізраїльську премію «Генезис», яку називають «єврейським Нобелівським призом», за «відданість єврейським цінностям». Натали планувала витратити половину суми, що становила 1 мільйон доларів, на допомогу жінкам в Ізраїлі та за його межами, проте після дій ізраїльських військ у Палестині відмовилася від премії та участі в церемонії, що викликало хвилю критики з боку місцевих політиків.

Погляди та громадська діяльність

Наталі Портман – переконаний прихильник захисту тварин. У віці восьми років вона стала свідком демонстрації медичного лазера на курі, яку проводив її батько, і з того часу припинила вживати м’ясні продукти. Акторка перейшла на суворе вегетаріанство у 2009 році, прочитавши книгу Джонатана Сафрана Фоєра «М’ясо. Eating Animals» («Поглинання тварин»). Під час вагітності Портман знову почала споживати яйця та молочні продукти.

Пізніше вона створила документальну стрічку з такою ж назвою, де розповіла про функціонування тваринницьких господарств у США та негативні аспекти масового вирощування худоби. За цю роботу вона отримала відзнаку «Environmental Media Association» («Асоціації засобів масової інформації з охорони довкілля») у 2017 році.

Наталi також уникає одягу та взуття, виготовленого з використанням шкіри, хутра та пір’я, а у 2007 році започаткувала власну лінійку взуття, створеного без застосування продуктів тваринного походження. Вона бере участь у різних заходах, пов’язаних із захистом тварин: зокрема, відвідала Руанду для зйомок документального фільму «Горили на межі зникнення» та взяла участь у рекламній кампанії організації PETA («Люди за гуманне ставлення до тварин») проти використання натурального хутра.

Особисте життя Наталi Портман

Протягом тривалого часу Наталi Портман не ділилася з пресою деталями свого приватного життя. Часом у бульварних виданнях з’являлися повідомлення про її стосунки з акторами Гаелем Гарсіа Берналем та Джейком Джилленхолом, з солістом гурту «Maroon 5» Адамом Левіном або навіть з представником відомого клану багатіїв Нетом Ротшильдом – проте чи це відповідало дійсності, залишалося невідомим.

У 2006 році акторка поділилася думками про те, якою вона бачить свою майбутню родину:

«Я безсумнівно віддала б перевагу виховувати своїх дітей у єврейських традиціях, але найголовніше, щоб поруч зі мною була порядна людина та справжній компаньйон».

У період з 2007 по 2008 роки Наталі мала романтичні стосунки з венесуельським виконавцем народної музики Девендрою Банхартом, а у 2009 році познайомилася з танцівником Нью-Йоркського балетного театру Бенжаменом Мільп’є, євреєм за походженням з Франції, який був хореографом стрічки «Чорний лебідь». Пара тривалий час приховувала свої взаємини від громадськості, але 27 грудня 2010 року Наталі та Бенжамен офіційно повідомили про заручини та очікування дитини.

Їхній син, Алеф Портман-Мільп’є, народився 14 червня 2011 року, і Наталі з задоволенням занурилася у материнство. “Коли я не на зйомках, то проводжу з родиною майже весь свій час, – ділиться вона. – Тому моє життя обертається навколо дитячого садка, приготування їжі, дитячих святкувань та відправлення на відпочинок”.

Вона також зізнається, що материнство навчило її більш стійко переносити напругу, що допомагає їй і у кінороботі. 4 серпня 2012 року Наталі Портман та Бенжамен Мільп’є офіційно уклали шлюб під час скромної єврейської церемонії в Каліфорнії, а 22 лютого 2017 року у них народилася донька Амалія.

У 2023 році почали ширитися чутки про непорозуміння в родині акторки. У березні папараці сфотографували Бенжамена – на фотографіях, що потрапили в мережу, він проводив час із 25-річною екоактивісткою Каміллою Етьєн.

Він усвідомлює, що зробив значну помилку, і робить усе можливе, щоб Наталі вибачила його та зберегла їхню сім’ю, – стверджували інсайдери. На початку серпня стримана акторка, яка жодним чином не коментувала зміни в особистому житті, зняла обручку, після чого таблоїди почали обговорювати майбутнє розлучення.

