Ранні роки та дитинство

Майбутня акторка Наомі Мелані Гарріс народилася 6 вересня 1976 року в Ізлінгтоні, Лондон, Велика Британія. Вона виросла в районі Фінсбері-Парк у соціальному житлі, виховувана матір’ю-одиначкою Лісель Кайла (іноді вказується як Кармен Гарріс), яка емігрувала з Ямайки до Лондона ще дитиною. 

Її мати працювала сценаристкою для серіалу «Іст-Ендерс» і займалася цілительством, що дало Наомі раннє знайомство зі світом медіа. Її батько, Браян Кларк, дизайнер моди з Тринідаду з британським, гренадським і гаянським корінням, розлучився з матір’ю ще до народження Наомі, тож вона не підтримувала з ним стосунків.

Дитинство Наомі було непростим: вона зіткнулася з булінгом у школі та складними умовами життя. У віці 11 років їй діагностували сколіоз, який прогресував у підлітковому віці, що призвело до операції зі спінального злиття. Відновлення тривало місяць, і Наомі довелося заново вчитися ходити. 

Вона також страждала від аденоміозу, але мужньо подолала ці виклики. Попри труднощі, Наомі з дитинства захоплювалася акторством, відвідуючи театральну школу Анни Шер, де отримала перші ролі у віці дев’яти років.

Наомі навчалася в школі Сент-Мерілебон у Лондоні, а згодом відвідувала Вудхаус-коледж для підготовки до університету. У 1998 році вона закінчила Пемброк-коледж Кембриджського університету за спеціальністю «Соціальні та політичні науки», але зізнавалася, що цей досвід був для неї нещасливим через відчуття ізоляції та тиск. 

Вона використала зароблені в дитинстві акторські гонорари, щоб оплатити навчання, а її дядько та благодійні організації, такі як Women’s Educational Trust, допомогли профінансувати її навчання в театральній школі Bristol Old Vic, де вона здобула професійну акторську підготовку.

Освіта та початок кар’єри

Кар’єра Наомі почалася в 1987 році з ролі в дитячому серіалі «Саймон і відьма». У 1992-1995 роках вона зіграла в серіалах «Люди завтрашнього дня» (роль Амі Джексон) і «Втікачі» (роль Шуку), що транслювалися на ITV і E4. Ці ролі дали їй перший досвід роботи на телебаченні, але справжній прорив відбувся в 2002 році, коли режисер Денні Бойл запросив її на роль Селени в постапокаліптичному фільмі «28 днів потому».

Роль Селени в «28 днів потому» (2002) стала переломною для Наомі, принісши їй нагороду Black Reel за проривну гру. Її персонаж – сильна, винахідлива хімікиня, яка виживає в постапокаліптичному Лондоні, – вразив критиків і глядачів. Того ж року вона з’явилася в телевізійній адаптації роману Зеді Сміт «Білі зуби», що зміцнило її репутацію.

У 2006-2007 роках Наомі зіграла відьму Тію Дальму (Каліпсо) у фільмах «Пірати Карибського моря: Скриня мерця» та «На краю світу». Ця роль принесла їй міжнародну популярність, хоча сама акторка згодом зазначила, що ці фільми не мали такого впливу на її кар’єру, як очікували оточуючі. Вона також зіграла детектива Труді Джоплін у «Поліції Маямі» (2006) Майкла Манна та з’явилася в комедійному фільмі «Трістрам Шенді: Історія півня і бика» (2005).

Кінематографічна кар’єра

У 2008 році Наомі зіграла в телевізійній адаптації роману «Поппі Шекспір» на Channel 4, а в 2009 році – у історичній драмі BBC «Маленький острів», за яку отримала нагороду Royal Television Society за найкращу жіночу роль. У 2010 році вона зіграла в серіалі «Обвинувачені», а в 2011 році повернулася до театру, виконавши роль Елізабет Лавензи в постановці Денні Бойла «Франкенштейн».

