Дитинство та юність: Від села до великої мрії

Майбутній співак Михайло Михайлович Поплавський народився 28 листопада 1949-го року в селі Мечиславка Ульянівського (нині Кропивницького) району Кіровоградської області, в родині селян Михайла Гавриловича та Марії Тимофіївни Поплавських. Його дитинство пройшло в умовах сільського життя, де він із ранніх років допомагав батькам у господарстві: пас корів, косив траву, працював на фермі.

Незважаючи на скромні умови, Михайло вирізнявся амбітністю та любов’ю до музики. Уже в школі він співав у хорі, грав на гармошці та мріяв про сцену.

Після закінчення школи в 1967 році Михайло вступив до Городищенського технікуму, де здобув спеціальність тракториста-машиніста. Паралельно він працював у рідному селі, але музика залишалася його пристрастю. У 1968 році він вступив до Олександрійського культурно-освітнього училища, яке закінчив із відзнакою за спеціальністю «диригент хору».

Цей крок став першим у його творчій кар’єрі. Пізніше, у 1975 році, Поплавський здобув вищу освіту в Київському державному інституті культури імені О. Корнійчука (нині КНУКіМ), а в 1990 році захистив кандидатську дисертацію з педагогіки, ставши доцентом.

Творчий шлях: Від хору до шоу-бізнесу

Музична кар’єра Михайла Поплавського розпочалася в 1970-х, коли він працював директором будинку культури в селі Великі Трояни та керував аматорським хором. Його енергія та харизма привернули увагу, і в 1979 році він став солістом вокально-інструментального ансамблю «Червона калина». У 1980-х Поплавський почав виступати як сольний виконавець, створюючи пісні, що поєднували народні мотиви з сучасною естрадою.

Справжній прорив відбувся в 1990-х, коли Поплавський став відомим як «співаючий ректор». Його хіти, такі як «Юний орел», «Сало», «Кропива», «Блюз еротичних думок» і «Український борщ», стали народними. Пісні Поплавського вирізняються гумором, патріотизмом і простотою, що робить їх близькими для широкої аудиторії. Він випустив понад 20 альбомів і зняв десятки кліпів, які транслювалися на провідних українських телеканалах.

Як продюсер, Поплавський створив телевізійний проєкт «Крок до зірок» (1995–2012), який став трампліном для молодих талантів, зокрема Олега Винника, Віктора Павліка та Наталії Бучинської. У 2008 році він заснував власний продюсерський центр і ресторан «Батьківська хата» в селі Мечиславка, популяризуючи українську кухню та культуру.

Освітня діяльність: «Співаючий ректор» КНУКіМ

З 1993 року Михайло Поплавський очолює Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ), ставши одним із найтриваліших ректорів в Україні. Під його керівництвом університет перетворився на провідний заклад, який готує фахівців у сфері культури, мистецтва, журналістики та шоу-бізнесу. Поплавський запровадив інноваційні програми, створив телевізійну студію та сучасну інфраструктуру, зробивши КНУКіМ магнітом для творчої молоді.

Його педагогічний підхід базується на поєднанні теорії та практики. Студенти КНУКіМ беруть участь у реальних проєктах, таких як зйомки кліпів і телешоу. Поплавський також захистив докторську дисертацію в 1996 році, став професором і заслуженим діячем мистецтв України (1997). Його називають «батьком» для тисяч випускників, серед яких багато зірок української естради.

Політична кар’єра: Від сцени до парламенту

Михайло Поплавський також відомий як політичний діяч. У 2002–2014 роках він був народним депутатом України IV, V, VII скликань, представляючи спочатку Партію регіонів, а згодом як самовисуванець. У парламенті він працював у комітетах із питань культури, освіти та науки, виступаючи за підтримку української культури та молоді. У 2019 році Поплавський балотувався до Верховної Ради від Аграрної партії України, але не пройшов.

Його політична діяльність викликала суперечки: критики звинувачували його в популізмі та використанні ректорської посади для політичного впливу. Проте Поплавський наголошував, що його мета — просувати українську культуру та освіту на державному рівні.

Сім’я: Любов і трагедії

Михайло Поплавський одружений із Марією Юхимівною Поплавською, яка підтримувала його протягом усього життя. Пара виховала сина Олександра, народженого в 1989 році. Сім’я Поплавських пережила трагедію: у 2007 році Олександр потрапив у ДТП, після якого довго відновлювався. Михайло Михайлович згадував, що ця подія стала для нього важким випробуванням, але зміцнила сімейні зв’язки. Олександр нині працює в бізнесі та допомагає батькові в продюсерських проєктах.

Про батьків Поплавського відомо, що вони були простими селянами, які прищепили синові любов до праці та рідної землі. Михайло часто згадує матір Марію Тимофіївну, присвячуючи їй пісні та називаючи її своїм головним натхненням. Інформація про братів чи сестер відсутня, але його розповіді про село Мечиславка свідчать про міцні родинні традиції.

Громадянська позиція та патріотизм

Михайло Поплавський – палкий патріот України, який популяризує національну культуру через пісні, телепроєкти та освітню діяльність. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році він залишився в Україні, підтримуючи ЗСУ та волонтерів. Його пісні, такі як «Україна» та «Батьківська хата», стали гімнами любові до рідної землі. Поплавський організував благодійні концерти, а КНУКіМ під його керівництвом став осередком для студентів і викладачів, які допомагають армії.

Він також активно виступає за популяризацію української мови, хоча в 1990-х його пісні частково були російськомовними. «Я хочу, щоб молодь пишалася тим, що вона українська», – часто повторює Поплавський в інтерв’ю.

Сільська душа. Він інвестував у розвиток рідного села Мечиславка, побудувавши там ресторан і підтримуючи місцевих жителів.

Вплив і спадщина

Михайло Поплавський — це феномен української культури. Як співак, він створив пісні, які стали частиною народного фольклору. Як ректор, він виховав тисячі артистів, журналістів і продюсерів, зробивши КНУКіМ осередком творчості. Як продюсер, він дав путівку в життя багатьом зіркам. Його телепроєкти та кліпи сформували естетику української попкультури 1990-х і 2000-х.

Поплавський також став прикладом для молоді, демонструючи, що успіх можливий завдяки праці та вірі в себе. Його патріотизм і підтримка України під час війни зміцнили його репутацію як національного діяча. Незважаючи на суперечки, пов’язані з політикою чи стилем його творчості, Поплавський залишається іконою, чиє ім’я асоціюється з українською душею.

Михайло Михайлович Поплавський — це більше, ніж співак чи ректор. Він — символ епохи, людина, яка поєднала село й сцену, освіту й шоу-бізнес, патріотизм і амбіції. Від тракториста в Мечиславці до «співаючого ректора» в Києві, його шлях вражає. З дружиною Марією та сином Олександром він побудував міцну сім’ю, а з тисячами студентів і шанувальників — творчу імперію. Поплавський продовжує надихати, нагадуючи, що «юний орел» у душі може летіти вічно.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”