І вже у березні 2024 року Наталі Портман офіційно розлучилася з французьким хореографом Бенжаменом Мільп’є після 11 років шлюбу. Причиною розлучення стали численні зради танцюриста

Наталі Портман сьогодні

Попри те, що акторка активно займається вихованням дітей, вона не припиняє зніматися в кіно. Так, у 2019 році акторка виконала роль Джейн Фостер у фільмі «Месники: Фінал». Її партнерами на знімальному майданчику були Роберт Дауні-молодший, Кріс Еванс та Марк Руффало. У цьому ж році відбулася прем’єра американського фільму «Бліда блакитна точка», де Портман зіграла Люсі Колу.

Взаємодія з Marvel гарантувала акторці роботу на майбутні роки. У 2021 році відбулася презентація анімаційного фільму «Що якщо…?», а в 2022 – «Тор: Кохання та грім». В обох стрічках Наталі постала у звичній іпостасі Джейн Фостер. У 2023 році відбувся показ кінострічки «Травень, грудень», де Портман виконала провідну роль разом із Джуліанною Мур та Чарльзом Мелтоном.

Станом на травень 2025 року Наталі Портман продовжує активно розвивати свою кар’єру як акторка, продюсерка та громадська діячка. Останні роки стали для неї періодом творчого зростання, нових викликів і значущих проєктів.

У 2025 році Портман зіграла головну роль у пригодницькому фільмі Ґая Річі Fountain of Youth, де вона втілила образ Шарлотти, мистецтвознавиці, яка разом із братом (Джон Красінскі) вирушає на пошуки міфічного Джерела молодості. Фільм поєднує елементи пригод, гумору та сімейної драми, а зйомки проходили в таких локаціях, як Відень, Каїр і Бангкок.

Також Портман зіграла головну роль у романтичній комедії Good Sex, режисеркою якої стала Ліна Данем. У фільмі вона постає в образі терапевтки, яка після розриву довготривалих стосунків знову занурюється у світ знайомств у Нью-Йорку. Її партнерами по фільму стали Марк Руффало та Тукер Піллсбері. Портман також виступила продюсеркою цього проєкту через свою компанію MountainA.

Крім того, вона стала продюсеркою та озвучила англомовну версію анімаційного фільму Arco, який мав світову прем’єру на Каннському кінофестивалі в травні 2025 року. Фільм розповідає про хлопчика з майбутнього, який подорожує в часі, використовуючи веселку, і зустрічає дівчинку на ім’я Ірис у 2075 році.

Також Портман знялася у трилері The Gallerist режисерки Кеті Ян, де вона грає головну роль разом із Дженною Ортегою. Фільм розповідає про галеристку, яка замислює продати тіло померлого чоловіка на арт-ярмарку в Маямі. Зйомки завершилися в лютому 2025 року.

Продюсерська діяльність

У 2021 році Наталі Портман разом із подругою Софі Мас заснувала продюсерську компанію MountainA. Під її егідою були створені фільми May December (2023) та мінісеріал Lady in the Lake (2024), у яких Портман також виконала головні ролі. Ці проєкти демонструють її прагнення до глибоких та складних жіночих образів, а також її бажання розповідати нестандартні історії.

Портман активно підтримує різні соціальні ініціативи, зокрема захист прав жінок, охорону довкілля та добробут тварин. Вона співпрацює з такими організаціями, як Human Rights Foundation та Інститут Джейн Гудолл.

У 2024 році вона повернулася до життя в Парижі після десятирічної перерви. В інтерв’ю Vogue Australia Портман поділилася роздумами про баланс між публічним життям і особистими переживаннями, зазначивши, що нинішній етап її життя є найцікавішим і найнасиченішим.

Таким чином, Наталі Портман продовжує залишатися однією з найвпливовіших постатей у сучасному кінематографі, поєднуючи акторську майстерність, продюсерський талант та активну громадську позицію.

Її кар’єра продовжує розвиватися, демонструючи різноманіття талантів та вміння втілювати складні образи на екрані. Акторка активно бере участь у різних кінопроектах, завойовуючи визнання критиків та глядачів.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”