У 2012 році Наомі отримала роль Єви Маніпенні в «Скайфол», ставши першою темношкірою акторкою, яка зіграла цю культову героїню «бондіани», і першою Маніпенні з власним ім’ям. Її персонаж був переосмислений як польовий агент MI6, що додало глибини ролі. Вона повторила цю роль у «Спектрі» (2015) та «Не час помирати» (2021), а також озвучила Маніпенні в грі «007 Legends» (2012).

У 2013 році Наомі зіграла Вінні Манделу в біографічному фільмі «Мандела: Довгий шлях до свободи» разом з Ідрісом Ельбою. Сама Вінні Мадікізела-Мандела високо оцінила її гру, заявивши, що Наомі «першою по-справжньому відтворила її на екрані». У 2016 році роль Поли, наркозалежної матері головного героя, у фільмі «Місячне сяйво» принесла Наомі номінації на «Оскар», «Золотий глобус», BAFTA та Screen Actors Guild Award за найкращу жіночу роль другого плану. Фільм отримав «Оскар» за найкращий фільм, а гра Наомі була визнана однією з найсильніших у її кар’єрі.

Серед інших помітних робіт – ролі в «Легенді джунглів» (2018), «Ремпейдж» (2018), «Веном: Нехай буде карнаж» (2021, роль Френсіс Баррісон / Шрік) та серіалі «Людина, яка впала на Землю» (2022). У 2023 році Наомі озвучила аудіопроєкт «That Girl Is Going to Get Herself Killed» на платформі Curio. У 2025 році вона з’явиться в трилері «Black Bag» і сімейному фільмі «Robin and the Hoods».

Скандали та контроверсії

Наомі Гарріс уникає гучних скандалів, але її кар’єра не була без викликів. Вона зізнавалася, що мала сумніви щодо ролі Поли в «Місячному сяйві», адже не хотіла зміцнювати стереотипи про темношкірих жінок. 

Однак режисер Баррі Дженкінс переконав її, що роль буде складною і багатогранною. Крім того, її навчання в Кембриджі було затьмарене булінгом і відчуттям ізоляції, що вона описувала як «щоденні сльози». Цей досвід лише зміцнив її характер.

Особисте життя та Сім’я

Наомі була єдиною дитиною своєї матері, але після повторного шлюбу Лісель у Наомі з’явилися молодші зведені брат і сестра, які молодші за неї на 20 років. Її мати відіграла ключову роль у її вихованні, підтримуючи творчі амбіції доньки, навіть коли фінансовий стан сім’ї був скромним. Наомі рідко говорить про своїх зведених родичів чи вітчима, який працював шеф-кухарем у південній Франції, але завжди висловлює вдячність матері за її підтримку.

Щодо особистого життя, Наомі не одружена і не має дітей. З 2012 року вона перебуває у стосунках із Пітером Леглером. В інтерв’ю для журналу Woman вона зазначала, що рішення про народження дітей є особистим і залежить від готовності, але вона не відчуває тиску в цьому питанні. Її зосередженість на кар’єрі та соціальній діяльності свідчить про її пріоритети.

Наомі перебуває у стосунках із Пітером Леглером із 2012 року, але пара не поспішає з одруженням чи народженням дітей. Вона зосереджена на кар’єрі та благодійності, зокрема підтримці молоді через мистецтво. Наомі також є активною захисницею прав людини та освіти, виступаючи за більшу присутність жіночих перспектив у кіно.

Майбутнє та амбіції

Наомі Гарріс продовжує працювати над новими проєктами, зокрема трилером «Black Bag» і сімейним фільмом «Robin and the Hoods» (2025). Вона мріє про ролі, які дозволять їй досліджувати нові жанри, і хоче підтримувати розвиток жінок у кіноіндустрії. Її пристрасть до акторства та соціальних змін робить її однією з найвпливовіших акторок сучасності.

Наомі Мелані Гарріс – це акторка, чия кар’єра поєднує талант, наполегливість і соціальну відповідальність. Від дитячих ролей до номінації на «Оскар» і звання OBE, вона довела, що може підкорювати як блокбастери, так і артхаусне кіно. 

Її історія – це приклад того, як подолання особистих і професійних викликів може привести до світового визнання. Наомі залишається натхненням для молодих акторів і активістів, а її майбутні проєкти обіцяють ще більше розкрити її талант.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”