Ранні роки: від Лондона до Нью-Йорка

Майбутня акторка Міша Енн Марсден Бартон народилася 24 січня 1986 року в Гаммерсміті, Лондон, Велика Британія. Її батько, Пол Марсден Бартон, був англійським біржовим брокером, а мати, Нуала Квінн-Бартон, ірландкою за походженням, працювала фотографкою.

У Міші є дві сестри: старша Джессіка та молодша Ханія. У чотири роки сім’я переїхала до Нью-Йорка через роботу батька, де Міша отримала американське громадянство, зберігши британське. Вона виросла в Манхеттені, відвідуючи школу St. Bernard’s, а згодом Professional Children’s School, яку закінчила в 2004 році.

У п’ять років Міша почала цікавитися акторством, відвідуючи літній театральний табір. Її талант помітили на відкритому кастингу, коли вона декламувала монолог для театральної постановки.

У вісім років вона дебютувала на сцені в офф-бродвейській п’єсі «Слов’янки!» Тоні Кушнера, де зіграла разом із Марісою Томей. Її природна гра та виразність привернули увагу агентів, і незабаром вона почала зніматися в рекламі та телепроєктах.

Акторська кар’єра: прорив із «Чужою сім’єю»

Дебют Міші в кіно відбувся в 1995 році з епізодичної ролі в короткометражці «Польові лілії». У 1996 році вона зіграла в серіалі «Усі мої діти», а в 1997 році отримала роль у фільмі «Газонні собаки» разом із Семом Роквеллом.

Її гра юної дівчини, яка стикається з жорстокістю, принесла їй перше визнання. У 1999 році Міша з’явилася в трьох значних проєктах: «Пупсики» з Кірстен Данст, «Ноттінг Гілл» із Джулією Робертс і «Шосте чуття» з Брюсом Віллісом, де зіграла привид дівчинки Кіри. Ці ролі закріпили її статус однієї з найперспективніших дитячих акторок.

Справжня слава прийшла в 2003 році, коли Міша отримала роль Маріси Купер у серіалі «Чужа сім’я» (The O.C.) на каналі Fox. Її персонаж – багата, але проблемна дівчина з Ньюпорт-Біч – став культовим, а серіал зробив Мішу іконою для підлітків 2000-х. Вона знімалася в трьох сезонах (2003–2006), отримавши дві нагороди Teen Choice Awards.

Вихід її героїні з шоу в третьому сезоні викликав бурхливу реакцію фанатів, але Міша вирішила зосередитися на кінокар’єрі.

У 2000-х Міша знімалася в різноманітних проєктах: «Загублені та божевільні» (2001), «Джулія» (2003), «Закриваючи кільце» (2007) із Ширлі Маклейн, «Воскресіння чемпіона» (2007) і «Вбити Уїнстона Джонса» (2012) із Річардом Дрейфусом.

Вона також грала в трилерах, таких як «Ти і я» (2011) і «Апартаменти 1303» (2012). У 2019 році Міша приєдналася до рімейку «Гіллз» (The Hills: New Beginnings) на MTV, де грала саму себе, а в 2020 році з’явилася в серіалі «Співак у масці» як гостьова учасниця.

У 2024 році вона зіграла в австралійському трилері «Запрошення до пекла», а в 2025 році готувалася до ролі в новому серіалі, деталі якого залишилися таємницею.

Модельна кар’єра та мода

Паралельно з акторством Міша працювала моделлю. У 14 років вона підписала контракт із Ford Models, з’являючись у кампаніях для Calvin Klein, Bebe і Dooney & Bourke. Її стиль 2000-х – джинси з низькою посадкою, богемні сукні та чоботи UGG – став трендом, а журнали Seventeen і Teen Vogue називали її модною іконою.

У 2008 році вона запустила власну лінію сумок під брендом Mischa Barton Handbags, а в 2010 році відкрила бутик у Лондоні. У 2023 році вона співпрацювала з брендом PrettyLittleThing, презентуючи колекцію одягу.

Сім’я та особисте життя

Міша близька зі своєю матір’ю, яка була її менеджеркою на початку кар’єри, хоча їхні стосунки ускладнилися через фінансові суперечки в 2015 році, коли Міша подала позов проти матері за нібито привласнення доходів.

Вона також підтримує зв’язок із сестрами, особливо з Ханією, яка працює юристкою. Батько Міші, Пол, повернувся до Великобританії після розлучення, але вони зберігали контакт.

Особисте життя Міші було бурхливим. У 2004–2006 роках вона зустрічалася з нафтовим спадкоємцем Брендоном Девісом, а в 2007 році – з музикантом Сіско Адлером.

У 2008–2009 роках у неї був роман із гітаристом The Kooks Люком Прічардом, а в 2012 році – з актором Себастьяном Кнаппом. У 2017-2019 роках Міша мала стосунки з австралійським моделлю Джеймсом Аберкромбі, а в 2020 році була заручена з оператором Джанлукою Дотті, але пара розійшлася. У 2025 році вона залишалася неодруженою, зосередившись на кар’єрі та психічному здоров’ї.

Проблеми зі здоров’ям і скандали

Міша відкрито розповідала про свої проблеми з психічним здоров’ям і тиском слави. У 2007 році її заарештували за водіння в нетверезому стані та зберігання марихуани, що призвело до штрафу та умовного терміну.

У 2009 році вона потрапила до психіатричної клініки Cedars-Sinai після нервового зриву, спричиненого виснаженням і депресією. У 2017 році її госпіталізували після інциденту, коли сусіди повідомили про її неадекватну поведінку, ймовірно через вживання речовин. Міша стверджувала, що її напоїли наркотиками без її відома.

У 2023 році вона розповіла в інтерв’ю People про боротьбу з тривожністю та залежністю, зазначивши, що терапія та йога допомогли їй відновитися.

Благодійність і активізм

Міша підтримує благодійні ініціативи, зокрема організації Save the Children і TRAID, які займаються правами дітей і екологічною модою. У 2022 році вона брала участь у зборі коштів для українських біженців через британські фонди, висловивши солідарність у соцмережах. Її активізм також включає просування психічного здоров’я та боротьбу зі стигмою залежностей.

Сучасність: повернення та нові горизонти

У 2025 році Міша Бартон активно працює над поверненням у кіно. Її роль у трилері «Запрошення до пекла» (2024) отримала позитивні відгуки, а вона готується до нового серіалу, деталі якого тримаються в таємниці.

Міша також розвиває свою модну кар’єру, плануючи нову колекцію одягу. Її Instagram (@mischabarton) із мільйонами підписників наповнений постами про зйомки, моду та підтримку психічного здоров’я. Вона продовжує підтримувати Україну, беручи участь у благодійних аукціонах.

Міша Бартон — це історія про талант, що долає труднощі, і сміливість залишатися собою. Від дитячої зірки до ікони 2000-х, вона продовжує надихати своєю щирістю та стійкістю.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”